Дипломная работа: Використання проблемних ситуацій на уроках Основи здоровя у початковій школі

1. Проблемна ситуація виникає при умові, коли учні не знають способу вирішення поставленого завдання, не можуть відповісти на проблемне питання, дати пояснення новому факту у випадку усвідомлення недостатності попередніх знань для розуміння нового; в цьому випадку проблемна ситуація переростає у навчальну проблему.

2. Проблемні ситуації виникають при зіткненні учнів з необхідністю використати раніше засвоєні знання у нових практичних умовах. Як правило, викладачі організовують ці умови не лише для того, щоб учні зуміли застосувати свої знання на практиці, але й зіткнулися з фактом їх недостатності. Усвідомлення цього збуджує пізнавальні інтереси учнів і стимулює пошук нових знань.

3. Проблемна ситуація легко виникає у тому випадку, якщо є протиріччя між теоретичним шляхом розв’язання задачі і практичною нездійсненністю вибраного способу.

4. До виникнення проблемної ситуації ведуть протиріччя між практично досягнутими результатами виконання завдань і відсутністю в

Для створення проблемної ситуації перед учнями повинно бути поставлене таке практичне і теоретичне завдання, при виконанні якого учень повинен відкрити нові знання чи дії, які підлягають засвоєнню. При цьому потрібно дотримуватися таких умов:

Завдання основане на тих знаннях і навичках, якими володіє учень

Невідоме, яке потрібно відкрити, складає загальну закономірність, що підлягає засвоєнню, загальний спосіб дій чи деякі загальні умови виконання дій;

Виконання проблемного завдання повинне викликати в учнів потребу у засвоєнні знань;

Запропоноване учневі проблемне завдання повинно відповідати його інтелектуальним можливостям. Проблемне завдання повинно передувати поясненню учбового матеріалу, який підлягає засвоєнню.

В якості проблемних завдань можуть бути:

Учбові задачі;

Питання;

Практичні завдання.

Але не можна змішувати проблемне завдання й проблемну ситуацію. Проблемне завдання саме по собі не є проблемною ситуацією, воно може викликати проблемну ситуацію лише за певних умов. Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різними типами завдань.

Проблемну ситуацію, яка виникла, повинен сформулювати вчитель шляхом указівки учневі на причини невиконання ним поставленого учбового завдання чи неможливості пояснити ним ті чи інші продемонстровані факти.

Проблемні ситуації можна створювати, змінивши структуру завдання:

Завдання з недостатніми даними. Через брак якихось даних не можна дати однозначної відповіді на поставлене запитання. Учні мають проаналізувати завдання і пояснити відсутні умови.

Завдання з надлишковими вихідними даними. Зайві дані роблять завдання громіздким. Учні мають виявити необхідні для розв’язування дані і відкинути зайві.

Завдання з багатьма варіантами розв’язання . Кожен варіант оцінюється учнями з погляду його ощадливості та раціональності.

Завдання з несформульованою метою. Мета логічно випливає з вихідних даних. Учні мають виявити логіку вихідних даних, сформулювати мету завдання.

Видозмінене завдання. Уже відомий учням тип завдання перетворюється в такий спосіб на цілком новий.

Тобто учні мають проаналізувати проблемну ситуацію з інших точок зору, відмовитись від шаблонного мислення.

Є такі способи створення проблемних ситуацій:

Формою реалізації того чи іншого способу є такі дидактичні прийоми як постановка проблемного запитання, завдання, проблемної задачі, застосування поєднання слова і наочності. Виділяють такі основні способи створення проблемних задач:

1. Спонукання до теоретичного пояснення явищ, фактів, зовнішньої невідповідності між ними;

2. Використання навчальних і життєвих ситуацій, які виникають при виконанні практичних завдань у вузі, вдома чи на виробництві, в ході спостережень за природою. Проблемні ситуації в цьому випадку виникають при спробі учнів самостійно досягнути поставленої практичної мети.

3. Постановка навчальних проблемних завдань на пояснення явища чи пошук шляхів його практичного застосування. Прикладом може бути будь-яка дослідницька робота у лабораторії, на ділянках.

4. Спонукання учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, що породжує суперечність між життєвими уявленнями і науковими поняттями.

5. Висунення гіпотез, формулювання висновків і їх перевірка.