Дипломная работа: Використання проблемних ситуацій на уроках Основи здоровя у початковій школі
Виник-
нення
Станов-
лення
Роз-
в’язан-
ня
Розв’язу-
вання
Проблемна ситуація діє негативно на слабо підготовленого в теоретичному плані учня, вона більше пригнічує, дезорганізує (якщо рішення цієї ситуації виходить за межі його зони найближчого розвитку і вчитель не надає йому своєчасної допомоги), в той час як добре
розвинутого учня вона навпаки стимулює до пошуку, активізує в роботі, що відповідає його бажанню й прагненню постійно застосовувати свої знання й уміння.
Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують активізацію пізнавальної діяльності, виділяють такі:
а) орієнтування розв’язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну і дослідницьку діяльність;
б) значущість розв’язання проблемної ситуації для учня;
в) динамічність проблемної ситуації
Враховуючи це, вчитель використовує на уроках ситуацію суперечності між наявними знаннями дитини і тими, які необхідні для розв’язання даної проблеми; ситуацію суперечності між наявними знаннями та вміннями і новими практичними умовами їх використання для розв’язування даної проблеми або між теоретичною можливістю розв’язати дану проблему і практичною нездійсненністю такого розв’язання в даних конкретних умовах.
У навчанні проблемна ситуація має цінність, коли учень відчуває, що проблема для нього посильна.
Постановка проблемної ситуації, створення умов для її переходу у навчальну проблему, конструювання проблемної задачі - це лише початковий момент у проблемному навчанні. Надалі учні під спрямовуючим впливом вчителя повинні самостійно виконати наступні творчі мислительні операції:
висунути можливі варіанти вирішення пізнавальної проблеми, висловити гіпотези;
теоретично чи практично перевірити гіпотези;
сформулювати пізнавальний висновок.
Розвитку мислення учнів найбільше сприяє застосування проблемного методу навчання. Проблемне навчання - організований викладачем спосіб активної взаємодії суб’єкта з проблемним викладом змісту навчання, під час якого він залучається до об’єктивних протиріч наукового знання і способів їх вирішення, вчиться мислити, творчо здобувати знання.
Дидактичні цілі використання проблемних ситуацій:
1. Привернути увагу учня до питання, навчального матеріалу, пробудити у нього пізнавальний інтерес та інші мотиви;
2. Поставити учня перед таким посильним забрудненням, подолання якого активізувало б мисленнєву діяльність;
3. Виявити перед учнем суперечність між пізнавальною потребою, що виникла в нього і неможливістю її задоволення за допомогою наявних знань;
4. Допомогти визначити у пізнавальній задачі основну проблему, спонукати учня до активної пошукової діяльності;
5. Допомогти визначити межі раніше засвоєних знань і вказати напрям пошуку найбільш раціонального шляху виходу із ситуації труднощів.
Проблемна побудова навчального процесу дає глибокі, стійкі, а найголовніше - системні й цілісні знання, оскільки учні здобувають знання самостійно, активізуючи всі когнітивні й афективні процеси.