Диалог шкильне життя

- Привіт, Іванко! - Привіт, Катюшо! Як же давно я тебе не зустрічав! Радий тебе бачити на цій олімпіаді! - Ти тут будеш представляти свою школу? - Ще б пак! А ти, звісно, свою? - Так, я тут від нашої міської гімназії. Нагадай мені, будь ласка, в якій школі ти навчаєшся. Я вже забула, ми так давно бачилися… - Я вчуся у школі №18, і це найкраща школа в світі! Ми поглиблено вивчаємо біологію, і тому я певен, що здобуду на цій олімпіаді перше місце. Ну, хоча б призове! - Ви з учителем спеціально готувалися до олімпіади? - Та ні, але ми з біології проходили більше, ніж дає звичайна програма. В нас були цікаві уроки. Ми робили спостереження за рослинами, птахами та рибками. В нас навіть «живий» куточок є в кабінеті біології. Зоя Павлівна організувала нас також збирати гербарії, хоч не всім це подобалось. Наші хлопці вважають це нудним заняттям. - А твоя яка думка з приводу гербаріїв? -Я – за, і мені було цікаво. Я люблю природу в усіх її проявах. - Ти добре підготовлений та обов’язково переможеш. А я не впевнена в своїх силах.. - Та звідки в тебе сумніви? -Я вчуся в гуманітарному класі. Ми не приділяємо біології багато уваги. Просто я стала найкращою на шкільній олімпіаді з біології, і тому мене направили на міський етап… - Покинь такі думки! Ти любиш біологію і взагалі природу! Ти розбираєшся у цій темі! Я це пам’ятаю ще з тих часів, коли ми разом ходили в гурток юних натуралістів! Можливо, біологія – це твоє справжнє покликання! - Дякую, ти вмієш підняти настрій! Хай тобі щастить, Іванко! - І тобі, Катюшо!