Курсовая работа: Аудит неопераційних витрат на підприємстві

— участь в аудиті експертів та інших фахiвцiв, які не є аудиторами;

— дислокація (місцезнаходження) пiдроздiлiв головного підприємства;

— можливість оперативного включення до програми аудиту наприкiнцi аудиторської перевірки питання бсзперервностi дiяльностi підприємства.

У загальному плані аудиту рекомендується передбачати:

— які конкретні питання слід перевірити, щоб висновки за результатами аудиту були об’єктивними;

— які суттєві обставини слід проаналізувати під час перевірки;

— які вибiрковi плани аудиту варто розробити;

— формування аудиторської групи, її чисельність та квалiфiкацiю фахiвцiв, які будуть залучені до проведення перевірки;

— розподіл аудиторів у вiдповiдностi з їхніми професійними якостями на конкретні ділянки аудиторської перевірки;

— з якими стандартами, законодавчими i нормативно-правовими актами слід ознайомити групу аудиторів;

— бюджет робочого часу для кожного етапу аудиту;

— інструктаж усіх членів групи щодо їхніх функціональних обов’язків, ознайомлення їх з особливостями фiнансовогосподарської дiяльностi підприємства;

— контроль керівника групи за виконанням плану та якістю роботи асистентів, за веденням ними робочої документації та належним оформленням результатів аудиту;

— роз’яснення керівником аудиторської групи методичних питань, пов’язаних з практичною реалiзацiєю аудиторських процедур;

— документальне оформлення особливої думки окремого виконавця під час виявлення розбіжностей в оцiнцi конкретного факту між керівником аудиторської групи i рядовим її членом.

3. Аудиторський висновок: види та умови складання

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, який має вiдповiдати вимогам Закону України “Про аудиторську дiяльнiсть” та національних нормативів аудиту.

<