Сочинение: Технологія соціальної роботи із жертвами сімейного насилля

Сексуальне насильство: ґвалтування чи сексуальне домагання (іноді в присутності дітей, інших людей).

Економічне насильство: фінансовий контроль і фінансові обмеження, забороназайматися певним видом діяльності, працювати взагалі, заборона вчитися чи підвищувати кваліфікацію. Свідоме знищення майна, навмисне нанесення шкоди особистому майну людини, позбавлення можливості користуватися одягом чи майном. Позбавлення їжі, позбавлення медичної допомоги. [2]

Але найбільш поширеним видом домашнього насилля є насилля чоловіка над жінкою та батьків над дитиною.

Як відомо з досліджень жінки - жер­тви насилля в сім'ї стикаються з різними видами соціально-педагогічних та психологічних проблем. Розглядають такі со­ціально-педагогічні та психологічні характеристики жінок - жертв дома­шнього насилля:

— фрустрація та депресія;

— соціальна ізоляція;

—самознищення (суїцид);

— залежність (емоційна, психологічна, економічна, фізична, сексуальна);

— відчуття провини;

— низька самооцінка;

— криза ідентифікації;

— втрата відчуття загрози;

— сумирність.

Це основні соціально-педагогічні та психологічні ха­рактеристики жінок - жертв домашнього насилля на основі зарубіжного досвіду. Не всі вони притаманні українським жінкам, але необхідно розглянути їх і виділити основні шляхи корекції.

Ображена жінка проходить крізь довгі страждання, її переживання стражденне, і вона схильна до фрустрації . Її депресивний стан виявляється в такій поведінці, як істерика, скарги на відчуття безпорадності або втоми, психосоматичні симптоми. Корекція такого стану має бути направлена на роботу з релаксації, роботу з відчуттями.

Інша видима характеристика жінки-жертви - це підвищення соціаль­ної ізоляції . Поступово ці жінки відчувають, що в них перериваються ро­динні зв'язки. Вони більше не відвідують свою сім'ю, друзів, бо їх кривдник вважає це не потрібним, таким, що засмучує його та дружину. Це процес контролю та ревнощів з боку чоловіка. Корекція: психолого-педагогічна робота з особистою ідентифікацією (робота над підвищенням самооцінки, відгородження себе від гнітючих стосунків), соціальна робота з налаго­дження зв'язків.

Суїцид - це головна проблема жертв насильства. Жінки-жертви ма­ють низький рівень уміння вирішувати проблеми та прийняти рішення, і одним з виходів вони вважають смерть. Також жінки-жертви мають підви­щений ризик наркотичної та алкогольної залежності. Корекція має бути на­правлена на зняття внутрішнього хвилювання методами релаксації, підви­щення самооцінки. Необхідно навчити жінку навичкам прийняття адекват­них рішень.

Жінка-жертва знаходиться в залежності від свого партнера. Емоційна залежність проявляється в тому, що жінка висловлює свої емоції згідно з настроєм кривдника, щоб не кликати в нього агресії.

Психологічна залежність - поступове пристосування жертви до ситу­ації насильства. Дуже часто чоловік маскує контроль турботою, і дружина повільно потрапляє в повну залежність. Коли ж починає розуміти свій стан, наштовхується на агресію з боку нападника, і для того, щоб уник­нути актів насильства, напрацьовує захисні реакції (це може бути замовчу­вання своїх відчуттів, постійне відчуття страху тощо). Чоловік постійно об­ражає жертву словами (найчастіше використовуються висміювання її по­милок, образи її тіла); контролює її зовнішній вигляд, вчинки.

Економічна залежність виражається в повному контролі сімейного бюджету з боку партнера: жінка-жертва віддає свою зарплатню чоловіку, і з цього часу він розпоряджається фінансами. У цьому випадку жертва втрачає самостійність, не має права витрачати гроші на особисті потреби або потреби дітей без дозволу чоловіка. Це спричиняє жінці до­датковий стрес, викликає відчуття заниженої самозначущості.

Фізична залежність проявляється в тому, що жінка не має права відчу­вати втому, відпочивати, якщо це не подобається кривднику. Чоловік, не­зважаючи на фізичний стан жінки, її біль або погане самопочуття, продов­жує вимагати виконання домашньої роботи, при цьому не маючи наміру взяти на себе допомогу. Ситуація може стати критичною, якщо жінка вагіт­на або має серйозне захворювання.

Сексуальна залежність виражається в повному підкоренні жертви ба­жанням чоловіка. Він може вимагати сексуальних стосунків, коли жінка не бажає цього, ґвалтувати її уві сні чи в непритомному стані, виконувати сек­суальні фантазії без згоди жінки, примушувати її мати сексуальні стосунки з іншими партнерами або заробляти гроші проституцією.

Корекція всіх видів залежності повинна базуватися на підвищенні самооцінки жінки: потрібно навчити її висловлювати свої емоції, любити своє тіло, відчувати свою значущість; також необхідні знання психологічного захисту.

Жінка-жертва намагається знайти пояснення вчинкам свого кривдни­ка. Дуже часто знаходить його в невмінні чоловіка контролювати або вис­ловлювати свої емоції, у проблемах на роботі. Потім з'являється дум­ка, що винна вона сама, бо це вона провокує чоловіка на насильство. Жер­тва відчуває провину , постійно контролює свої відчуття й поведінку, щоб не засмутити партнера, не викликати в нього агресію. Корекція цієї поведінки має бути спрямована на відокремлення своїх відчуттів і помилок від про­блем партнера, навчання вміння висловлювати ре­альні, а не очікувані відчуття й емоції, підвищення самооцінки.

Насильник, який постійно ображає жертву, ставить під сумнів її фізичні та інтелектуальні здібності, контролює її вчинки, поступово досягає своєї мети - повної залежності й самознищення жінки як особистості. Корекція - це основна робота з жінками-жертвами.

Жертва домашнього насильства втрачає своє его. Це означає, що вона вже не впевнена в тому, хто вона, і ідентифікує себе з роллю матері, бере­гині, господарки, не називаючи себе жінкою, спеціалістом, красунею, ро­зумницею. Жінка перестає турбуватися про свою особистість: врода, гігієна, професійний зріст тощо. Корекція: пошук усіх ролей, повернення іденти­фікації з роллю жінки, навчання навичок турботи про своє тіло.

Скривджена жінка втрачає відчуття межі загрози , вона не до кінця ро­зуміє, що насилля веде до серйозних наслідків як для неї, так і для дітей. Жінка звикає до страху, синців, поламаних кісток, залежності, дитячих сліз, для неї вже немає межі болю. Корекція має бути направлена на поглиблене вивчення та аналіз насилля, усвідомлення жінкою повної картини домашнього насильства та його наслідків, а потім навчання вміння приймати адекватні рішення.

Жінки-жертви, які були дітьми насильників або вже довго знаходяться в ситуації насильства, дуже звикають до цього стану і навіть бачать у ньому свою долю. Корекція сумирності - це комплексна робота над зняттям відчуття провини, підвищення самооцінки, навичкам адекватного реагуван­ня та прийняття рішень.[3]

Жорстоке поводження з дітьми - це феномен, існування якого відоме з моменту|із моменту| появи історичних записів людства і яке, мабуть|очевидно|, існуватиме завжди. Зв'язано це з|із| тим, що насильство - це не тільки|не лише,не те що| соціальне явище, але|та| етимологія його мультифакторальна і тісно пов'язана з природою людини.