Реферат: Теорія й практична діяльність психолога

У науці відомо, що обґрунтування як побудова ідеального теоретичного об'єкта є синтетичною процедурою.

Усякий інтелектуальний акт обґрунтування виступає в той же час і актом формування об'єкта, що обґрунтовується. У цьому полягають зміст і цінність процедури обґрунтування, зміст і цінність побудови теорії.

Створений, сформований у такий спосіб об'єкт здобуває якості існуючого - він стає тією реальністю, з якої доводиться вважатися при здійсненні інших видів активності.

Обґрунтовується в тім виді, у якому воно виступає для дослідника, наприкінці цієї процедури завжди здобуває принаймні одну нову характеристику, який у нього не було на початку процедури.

У граничному випадку що обґрунтовується одержує в ході цього процесу найпершу характеристику. (Маються на увазі ті випадки, обґрунтовував коли ніяк не представлено на початковому етапі процедури обґрунтування, а виникає в результаті цієї процедури)

Існує дуже багато типів обґрунтування, на них зупинятися не будемо. Важливо та обставина, що у всіх своїх різновидах обґрунтування є конструктивною, формуючою, синтетичною процедурою.

Нові характеристики що обґрунтовується одержує завдяки двом головним процедурам (операціям):

1) установленню того або іншого зв'язку 2) приписуванню першому з них деяких характеристик другого. Ці операції психолог проробляє, виділяючи предмет свого професійного мислення при рішенні завдань консультування.

Природно, що обґрунтування відбувається не саме по собі, а виконується людиною.

Активним, самостійним початком процедури обґрунтування є людина, що встановлює певний зв'язок між двома ідеальними утвореннями (об'єктами) - що обґрунтовується й обґрунтуванням.

При цьому що обґрунтовується наділяється характеристиками обґрунтування.

Обґрунтовуючи факт існування тексту - психічної реальності іншої людини, психолог-консультант використовує як підстава структуру своєї психічної реальності, представлену як цілісний об'єкт.

Його й можна назвати об'єктом-підставою.

Фіксованість одного ідеального об'єкта в якості що обґрунтовується, а іншого - підстави, як правило, обумовлюється не властивостями цих об'єктів самих по собі, а завданнями розуміння й поставленої ними метою.

У нашому випадку - це завдання психологічного консультування, регламентуючі цілі впливу на властивості психічної реальності іншої людини. Фіксованість є абсолютною тільки в певному контексті - там, де вона була виявлена як необхідна.

В інших ситуаціях, при інших обставинах - інших цілях і завданнях - ідеальний об'єкт, що використовувалася раніше як підстава (у нашім аналізі це - структурована психічна реальність психолога), може стати що обґрунтовується, а ідеальний об'єкт, що був що обґрунтовується, - стати основою.

Це відбувається в ситуації роботи психолога-консультанта тоді, наприклад, коли його роботу починає аналізувати й інтерпретувати людина, з якою він проводив консультування.

Говорячи інакше, коли її дії, переживання, думки інтерпретуються іншою людиною. Зрозуміло, при цьому міняється й характер обґрунтування.

Необхідність усвідомлення психологом процедури побудови своїх ідеальних об'єктів - насамперед теорій - диктується сучасними умовами існування наукового знання, що прагне до визначення підстав для обґрунтування ідеального об'єкта.

Визначення підстави обґрунтування як даності стає спеціальним завданням, однієї з найважливіших інтелектуальних завдань консультування. Це завдання вирішується в умовах, коли існують обставини розвитку сучасного психологічного знання:

незадоволеність функціональним підходом у вивченні феноменів психічного;

прагнення виділити й описати специфічні якості психічного як реальності, наприклад оборотність, метафоричність і інші;

складність онтологічного аналізу якостей людини;

нечіткість критеріїв вірогідності отриманих наукових фактів, законів і закономірностей;

залежність способів одержання, описи й інтерпретації даних від індивідуальності дослідника, системи його морально-етичних цінностей і наукової сумлінності;

залежність науки від конкретних замовників на той або інший вид інформації;

девальвація цінності наукового знання в суспільній свідомості;

перевага маніпуляторного підходу до людини в багатьох сферах громадського життя.

Теорія як цілісний, ідеальний об'єкт є підставою для практичної діяльності психолога. Вона є та даність, то знакове утворення, що як обґрунтування опосредує всі впливи на іншу людину з метою прояву в них якостей його психічної реальності.