Сочинение: Технологія соціальної роботи із жертвами сімейного насилля

Про поширеність жорстокого поводження з дітьми можна судити по такому показнику як відібраних протягом року у батьків, які були позбавлені батьківських прав. Кількість таких дітей збільшилася за 5 років в 3 рази. За той же проміжок часу число дітей, що відбираються щорічно|щорік| у батьків без позбавлення останніх їх батьківських прав, виросло в 2 рази. Цей показник відображає|відбивати| як число дітей, що піддалися жорстокому поводженню|звертання,обіг|, так і випадки зневаги|нехтування| основними потребами|нужда| дітей. Неухильно росте|зростати| число "соціальних сиріт" - дітей, що залишилися без піклування батьків. Якщо в 1992 р. їх було враховано 428,4 тис., то в 2000 р. офіційні дані дають 662,5 тисячі.

Важливим|поважний| інтегрованим показником, що відображає|відбивати|поширеність зневаги|нехтування| потребами|нужда| дітей, є|з'являтися,являтися| смертність дітей від неприродних причин (нещасні випадки, отруєння, втопили|утопити,потопити|, вбивства, самогубства). У структурі смертності дітей від 7 до 15 років смерть від неприродних причин стійко займає|позичати,посідати| перше місце, складаючи 25% від всіх причин смерті дітей цього віку.

У процесі і після|потім| насильства у дитини|дитя| розвивається первинна реакція на травму - хворобливі|болючий| фізичні і емоційні|емоціональний| явища, які залежно від характеру|вдача| і тривалості дії, віку дитини|дитя|, її особових особливостей, можуть мати різний ступінь|міра| вираженості|виказаний,висловлений|, тяжкість|тягар|і спектри проявів|вияв|.

Це можуть бути:

- посттравматичні стресові розлади;

- фізичні прояви|вияв|;

- емоційні|емоціональний| реакції;

- когнітивні розлади.

Далі наступає|наставати|стадія адаптації , під час якої дитина|дитя| починає|розпочинати,зачинати| розвивати навики|навичка|, що допомагають йому справитися|впоратися| з|із| тим, що трапилося. Вона вибирає такі прийоми, такі форми поведінки, які, як дитина|дитя| вважає|лічити|, допомагають їй забезпечити безпеку і зменшити фізичний і психологічний біль.Найбільш поширеним видом є|з'являтися,являтися| витіснення або забування. Тобто|цебто| дитина|дитя| прагне не думати|вважати| про ті епізоди, які заподіюють|спричиняти| йому такі|настільки| хворобливі|болючий|страждання, примушують|заставляти| переживати знов|знову,щойно| і що знов|знову,щойно|принижують її гідність|чеснота,достоїнство| епізоди.

Щоб "забути" події, які, здається|видаватися|, забути неможливо, щоб припинити згадувати|спогадувати,пригадувати| про них, переживши насилля знов|знову,щойно| і знов|знову,щойно| кошмар, жах, сором, приниження, дитина|дитя|витрачає значну психічну енергію, яка в нормальних умовах використовується на оволодіння навиками|навичка|, знаннями, властивими даному віку дитини|дитя|. От чому|ось чому| важливо|поважно| визначити контекст травми, що відбулася, або насильства, тобто|цебто| вік дитини|дитя| і стадію його розвитку. Як правило, у маленьких дітей (хоча не у|в,біля| всіх), що переживають фізичне, психологічне або сексуальне насильство, відбувається|походити| затримка мовного і психічного розвитку. Порушується когнітивна сфера - спостерігаються незрозумілі провали пам'яті, диссоціативні розлади, блокада спогадів, пов'язаних з певними подіями.Ряд|лава,низка| емоційних|емоціональний| і поведінкових особливостей дітей, що переживають насильство, є|з'являтися,являтися| результатом пристосування до ситуації, в якій вони живуть, і спроби з|із| нею справитися|впоратися|.

Віддалені наслідки перенесеного насильства є|з'являтися,являтися| інтеграційним процесом, який складається з|із| особливостей 1 і 2 стадій - первинної реакції і стадії адаптації, особових особливостей дитини|дитя|, а також велике значення має реакція дорослих на насильство, що розкрилося, чи отримала|одержала|дитина|дитя| яку-небудь допомогу і підтримку. Віддалені наслідки перенесеної травми можуть виявитися, коли дитина|дитя| стає дорослою і обзаводиться сім'єю. Як батьки вони можуть нехтувати основними потребами|нужда| і інтересами дітей, проявляти|виявляти| емоційну|емоціональний| холодність, бути нездібними захистити власних дітей від насильства або, навпаки, встановлювати над ними гіперопіку.[4]

Тому, необхідно пам'ятати, що всі наслідки або симптоми, виниклі в результаті дії травмуючих подій, впливають один на одного і зазнають динамічні зміни.

Проаналізувавши всі вище перелічені характеристики жінок - жертв сімейного насилля, у корекцію негативних станів потрібно включати:

- соціальну роботу з налагодження зв'язків;

- педагогічну роботу: навчання таким навичкам, як позитивне спілку­вання (вирішення конфліктів, адекватне висловлювання), адекватне мис­лення і ставлення до себе, прийняття рішень та психо­логічного захисту, сприяння підвищенню рівня самооцінки жінки;

- психологічну роботу зі зняття відчуття провини, емоційної та фізич­ної релаксації. Маючи на увазі всі ці соціально-педагогічні та психологічні характери­стики жінок - жертв домашнього насилля, вважається провести доцільну комп­лексну корекційну роботу, основна мета якої - підвищення самооцінки жінок.[5]

Першочерговим завданням|задача| фахівця|спеціаліст|, який надає допомогу дітям, що піддалися |емоціональний| сімейному насильству. перш за все|передусім|- соціального педагога, є|з'являтися,являтися| проведення діагностичного обстеження сім'ї з метою встановлення причин наявних порушень у дитини|дитя|. Серед цих причин можуть бути алкоголізм, наркоманія, домашнє|хатній| насильство або психічні захворювання, які, можливо, зажадають вживання екстрених заходів для забезпечення безпечних умов для дитини|дитя|. З іншого боку, причиною насильства над дитиною|дитя| може бути низька батьківська ефективність, відсутність навиків|навичка|виховання і спілкування з|із| дитиною|дитя|, але|та| батьки готові до зміни своєї поведінки по відношенню до дітей і йдуть на співпрацю|співробітництво|. Повна|цілковитий| оцінка причин наслідків насильства у дитини|дитя| повинна включати:

- Встановлення природи (етіології) порушень, що є|наявний| у дитини|дитя|

- Ідентифікація чинників|фактор| ризику насильства з боку сім'ї

- Визначення характеру|вдача| необхідних змін в сім'ї

-Визначення необхідності втручання з боку органів опіки і інших служб для того, щоб вилучити дитину|дитя| з|із| небезпечної для її здоров'я ситуації або змінити|зрадити| її.[6]

Окреслення глибини проблеми насильства, його впливу на життя людини раніше було спрямоване здебільшого на фізичні аспекти. Розгляд цих проблем крізь призму психосоціальних наслідків спрямований на розвиток нових перспектив її поділення. Це доводить необхідність організації конструктивнішого підходу до системи підтримки жертв сімейного насилля що включав би форми та методи роботи і стратегій допомога потерпілим від сімейного насилля.

Тому до вирішення проблеми сімейного насилля необхідно підходити конструктивно, шукаючи найоптимальніші способи вирішення цієї проблеми, комплексно застосовуючи їх і лише тоді можна буде досягнути ефективних результатів.

Під час написання творчої роботи було вивчено та проаналізовано основні соціально-педагогічниі та психоло­гічниі характеристики жінок та дітей - жертв домашнього насилля. А також було розроблено загальні шляхи корекції основних соціально-педагогі­чних та психологічних проблем жінок та дітей - жертв домашнього насилля.

Та для повного вирішення даного питання необхідно піднести його на рівні держави, щоб кожен задумався і почав вирішення цього питання з роботи над собою, усвідомлення важливості вирішення проблеми сімейного насилля, і лише тоді можна говорити про ефективне вирішення цієї проблеми.

Держава також повинна піклуватися про розвиток і належне функціонування соціально-психологічних служб, про підготовку кваліфікованих психологів та соціальних педагогів, адже саме їхня діяльність повинна приносити найширші та найефективніші результати щодо вирішення проблеми сімейного насилля серед українських сімей.

Список використаної літератури

1. Мінакова К. Основні соціально-педагогічні та психологічні характеристики жінки – жертви сімейного насилля // Соціальна педагогіка.-2005.-№2.-С.43-47

2. Савчук О.М. Стратегії роботи із співзалежними жінками, які зазнають насилля в сім’ї // Практична психологія та соціальна робота. -2003.-№4.-С.51-60

3. Савчук О.М. Об’єктивізація впливу тренінгу асертивності на психологічний стан жінок, які зазнали насильства // Практична психологія та соціальна робота. -2003.-№6.-С.74-76