Актуальність дослідження. У бібліотечній системі України функціонує понад 45 тис. бібліотек, які дбайливо зберігають скарби духовного життя народів усього світу, відкривають мільйонам користувачів вічні цінності, забезпечують документно-інформаційну базу наукових досліджень для армії науковців та студентства, є важливим підґрунтям для підготовки високоосвіченого загалу фахівців всіх рівнів нашої держави.

І в шумерській цивілізації, і в стародавніх царствах хетів, ассирійців, і у давньому Єгипті, а згодом і в античній цивілізації професія бібліотекаря була неймовірно престижною.

В Україні шанування книги і бібліотеки іде ще з князівських часів. Перші книги в Україну завіз Володимир Святий, першу бібліотеку створив Ярослав Мудрий. Були причетними до заснування бібліотек такі видатні особистості, як князь Святослав, Володимир Мономах, митрополити Іларіон та Феодосій Печерський, Петро Могила, Петро Сагайдачний, Іван Мазепа.

Володимир Іванович Вернадський - вчений світового масштабу, ім'я якого носить найбільша книгозбірня України, скрізь, де йому доводилося працювати, розпочинав справу зі створення бібліотеки.

Спираючись на підвалини бібліотечної етики як частини національно-просвітницьких традицій, бібліотеки і бібліотекарі України входять у третє тисячоліття фактично з новою місією - місією сприяння зростанню різноманітності знань, що використовуються в суспільстві, здатності до самоосвіти і саморозвитку особи, її професійної мобільності і творчої індивідуальності.

Сьогодні бібліотеки під впливом підвищення рівня «інформаційності» та «інформованості суспільства», його дедалі зростаючих інтелектуальних і освітніх потреб розширюють свою функціональну нішу, стають необхідними осередками інформаційного суспільства. Сучасна бібліотека як важлива частина інформаційного простору суспільства має не лише забезпечити доступ до різноманітності знань кожному члену суспільства, а й стати центром продукування нового знання.

Бібліотекарі змінили традиційні підходи до формування фондів, а електронні ресурси дали змогу відкрити нову сторінку для удосконалення системи бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів. Бібліотекарі опановують нові технології, отримали можливість доступу через Інтернет до тих багатств, які називаються «світові інформаційні ресурси», і розпочали формування електронних бібліотек.

Нині бібліотека змінює своє обличчя і методи роботи, підвищуються й вимоги до професійних знань і умінь бібліотекаря. XXI століття, визначивши одним із своїх головних пріоритетів інформатизацію суспільства, об'єктивно поставило професію бібліотекаря у перший ряд найнеобхідніших і найактуальніших. Бібліотеки у відповідь на потребу суспільства стають провідниками у світ інформації, інфоцентрами, інфополісами, де сконцентровані новітні, найгрунтовніші знання та ідеї людства.

Бібліотеки всіх систем та відомств, всіх типів і видів у сукупності є багаторівневою, ієрархічною системою, яка в епоху інформаційних технологій трансформується в єдиний механізм, і неблагополуччя будь-якої його ланки відбивається на діяльності інших. В цій ситуації дуже важливо зберегти діючу мережу бібліотек, укріпити її професійними кадрами, забезпечити новітніми зразками комп'ютерної техніки, подбати про комфортність праці кожного бібліотекаря.

Запорукою успішної роботи бібліотек є їх працівники - скромні, віддані своїй професії люди з маленькою платнею, але благородною місією. Держава повинна належно оцінити їх нелегку працю, підняти престиж професії, надати їм статус науково-інформаційних працівників, забезпечити належною оплатою праці, подбати про соціальний захист.

Інформатизація суспільства виявилася одним із потужних чинників, який впливає на всі професії, особливо ті, що залучені до процесу комунікації між користувачами та знанням, серед них - і на бібліотечну. Від складу кадрів та якості їхньої підготовки залежить подальший розвиток бібліотечно-інформаційної діяльності та обслуговування читачів зокрема.

Мета дослідження - дослідження ролі бібліотекаря в системі обслуговування читачів на прикладі роботи дитячих бібліотек.

Об’єктом дослідження є робота бібліотекаря.

Предметом дослідження - комплексний процес вивчення, забезпечення і розвитку цієї роботи в умовах інформатизації суспільства.

Завдання даної роботи:

· висвітлити роботу бібліотекаря з читачами-дорослими;

· розкрити роль бібліотекаря в процесі інформатизації обслуговування читачів;

· охарактеризувати роботу бібліотекаря з читачами-дітьми;

· проаналізувати особливості роботи бібліотекаря з читачами в умовах інформатизації дитячих бібліотек.

1. Робота бібліотекаря з читачами в умовах інформатизації

1.1 Маркетинг бібліотеки через професіоналізм бібліотекарів

П'ять законів бібліотечної справи, сформульовані у 20-х рр. ХХ ст. Індійсь ким бібліотекарем та філософом С.Р. Ранганатаном, є переконливим доказом того, що маркетинг ще на початку розуміли як інтегральну частину бібліотечної роботи. Динаміка бібліотечних та інформаційних послуг, включаючи і віртуальні бібліотеки, у П'яти законах Ранганатана виражена надзвичайно точно, навіть за умов, що слова «книга» та «читач» не обов'язково розуміти буквально.

Книги слід використовувати.

Кожному читачеві свою книгу.

Кожній книзі свого читача.

Бережіть час читач.

Бібліотека - це організм, що постійно зростає. [30, C 21-23]

Коли клієнт приходить до бібліотеки у якійсь потребі, він часто не знає, де йому шукати «свою книгу» (за другим законом Ранганатана). Часто цей закон (сучасною мовою, кожній людині - потрібну їй інформацію, незалежно від форми подачі) не реалізується, тому що людина не є добре поінформованою про послуги, що бібліотека має йому надавати. Читач може знати про існування бібліотеки, він навіть може нею користуватися, але він все ще не знає достатньо для того, щоб отримати «свою книгу». На практиці, навіть досвідчений користувач - часто «новий користувач», коли йому потрібна інформація з нової для нього теми.

Також закон «Кожній книзі свого читача» вимагає від персоналу бібліотеки активного маркетингу, особливо, коли все більша і більша частина маркетингу видавців концентрується на все меншій і меншій кількості бестселерів, коли дрібні видавці, які не мають достатньо грошей для великих маркетингових кампаній, випускають книги важливого змісту, але з поганою рекламою, і коли розважальні Інтернет-портали витіснили важливіші сторінки.

«Бережіть час читача». Це передбачає, передусім, що «читач» має достатньо інформації про послуги бібліотек, і він знає достатньо, щоб прийти туди одразу, розуміючи, що саме бібліотека найкраще може задовольнити його потреби. По-друге, це передбачає, що користувач водночас знає і хоче просити допомоги у бібліотекарів, коли він не може самотужки знайти те, що шукає. По-третє, такий читач повинен мати інформацію щодо можливості свого пошуку.

Щоб реалізувати закони Ранганатана, потрібне зіткнення, «зустріч» читача і книги. Читач - динамічний елемент «сутички» - тоді як книга є статичним елементом доти, доки читач не знайде її. Але зустріч часто не відбувається без активного посередника, працівника бібліотеки. Якщо працівники просто видають необхідні книги, пасивно виконуючи замовлення клієнта, і не є інтерактивними, то закони Ранганатана не реалізуються.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--