Реферат: Проблеми інформатизації освіти

Основне завдання інформатизації освіти – впливати на виконувані види діяльності таким чином, щоб досягати поставлених цілей із меншими затратами ресурсів (часових, матеріальних, фінансових тощо).

Успіхи процессу інформатизації більшості областей людської діяльності вносять в наше життя не тільки переваги, а й створюють нові проблеми. Суть проблеми полягає в тому, що розвиток техніки дозволяє сучасному учню оперувати надвеликим об'ємом інформації, ніж будь-коли раніше протягом усієї історії людства. Хоча використання комп'ютеру як засобу пізнання зобов'язує учня працювати по іншим, здебільшого повністю відмінним від попередньої наукової культури, законам.

В деяких дисциплінах це може призвести до часткової втрати галузей знання, які обслуговували процесс наукового пошуку, а, можливо, і до повного їх зникнення. Тому необхідно навчитися правильно поєднувати інноваційні методи і форми освіти з традиційними.

Дуже важливим питанням постає питання про відповідність та повноту передачи накопиченої людством інформації з традиційних носіїв, особливо паперових, на новий – електронний.

Інформаційні технології – це лише один з видів інструментарію, за допомогою якого людина пізнає світ та самого себе. Використовуючи їх, суб'єкти пізнання не повинні забувати, що окрім сучасних є ще й традиційні способи отримання знань. Головною небезпекою глобальної інформатизації наукових дисциплін є спокуса обмежитися використанням лише новітніх інформаційних технологій. В цьому виявляється протиріччя між традиційною системою освіти та вимогами життя в епоху інформатизації суспільства. Хоча проблема інформатизації освіти досліджена багатьма авторами, її соціальна обумовленість не знайшла потрібного висвітлення. Між тим, посилення соціального контексту аналіза сприяє визначенню основних задач, аспектів та перспектив інформатизації освіти, розуміння її не лише як модернізаційного, але й як соціального процессу.

Отже, можно стверджувати, що на сьогоднішній день система освіти однозначно потребує трансформації та модернізації.

Сучасна людина , не дивлячись на стрімки темпи розвитку інформаційних технологій, продовжує наполягати, що існують речі, які технічний прогресс ніколи не торкнеться. В першу чергу він захищає від технічного прогрессу творчі сфери діяльності. Але слід чітко розуміти, що технології поступово проникають в такі області діяльності, які ще донедавнього здавалися недоступними виключно людському духу, в тому числі діяльність педагогічну (освітню).

Тому інформатизацію освіти слід розглядати як процесс зміни змісту, методів та організаційних форм підготовки учнів на етапі переходу її до життя в умовах інформаційногосуспільства.

В вітчизняних , а особливо зарубіжних освітніх закладах, здійснюється практичний переход до освіти з використанням необмеженого доступа до інформації, Доступ до знань, накопичених людством, стає невід'ємним правом громадянина, яке забезпечується електронними засобами масової інформації, інфраструктурою Інтернет. Найбільше поширення в ВУЗах СНД отримали інформаційні ресурси третього класу: автоматизовані повчальні системи ; автоматизовані навчальні курси; комп'ютерні підручники; комп'ютерні задачники; комп'ютерні тренажери і т.д.

Навчити жити та працювати у змінних умовах проживання - найважливіша із задач будь-якого навчального закладу. Це означає, що існуючі методи та форми навчальної роботи повинні змінюватися в тій мірі, в якій вони несуть на собі складові нового змісту освіти.

Оновлений зміст освіти разом з підтримуючими та забеспечуючими цей процесс інформаційними технологіями повинно стати основою усіх навчальних программ, які необхідно розробити та запропонувати учням, чому в деякій мірі перепоною є сучасна дидактика, існуюча організація вишів, яка не змінювалась останнє десятиліття. Хоча слід визнати, що виші вже не розглядаються як головне та єдине джерело знань для молоді. Реальністю становляться проекти по використанню навчання на відстані як альтернативи для традиційної школи. Наприклад, керівництво одного з самих поважних вищіх навчальних закладів Америки – Массачусетского технологічного інститута – ще в квітні 2001 року про початок загальної та безкоштовної програми отримання освіти через Інтернет.

Необхідні нові стратегія та тактика реалізація нової парадигми інформатизації освіти, нових принципів вивчення інформатики як загальноосвітньої дисципліни та фундаментальної науки на різних рівнях системи освіти, в тому числі при підготовці та підготовці викладачів вузів.

При цьому освіта повинна стати випереджальною на направленною на формування нової інформаційної культури суспільства, цілісного світорозуміння та сучасного наукового світогляду, на підготовку інтелектуальної еліти суспільства до опанування нової методології наукових досліджень, на підготовку кваліфікованих спеціалістів, здатних до професійного росту та професійної мобільності в умовах інформатизації суспільства та розвитку нових наукогромістких технологій.

Висновки.

Альтернативи інформатизації життєдіяльності суспільства не має. Інформатизація освіти також являється життєвою необхідністю розвитку суспільства та держави.

Інформатизаціія науки та освіти :

-полегшить доступність знань та інформації для кожного члена суспільства;

-сприятиме розвитку індивідуальних та творчих здібностей особистості;

-забезпечить стійке прагнення особистості до співпраці, обміну знаннями та інформацієй;

-дасть змогу підвищити кваліфікацію або оперативно змінити сферу діяльності протягом активного життя кожного члена суспільства;

-забезпечить випереджальну освіту та підвищить рівень заочної та індивідуально-домашньої освіти;

-допоможе активно використовувати в цілях освіти, самоосвіти та творчості засоби та можливості дистанційного навчання та інформаційного забезпечення на базі інструментарію сучасних інформаційних систем освіти, використовуючи для цього гігантські інформаційні можливості Інтернет/Екстранет/Інтранет-технології.

Інформатизація сфери освіти покликана забезпечити реалізацію таких принципів освіти, як відкритість, гнучкість, фундаментальність, неперервність.

Відкритість системи освіти дозволить усім бажаючим підвищити свій освітній рівень в зручний для них період часу поза залежністю від соціального та майнового положення, місця проживання, віку та інших обставин.

Гнучкість у виборі змісту, форм та строку навчального процессу, яка враховуватиме індивідуальні особливості та потреби кожного учня, орієнтованої на конвеєрне масове виробництво спеціалістів середнього рівня.

З'являється реальна можливість подолати прагнення до чіткої регламентації змісту, форм та строку навчального процесу, слабкий облік індивідуальних особливостей учнів.

Фундаменталізація як один з основних принципів реформування системи освіти передбачає створення та послідовне уточнення системи моделей, які дозволяють здійснити творчу діяльність в певній предметній області. Це створює в перспективі передумови переходу до випереджальної освіти, коли освітня система стає не споживачем і розповсюджувачем відомих знань, а потужним джерелом нових знань, яке є результатом діяльності цієї системи.

Можливість порушення міждисціплінарних бар'єрів, які стоять на шляху формування цілісного системного світогляду в традиційній системі освіти, забезпечує перехід системи освіти на якісно новий рівень. Цей перехід пов'язується, насамперед, з комлексною інформатизацію усіх компонентів системи освіти та з неминучістю змінює організаційні, дидактичні та матеріально-технічні основи діючої освітньої системи.

Неперервність, яка передбачає можливість ефективної перепідготовки та підвищення кваліфікації без відриву від основної роботи та місця проживання протягом всього активного періода життя, являється результатом прямого доступа до розподіленим джерелам інформації, розміщеним в регіональних та глобальних комп'ютерних мережах.

ЛІТЕРАТУРА