Дипломная работа: Використання проблемних ситуацій на уроках Основи здоровя у початковій школі
7. Спонукання до попереднього узагальнення нових даних. Учні отримують завдання розглянути деякі факти, явища, що містяться у новому для них матеріалі, порівняти з відомими і зробити самостійне узагальнення.
8. Ознайомлення з фактами, що мають ніби нез’ясований характер і є такими, що привели до постановки наукової проблеми.
9. Організація міжпредметних зв’язків.
10. Варіювання задачі, переформулювання завдань.
Отже, проблемна ситуація задається різними шляхами, але, що найголовніше - вона має знаходитися в зоні найближчого розвитку учнів. Тобто складність проблеми має бути такою, щоб учні за певним напрямком, спираючись на допомогу педагога, змогли б вирішити її самостійно.
Критерієм розуміння матеріалу, індикатором готовності дітей мислити будуть запитання, які учні ставлять учителеві. Він має уважно вислуховувати будь-яке запитання, заохочувати учнів, втягувати у дискусію всю групу. Однак щоб вільна дискусія досягла своєї мети - вирішення проблеми, педагог повинен вміло провести учнів через усі етапи вирішення проблемної ситуації.
Досвід вирішення проблемних ситуацій формує установки та здібності до творчого освоєння навколишнього світу. Природно, метод проблемного навчання - не єдиний метод навчання, але його постійне використання допомагає поступово підвищувати рівень вимог до розумової діяльності учнів.
У таблиці 1.2 порівнюються традиційний і проблемний підхід.
Таблиця 1.2. Порівняння навчального процесу з використанням традиційного і проблемного підходів
| Інформаційно-ілюстративне навчання | Навчання з використанням проблемного підходу |
|
Актуалізація опорних знань Постановка і усвідомлення навчальних цілей і завдань. Стимулювання мотивів навчання Сприймання нової інформації викладача Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань Закріплення знань Застосування знань на практиці, вироблення вмінь і навичок Перевірка і аналіз результатів навчання, оцінка діяльності |
Актуалізація опорних знань Постановка і усвідомлення цілей завдань. Створення проблемної ситуації Аналіз ситуації, усвідомлення суті проблеми і постановка учбової проблеми, формулювання проблемної задачі Знаходження способу вирішення задачі шляхом висунення гіпотези і її обґрунтування Доведення чи спростування гіпотези Перевірка правильності вирішення проблеми Узагальнення правильності вирішення проблеми |
Тому вчителеві можна порадити під час репродуктивного викладу матеріалу використовувати такі елементи проблемності, як діалог із самим собою та відповіді на запитання, які все-таки існують, хоча учні їх і не ставлять.
Метод проблемного навчання дає змогу не лише навчити молодших учнів вирішувати проблеми, але, що найбільш важливо, знаходити проблемні ситуації і ставити їх перед собою.
Т.В. Кудрявцев називає наступні види проблемного навчання:
Проблемний виклад матеріалу власне вчителем;