ІБер = 10^-2

Зв = 10^- 2 Гр = 1 рад

Експозиційна доза,X Кл/кг (кулон на кілограм)

Р

(рентген)

ІКл/кг = 3,77 10^-3 Р;

1Р = 0,01Гр

Види організмів та смертельні дози радіації

Види організмів	Доза опромінення	Види організмів	Доза опромінення
Віруси	62 - 4600	Молюски	120 - 200
Бактерії	17 - 3500	Рептилії	15 - 500
Найпростіші	100 - 3500	Риби	6 - 55
Водорості, лишайники	300 - 17000	Птахи	6 - 14
Покритонасінні	10 - 1500	Гризуни	8 - 15
Голонасінні	4 - 150	Велика рогата худоба	1, 5 - 2,7
Комахи	580 - 2000	Людина	2,5 - 3,0

Дія дози опромінювання на людину

Люди можуть отримати однократні (гострі) і хронічні опромінювання. Гостре опромінення виникає внаслідок короткочасного впливу іонізуючого випромінювання. При цьому шкідливі наслідки не виявляються при дозах до 100 Р. Хронічне опромінювання може бути розтягнуте на десятки років, і сумарна величина його може досягти 1000 Р. Справа в тому, що відновлювальні процеси у живих тканинах мають високу інтенсивність, завдяки чому організм здатний протистояти багатократному опроміненню, сумарна доза якого при однократному впливі була б смертельною. Кращі відновлювальні властивості у молодих організмів, але ж вони найбільш вразливі.

Якщо брати на увагу Чорнобильську катастрофу, то в даний час форма та рівні радіаційного впливу в Чорнобильській зоні такі, що вони найчастіше не викликають видимих «потворних» або патологічних ефектів (такі ефекти взагалі рідкість та зникають раніше, ніж їх може помітити дослідник). Більшість же наслідків виявляється тільки під час використання складних сучасних методів біологічних досліджень (підвищений рівень мутагенезу, зміна генетичних структур популяцій, цитогенетичні ефекти й ін.). Як правило, вони не представляють «небезпеки» для популяції організмів у цілому, але можуть бути причиною зниження життєздатності або навіть загибелі окремих особин. Тому навіть в умовах найбільш забруднених ділянок Чорнобильської зони існують і розвиваються цілком життєздатні співтовариства організмів, навіть створюється видимість їх «процвітання».

Доза опромінення, бер	Тип опромінення		Пошкодження
	тотальне	локальне
Не більше 25	все тіло	Не виявляється клінічних симптомів
50	все тіло	Тимчасове зниження кількості лімфоцитів
100	все тіло	Нудота, блювання, в'ялість у всьому тілі і значне зниження лімфоцитів
150	все тіло	Смертність - 5%; "похмілля" від опромінення-505 (стан схожий на похмілля від алкогольного сп'яніння).
200	все тіло	Зниження кількості лейкоцитів на тривалий час.
350	все тіло	Смертність - 505 за 30 діб.
600	все тіло	Смертність-90% за 14 діб.
не менше 700	все тіло	Смертність-100%.
300-500	шкіра	Випадання волосся і почервоніння шкіри.
300-500	гонади	Безпліддя на все життя.

Захист

Подаючи першу медичну допомогу в осередках ядерного ураження, слід вживати заходи, які забезпечать врятування життя людей. Потрібно зменшити дію зовнішнього γ-випромінювання, для чого всіх направляють у захисні споруди. Потім здійснюють часткову санітарну обробку та дезактивацію одягу-1 взуття. Ця обробка передбачає обмивання чистою водою або обтирання вологими тампонами і губками відкритих час­тин тіла. Потерпілим промивають очі і дають прополоскати рот. Одяг дезактивують з урахуванням напрямку вітру, при цьому дихальні шляхи людей повинні бути захищені респіра­тором, ватно-марлевою пов'язкою чи рушником.

Під час уражень ударною хвилею і світловим випромінюван­ням, коли виникають різноманітні ушкодження — кровотечі, вивихи, переломи, опіки тощо,— постраждалим подається допомога відповідно до характеру уражень.

Для попередження розвитку променевої хвороби слід засто­сувати радіозахисні препарати.

Характер захисних заходів залежить від часу, що минув з моменту виникнення небезпеки радіоактивного зараження. Основні методи захисту населення від зовнішнього опромі­нення та надходження радіонуклідів у організм з повітрям, водою та їжею зводяться до обмеження перебування людей на забрудненій місцевості. їх можна розмістити у тимчасових укриттях, герметизованих приміщеннях, евакуювати. Звичай­но, потрібно виключити вживання продуктів і води, забрудне­них радіонуклідами. В ранній період (до однієї доби) необхідно приймати препарати, що містять Іод (наприклад, йодид калію), оскільки щитовидна залоза дуже швидко накопичує радіоак­тивний Іод-132 з періодом напіврозпаду 2 доби. Після цього терміну вживання препаратів Іоду недоцільне, у деяких випад­ках навіть шкідливе. Слід зазначити, що вживання спиртових розчинів йоду не допоможе, а тільки спричинить зайве подраз­нення слизових оболонок шлунка, тому що всі елементи потрапляють в організм лише у вигляді йонів.

Враховуючи можливість потрапляння радіоактивних речо­вин з повітрям у легені, для їх захисту слід використовувати респіратори. Дуже небезпечно палити у забрудненому повітрі, оскільки паління сприяє надходженню радіонуклідів у ор­ганізм. Крім того, тютюн містить речовини, що посилюють дію радіації (радіосенсибілізатори).

На першому етапі після евакуації тіло людини необхідно промити струменем води протягом 15 хв з використанням мийних засобів. Рот, очі і ніс треба прополоскати 1 % -вим роз­чином соди. Всі губки і тампони, які застосовувалися для миття, слід зібрати, помістити у герметичні банки та направити на радіологічне дослідження. їх не можна закопувати і категорич­но забороняється спалювати. Обов'язковим є багаторазове про­мивання шлунка і кишечника волою.

Стронцій-90 набагато швидше вида­ляється з організму за умови частого вживання молока і про­дуктів, що містять Кальцій.

Дози

Поглинена доза, Гр	Наслідки	Прояв
менше 0,1	Спадкові порушення (генетичні ефекти), які рідко виникають.	У потомстві
0, 1 - 1,0	Віддалені наслідки (соматичні ефекти).	Через кілька років
1,0 - 2,0	Легка форма променевої хвороби. Ослаблений імунітет.	Через кілька місяців
2,0 - 3,0	Гостра форма променевої хвороби.	Через 1 - 2 місяці
3,0 - 10, 0	Середня форма променевої хвроби, що переходить у важку. Ураження кісткового мозку.	Через 12 - 30 діб
10, 0 - 50, 0	Кишкова форма променевої хвороби.	7 - 10 діб
50 - 100	Токсична форма променевої хвороби.	4 - 8 діб
понад 100	Церебральна форма променевої хвороби.	Кілька годин

Проблеми: вплив періоду напіврозпаду радіоактивних речовин на наслідки опромінення людини

Ступінь радіаційної небезпеки у випадку внутрішнього опромінення людини визначає ряд параметрів. Серед них важливе місце займає термін перебування випромінювача в організмі. Він визначається періодом радіоактивного напіврозпаду та періодом біологічного напіввиведення.

На піддослідних тваринах встановлено, що у випадку надходження радіонуклідів до організму через декілька хвилин вони з'являються у крові і досягають максимуму. Впродовж 15-20 діб спостерігається зниження концентрації до відповідного рівня, який може зберігатися постійним впродовж декількох місяців. При цьому концентрація в крові стає меншою, ніж у тканинах.

Час перебування випромінювача в організмі визначає довго-плинність опромінення тканин, які прилеглі до місця його локалізації.

При розрахунках допустимих величин внутрішнього опромінення враховують ефективний період, за який із організму видаляється радіоактивна речовина. Це може трапитись внаслідок її розпаду і внаслідок звичайних процесів виділення.

Біологічні періоди напіввиведення становлять від декількох годин (гази Kr, Xe, Rn, Tn) і практично до нескінченності (Sr, Y. Ra, Pu). Наприклад, для трансуранових елементів період напіввиведення складає для кісткової тканини щурів 1300-1500 діб, собак - 16-27 років, людини - 140-200 років.

Період Напіврозпаду для деяких радіонуклідів має такий строк:

- вуглець-14 - 5600 років;

- стронцій-89 - 50 діб;

- йод-131 - 8 діб;

- йод-133 - 20 годин;

- радій-226 - 1600 років.

Література

1. Войцицький В.М. Радіобіологія. 1990.

2. Екологічні проблеми: що відбувається, хто винуватий і що робити?: Навчальний посібник/Під ред. проф. В.И. Данилова-Данильяна. М.: Изд-У МНЭПУ, 1997. 332 с.

3. Ревелль П., Ревелль Ч. Середовище нашого перебування. В 4 кн. Кн. 3. Енергетичні проблеми людства/Пер. с англ. М.; Наука, 1995. 296с.