Реферат: Організація і технологія виконання робіт бульдозерами
е — сферичний
По номінальному тяговому зусиллю бульдозери й розпушувачи підрозділяють на надважкі - з номінальним тяговим зусиллям більше 300 кн, важкі - 200-300 кн, середні- 135-200 кн, легкі - 25-135 кн і дуже легкі - менш 25 кн. Номінальне тягове зусилля залежить від маси базового трактора.
По конструктивних ознаках бульдозери класифікують по типу ходової частини, робочих органів, рам і керуванню.
По ходовій частині розрізняють бульдозери гусеничні й колісні. Останні застосовують рідко.
По типу робочого органа (Рис.1) розрізняють бульдозери:
з неповоротним відвалом (звичайно їх називають просто бульдозерами або бульдозерами із прямим відвалом), що встановлений перпендикулярно поздовжньої осі машини й не може повертатися в плані;
з неповоротним напівсферичним відвалом, бічні частини якого встановлені під невеликим кутом до лобової поверхні;
з неповоротним сферичним відвалом, що складається із трьох приблизно рівних частин, установлених одна до іншої під кутом близько 15°;
з неповоротним посиленим відвалом, обладнаним амортизаторами для зменшення ударних навантажень при штовханні скреперів;
по положенню в горизонтальній площині під кутом до поздовжньої осі машини або перпендикулярно до неї.
Існують також відвали інших типів, використовувані для специфічних робіт, але вони поширені значно менше. Наприклад, відомі відвали із щелепним гідрокерованим захопленням для переміщення сипучих матеріалів на більші відстані або під водою; із двома відвальними поверхнями для роботи переднім і заднім ходом; з відвальною поверхнею убік машини для роботи від стінки; перевертаються для роботи на собе й від собе; з убудованими по краях гідрокерованими зубами для роботи в лісовій і іншій тяжкій умовах; з відбійним брусом зверху, колуном і загостреним ножем для розчищення місцевості від дерев і чагарнику; з подовженою відвальною поверхнею для переміщення вугілля й інших сипучих матеріалів, бульдозери на базі двох з'єднаних між собою важільною системою гусеничних тракторів з одним загальним відвалом не одержали поширення внаслідок малої прохідності й недостатньої універсальності й маневреності.
Найпоширеніші в наш час бульдозери з напівсферичним неповоротним відвалом і механізмом перекосу.
По типу рами розрізняють бульдозери із захоплюючою й внутрішньою рамою. Внутрішню раму використовують для бульдозерів-штовхачів, для грунтів твердість яких повинна бути підвищеною.
По типу механізму керування розрізняють бульдозери з гідравлічним і канатно-блоковим керуванням. Керування останнього типу в наш час майже не використовують. Автоматизоване керування бульдозерами застосовують в основному на планувальних роботах.
З метою розширення області застосування бульдозери оснащують додатковим швидкознімним устаткуванням: розпушувальними зубами, укісниками, відкрилками, поширювачами, подовжувачами, канавними наставками, лижами, вилами й т.д. В певних умовах найбільш ефективні відкрилки, подовжувачі й поширювачі.
Визначальним фактором у використанні різних видів змінного додаткового встаткування до бульдозерів є обсяг специфічних робіт і можливість швидкої установки й демонтажу цього встаткування без переїздів.
Галузь застосування бульдозерів може характеризуватися відношенням тягового зусилля до довжини ріжучої кромки й можливого (по перекиданню) вертикального зусилля до опорної площі ножів. Використання гидравлічно-керованого з кабіни механизма перекосу відвала забезпечує підвищення цих показників.
Найбільш широку галузь застосування мають бульдозери з неповоротним відвалом напівсферичного типу, які забезпечують високі питомі показники по тязі й заглублению при роботах на високозвя’зних ґрунтах. Внаслідок більших навантажень на передні ковзанки ходової частини трактора й зниження річної експлуатаційної продуктивності обмежене застосування бульдозерів зі сферичним відвалом.
2. КОНСТРУКЦІЯ БУЛЬДОЗЕРІВ
Бульдозери випускають на базі гусеничних тракторів класів 3, 4, 10, 15 і 25. Найбільш широко використовуються бульдозери з неповоротним відвалом на базі тракторів класів 3 і 10. Бульдозери на базі тракторів класу 10 і вище пристосовані для роботи в помірному кліматі й при низьких негативних температурах. Їхні металоконструкції виготовляють із нехладоломких низьколегованих сталей. Бульдозери з поворотним відвалом бувають тільки на базі тракторів класу 4 і 10. Всі бульдозери мають гідравлічне керування. Особливості бульдозерів у великому ступені обумовлені розходженням у конструкції базових тракторів. Їхні параметри нормовані.
Рис. 2.1. Бульдозер ДЗ-29
Бульдозер ДЗ-29 (Рис. 2.1.) є основою уніфікації бульдозерів тракторів класу 3.
Параметри профілю відвальної поверхні підібрані для найбільше що часто зустрічаються суглинних ґрунтів. Установлений зверху козирок перешкоджає пересипанию ґрунту через відвал на підйомах і при поштовхах.
Відвал жорстко з'єднаний із штовхаючими брусами, його кут рішення не регулюють. Три ножі однакової довжини з одним або двома рядами отворів можна перевертати або зрушувати при зношуванні.
Відвал обладнаний легкознімними (на болтах) поширювачами (для роботи в легких умовах), установленими під кутом 30° до відвальної поверхні й з'єднаними з відвалом без уступів щоб уникнути залипання, або відкрилками, закріпленими перпендикулярно до боковин лобового листа й використовуваними для роботи на сипучих і кускових матеріалах з метою збільшення призми волочіння, а тарілчастими лижами, що переставляються також по висоті, на тильній стороні, які обмежують можливість заглубления з метою полегшення виконання планувальних робіт, робіт на брукових бруківках і в інших подібних випадках.
Відвалом управляють за допомогою одного або двох гідроциліндрів, установлених на жорстко закріпленому на лонжеронах трактора кронштейні й з'єднаних з його гідросистемою трубопроводами й металлорукавами.
Гідроциліндри розвантажені від поперечних навантажень і можуть гойдатися в поздовжньому й поперечному напрямках завдяки універсальному шарнірному з'єднанню із кронштейном і кульовим сферичним підшипником у штоках.