Реферат: Техніка користування органами керування автомобіля

і) загальмувати автомобіль стоянковим гальмом і відпустити обидві педалі.

На сухому покритті службове гальмування можна виконувати також в інший спосіб: під час руху на невеликій швидкості вимкнути зчеплення, потім плавно збільшити тиск на педаль гальма, послабивши його безпосередньо перед зупинкою. Щоб попередити водіїв, які рухаються позаду, про намір інтенсивно загальмувати, водій кілька разів злегка переривчасто натискає на педаль гальма, вмикаючи стоп-сигнали.

Різке гальмування призначене виключно для екстреного уповільнення руху автомобіля. Водій швидко і сильно натискає на педаль гальма аж до блокування коліс (в).

Блокування задніх коліс здійснюється раніше ніж передніх. При цьому колеса перестають обертатися і ковзають по дорозі "юзом". Від сильного тертя об дорогу плавиться гума та дорожнє покриття в зоні контакту, коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою знижується, гальмовий шлях збільшується. При гальмуванні на "юз" автомобіль часто втрачає стійкість, може статись його занос через відсутність спрямованого обертання колеса та дію бокових інерційних сил. У зв'язку з блокуванням коліс застосування різкого гальмування слід обмежувати. При повному гальмуванні різко загальмовувати можна лише при малій швидкості руху за умови, що автомобіль зупиниться раніше, ніж збурюючі дії заблокованих коліс спричинять втрату керованості. У випадках часткового гальмування застосовувати цей прийом можна виключно як короткочасне пригальмовування. При цьому, чим вища швидкість автомобіля, тим менше має бути час виконання маневру.

Таким чином, різке гальмування застосовується лише для екстреного сповільнення, а не для зупинки автомобіля у критичній ситуації.

Для повної зупинки автомобіля у критичних ситуаціях призначене ступінчасте гальмування (г). Техніка цього способу гальмування така: сильно і швидко натиснути на педаль гальма аж до короткочасного блокування коліс, потім трохи відпустити педаль, знову збільшити зусилля до моменту блокування і знову відпустити. Таким чергуванням натиску і часткового відпускання гальма вдається балансувати на межі "юзу" і зупиняти автомобіль на мінімальному гальмовому шляху (г).

На практиці широко застосовується переривчастий спосіб гальмування . Суть його полягає в тому, що водій натискає на педаль і при появі блокування коліс повністю припиняє гальмування. Такі дії водій повторює кілька разів (б).

Цей спосіб можна застосовувати як під час службового гальмування із застосуванням плавних, поступово зростаючих сил на педаль гальма (наприклад, на слизькій дорозі), так і у випадку екстреного або службового гальмування на дорозі з нерівностями.

Переривчастий спосіб поступається перед ступінчастим під час екстреного гальмування, оскільки тимчасове припинення дії гальмових механізмів зумовлює збільшення гальмового шляху.

Знаючи, що максимальне уповільнення під час гальмування досягається на межі блокування коліс, водій повинен вибрати найоптимальніший шлях до цієї межі. Визначення моменту блокування коліс - завдання не просте. На думку одних водіїв, блокування коліс настає із зменшення уповільнення, інші розпізнають цей момент за ледь відчутним посмикуванням автомобіля. Окремі взагалі не в змозі пояснити, яким чином вони визначають появу моменту блокування коліс. І це не дивно, оскільки в цій ситуації все залежить від суб'єктивного сприйняття коливань інтенсивності уповільнення, якого набувають практичним досвідом.

Під час руху на спусках, по дуже слизьких дорогах, у складі колони застосовується гальмування двигуном . Цей спосіб забезпечує плавність гальмування, знижує схильність до блокування за рахунок підведеного від двигуна крутного моменту до ведучих коліс. Завдяки диференціалу гальмові моменти на лівих і правих колесах зрівнюються, що виключає занос автомобіля.

Гальмування двигуном виконується при постійно увімкненій передачі або з послідовним перемиканням передач у низхідному порядку з пропуском однієї (двох) передач. (Наприклад, четверта-друга). Гальмування при постійно увімкненій передачі здійснюється без вимикання зчеплення, а при перемиканні передач у низхідному порядку - вмиканням - вимиканням зчеплення.

2.9 Дії водія при відмові робочої гальмової системи

В екстремальних ситуаціях (наприклад, у випадку відмови робочого гальма), коли не має альтернативи у виборі контраварійних дій, застосовується ударне перемикання передач. Його виконують при неповному вимкненні зчеплення і миттєвому вмиканні нижчих передач. Звичайно, такий прийом руйнівно діє на механізм коробки передач.

Найефективнішим способом екстреного гальмування, як вже зазначалося, є комбіноване ступінчасте гальмування з безпереривним м'яким послідовним вмиканням понижених передач, із повільненим вмиканням -вимиканням зчеплення "перегазовками".

У випадку відмови робочої гальмової системи здійснюють аварійне гальмування. При цьому, не відпускаючи педалі гальма, продовжують натискати на неї аж до отримання максимально можливого ефекту гальмування, в результаті дії другого контуру гальмової системи. Під час аварійного гальмування використовують допоміжну і стоянкову гальмові системи. Слід пам'ятати, що при виході із ладу робочої гальмової системи, гальмувати стоянковим гальмом треба дуже обережно, оскільки внаслідок сильного затягування важеля задні колеса можуть заблокуватися і спричинити занос автомобіля. Крім того, різке вмикання на ходу зумовлює псування стоянкового гальма.

У зовнішньому аварійному гальмуванні важливе значення має уповільнення руху автомобіля у зв'язку із загрозою зіткнення з перешкодою або іншим автомобілем.

Головне завдання водія в цій ситуації полягає у максимальному зменшенні пошкодження автомобіля. Цього можна досягти правильним спрямуванням контакту автомобіля з перешкодою, щоб уникнути прямого удару і перекидання. Зупиняють автомобіль незалежно від способу гальмування (крім аварійного) після зниження швидкості до мінімальної натискуванням на педаль робочого гальма при вимкненні передачі. Щоб запобігти мимовільному руху автомобіля, його загальмовують стоянковим гальмом, а після зупинки двигуна, вмикають одну з нижчих передач.

Типові помилки водіїв під час гальмування такі:

 надмірне зусилля при натискуванні на педаль, що призводить до блокування коліс і збільшення гальмового шляху. Не прийняття до увагу стану покриття дороги і шин;

 блокування коліс наприкінці гальмування через невміння своєчасно злегка послабити зусилля на педаль;

 "навалювання" на кермо внаслідок неправильної посадки або недостатнього затягування ременів безпеки, що може призвести до втрати повного контакту з сидінням, а отже, і з автомобілем. Ноги відіграють роль точок опору і втрачають здатність правильно диференціювати зусилля;

 передчасне вимкнення зчеплення, що підвищує схильність до блокування коліс та заносу автомобіля;

 спроба вирівняти автомобіль за допомогою рульового колеса під час заносу при натиснутій педалі гальма;

 застосування переривчастого гальмування замість ефективнішого ступінчастого;

 тривале блокування коліс при первинному зусиллі, що призводить до збільшення гальмового шляху. В такому випадку треба повністю припинити гальмування і повторити спробу;

 невміння швидко перемикати передачі з вищої на нищу з використанням проміжної подачі пального і одночасним гальмуванням, що часто призводить до блокування коліс і заносу автомобіля;

 безсистемне й безконтрольне прикладання зусиль до гальм, що спричинює збільшення гальмового шляху;