Реферат: Культура освіта наука і спорт суверенної української держави

Студента 1-го курсу

ММІ

Групи МП-32

Хом`якова Лева

План.

1. Умови розвитку культури в Україні.................................................2

2. Наука....................................................................................................3

3. Література............................................................................................4

4. Мистецтво............................................................................................4

5. Освіта...................................................................................................6

6. Спорт....................................................................................................7

7. Проблеми розвитку культури............................................................8

1

Наприкінці 80-х — на початку 90-х років культура вперше за більш аніж 70 років позбулася ідеологіч­ного підпорядкування комуністичній партії. Це створювало умови для національного відродження у сфері культури.

Але економічна криза 90-х років, зменшення можливостей державної підтримки культури поставили її в принизливу залежність від приватного комерційного фінансування. Ситуація, що склалася в куль­турному і духовному житті суспільства, є тривожною. Вона вимагає невідкладних заходів по створен­ню належних умов для подальшого розвитку культури України. Перш за все, мова йде про створення необхідної матеріальної бази, без якої унеможливлюється культурний поступ суспільства. Попри всі економічні негаразди, політичну боротьбу в українській культурі 80 — 90-х років спостері­гаються певні позитивні зміни.

Проголошення незалежності перетворило культурну політику на одну з важливих сфер діяльності держави,і вже у 1992 р. Верховною Радою України було схвалено “Основи законодавства про культуру”.Культура розглядається як один із головних чинників національного відродження,подолання соціально-економічної і політичної кризи, збереження національної самобутності українців та національних меншин, що населяють територію держави.

В Україні, з багатонаціональним населенням, широким спектром мовних та регіональних культурних відмінностей, релігійною неоднорідністю почато впровадження принципів плюралізму.Культура звільнилася від диктату комунвстичної ідеології, збільшилася різноманітність творчості, духовного життя суспвльства,визнання новаторських форм в мистецтві – авангардизму.

Разом з тим, за умов тотального зросійщення, яке здійснювалося у попередні роки, важливою була потреба відродження ідеї української державності, підтримки державної мови, духовних надбань народу.Як вже згадувалося вище, фінансова залежність культури призвела до того, щопоряд з відродженням духовних цінностей українського народу, набуває небаченого поширення так звана “масова культура”.Вона часто-

густо несе з собою культ насильства, жорстокості, вседозволеності.

2

Здобуття незалежності не могло не позначитися на науковій галузі .Вперше за тривалий час вчені отримали можливість без огляду на партійно-державні інстанції займатись своєю улюбленою справою.Розширились можливості публікаціі та впровадження результатов наукових розробок. З іншого боку, розрив існуючих наукових звязків у рамках колишного СРСР ускладнив роботу багатьох колективів.

Негативний вплив на розвиток науки справила загальна економичнакриза.Обсяги державних витрат щороку зменшуються, а постійна затримка виплати заробітної плати, незважаючи на її періодичне збільшення стала для вчених звичайним явищем. Жорсткі умови, в яких опинилося багато галузей господарства, призвели до скорочення кількості відомих науково – дослідних установ.

В результаті за 90-ті роки вдвічі зменшився обсяг наукомістскості українського виробництва, а темпи скорочення державних витрат на науку вдвічі перевищила загальні показники падіння обсягів виробництва в державі. Майже вдвічі зменшилось число науковців.

Проте за цих складних умов українська наука все ж розвивалась. Найбільшого прогреск досягнуто у сфері гуманітарних наук, які свого часу особливо контролювались тоталітарною системою.

У кінці 80-х – на початку 90 років було створено чи відроджено ряд нових наукових закладів, що сприяє вивченню нових тем , пошуку та введенню до наукового оббігу документів та матеріалів українських та зарубіжних сховищ. Це Інститут міжнаціональних відносин і політлолгіі, Інститут українськоі археографії ім. М.Грушевського та інші.

Плідно працюють украінські вчені в галузях точних та природничих наук – матеріалознавстві, електрозварюванні, новітніх космічних технологіях.

Провідним центром наукових досліджень залишилась Національна академія наук. Вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки внесли академіки НАН України Ю. Митропольский (математична фізика) , Ю. Гузь (механіка), П. Костюк (фізіологія), В. Грищенко (кріобіологія), Ю. Глеба (клітинна ітженерія), В. Тарацій (правознавство), І. Дзюба (літературознавство), П. Тронько, В. Смолій (історія), І. Курас (політологія), В. Шинкарук

( філософія).

3

Українська література. Демократичні перетворення в українському суспільстві 90-х років зняли ідеологічні обмеження та відкрили простір для письменницької творчості різних жанрів.

Найперше слід відзначити роман у віршах Ліни Костенко “Берестечко”, який був написаний раніше, однак побачив світ за часів незалежності.Українська література збагатилася унікальним твором.

Молодий прозаїк Євген Пашковський у романі “Щоденний жезл” подає гостре, зле, несамовито гаряче слово за українське поганьблене безсиле слово, за духовно ослаблену науію, за жорстоко перервані комуністичним режимом традиції, за зруйновану християнську віру і мораль.

Роман – легенда “Рев оленів нарозвиднів” Романа Іваничука належить до реліктового жанру великої епічної прози.Роман присвячений подіям Другої світової війни в Західній Україні.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--