Курсовая работа: Особливості впливу художнього напряму неокласицизм на формування та розвиток хореограічних стилів неокласика та постнеокласика у балетах ХХ-ХХІ століття

Зміст

неокласицизм реміфологізація хореографічний балет

Вступ

Розділ І. Теоретико–методологічні основи дослідження художнього напряму неокласицизм та його впливу на формування та розвиток танцювальних стилів неокласика та постнеокласика

1.1 Уточнити зміст понять "хореографічний вид", "художній напрям", "хореографічний напрям", "художній стиль", "хореографічний стиль", "неокласицизм", "неокласика" та "постнеокласика"

1.2 Характерні особливості художнього напряму неокласицизм у мистецтві ХХ століття

1.3Вплив художнього напряму неокласицизм на формування хореографічних стилів неокласика, соцреалістична класика та постнеокласика

Список літератури

Вступ

Актуальність. Сучасна вітчизняна хореографія розвивається за двома напрямами: вдосконалюються форми класичного балету, і водночас утверджується мова новітнього танцю.

У другій половині XX століття більшість танцювальних і балетних форм, що розвивались під впливом певної художньої стилістики чи напряму, набули самостійності, завершеності. Серед них - неокласика та постнеокласика. Їх поєднує те, що вони формувались та розвивались під впливом художнього напряму неокласицизм та їх репрезентація точно відповідала всім вимогам сучасності.

Для хореографічного напряму неокласицизм характерним є вплив філософських ідей А. Бергсона, М. Хайдегера, К. Юнга, Ф. Достоєвського, В. Соловйова. Філософською основою напряму є естетика ідеалу – антична естетика та естетика Ренесансу, а фундаментом є класицизм.

Стилістичними різновидами неокласицизму у хореографіі XX ст. є фокінізм, соцреалістична класика та постнеокласика.

Сучасні процеси в хореографічній культурі кінця XX ст. не обмежується загальними характеристиками неокласицизму, тому за доцільне назвати ці новітні явища постнеокласикою. Постнеокласика включає різні балетні форми – традиційні, балетну мініатюру, включаючи безсюжетні (І. Кіліан- асоціативна абстракція, авторський експеримент); сюжетні (Дж.Ноєрмаєр, О. Ротманський – літературна або авторська мотивація, А.Рехвіашвілі – сюжетна мініатюра і масові композиції), авторський сюжет та змішані.

Нові явища в сучасній хореографії викликають інтерес вітчизняних фахівців до нових стилів і напрямів мистецтва XXст.. Серед дослідників, які вивчають художні та хореографічні напрями у мистецтві XXст. є М. Фокін, Лозовий В., І. Грабарь, Д. Шаріков, О. Чепалов. Наукових досліджень з розвитку неокласицизму у хореографії ще недостатньо, а думки багатьох науковців про неокласицизм частіше не збігаються через його своєрідний вияв в різних видах художньої творчості. Так, Л. Ємахонова вважає його одним з різновидів російського модерну в архітектурі та музиці, Н. Маньковська часто плутає його з постмодернізмом, М. Марсель та І. Жіно поєднують неокласицизм художній з неокласичними тенденціями в сучасному балеті. Питаннями дослідження постнеокласичних та неокласичних балетів XX ст. займалися І. Кіліан, Антонова І.,А. Рехвіашвілі, та О. Чепалов. Найбільш близько підійшов до вивчення проблеми особливостей впливу художнього напряму неокласицизм на формування та розвиток хореографічних стилів неокласика та постнеокласика у балетах ХХ- ХI ст. Д. Шаріков.

Актуальністю теми дипломної роботи "Особливості впливу художнього напряму неокласицизм на формування та розвиток хореографічних стилів неокласика та постнеокласика у балетах ХХ- ХI ст.". єдослідження теоретичної бази для визначення характерних ознак, напрямів та стилів сучасної хореографії.

Мета дослідження – дослідити вплив художнього напряму неокласицизм на формування та розвиток хореографічних стилів неокласика та постнеокласика у балетах XX -XХI ст.

Згідно з метою дослідження постають такі завдання :

- проаналізувати та узагальнити літературу з теми наукового дослідження;

- уточнити зміст понять "художній стиль", "хореографічний стиль". "хореографічний напрям", "неокласицизм", "неокласика", "постнеокласика".

- розкрити особливості художнього напряму неокласицизм у мистецтві ХХ ст.

- розглянути формування танцювальних стилів неокласика та постнеокласика у балетах ХХ ст.

- виявити вплив художнього напряму неокласицизм на формування хореографічних стилів неокласика та постнеокласика.

Практичне значення роботи. Результати наукового дослідження можуть бути використані при складанні спецкурсів, методичних рекомендацій, лекційних та семінарських занять на кафедрі хореографії з навчальних дисциплін: "Історія хореографічного мистецтва", "Основи композиції та постановки танцю", "МВХД сучасний танець", можуть бути застосовані у практиці викладача хореографії ЗОШ, а також ансамблів сучасного танцю.

Згідно з метою, завданнями наукового дослідження склалася така структура роботи : вступ, два розділи, висновки, список літератури та додатки. Загальний обсяг роботи складає …. сторінок. Список літератури містить …. найменувань.

У вступі обґрунтовано актуальність обраного дослідження, сформульовано мету, основні завдання, практичне значення отриманих результатів, охарактеризовано структуру дипломної роботи.

У першому розділі проаналізовано вплив художнього напряму неокласицизм на формування та розвиток хореографічних стилів неокласика та постнеокласика у балетах ХХ – ХХ1 ст.; уточнено зміст понять хореографічний вид, художній напрям , хореографічний напрям, художній стиль, хореографічний стиль, неокласицизм, неокласика та пост неокласика; надані характерні особливості художньому напряму неокласицизм у різних видах мистецтва ХХ-ХХІ століття.

У другому розділі наданий повний розгорнутий композиційний план постановки танцювального номеру "……………." на матеріалі сучасної танцювальної лексики, у додатках надана схема розвитку неокласики в балеті 1928-1992 рр., та схема структура розвитку від неокласики до постнеокласики.

У висновках сформульовано результати дипломної роботи.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--