Учебное пособие: Соціальна психологія організацій

Американський професор психології Девід Майєрс визначає соціальну психологію, як науку, що вивчає, як люди думають один про одного, як вони впливають один на одного і як ставляться один до одного.

Л.Е. Орбан-Лембрик дає таке визначення соціальній психології: соціальна психологія – наука про взаємозв'язок соціального і психічного, їх взаємодію, взаємозалежність, взаємовпливи на рівні окремої людини, спільності: про соціально-психологічні явища, що виникають у процесі соціальної взаємодії і характеризують індивіда та групу. Соціальна психологія як наукова дисципліна має інтегральний характер, оскільки поєднує та взаємозбагачує на концептуальному та емпіричному рівнях здобутки сучасної психології та соціології, а відтак дає змогу зняти обмеженість поаспектного підходу в дослідженні найскладнішого феномена сучасності, а саме: відповісти на запитання, що таке соціальна особа?

Предметом соціальної психології є вивчення закономірностей і механізмів виникнення, функціонування і вияву реальності, яка формується в процесі суб'єктивного відображення людиною об'єктивних соціальних відносин і спільностей.

Це визначення охоплює найважливіші сутнісні ознаки соціальної психології:

- особистісні механізми регуляції соціального процесу;

- ціннісне ставлення індивіда до соціального, що дає змогу соціальній психології пояснити поведінку людини в соціальному середовищі, її вплив і внесок у функціонування соціальної спільності;

- соціально-психологічні чинники, які визначають розвиток активності особистості та групи;

- соціальні спільності, масові явища, які впливають на людину та її поведінку.

На основі вищесказаного можна зробити висновок, що соціальна психологія

- досліджує особливості взаємозв'язків людини з різноманітними суб'єктами соціального середовища;

- допомагає людині глибше пізнати себе, своє соціальне оточення, ефективно взаємодіяти з ним;

- пояснює поведінку людей в соціальному середовищі, конкретній групі;

- покликана розв'язувати особистісні, групові та організаційні проблеми шляхом з'ясовування того, як і чому соціальне (суспільство, організація, група) впливає на особистість і як особистість, її діяльність позначаються на функціонуванні соціальної групи; як проявляється соціально-психологічна реальність, що виникає в процесі такого взаємозв'язку;

– розробляє методи пізнання, проектування, дослідження та практичного впровадження закономірностей поведінки осіб, життєдіяльність яких відбувається у соціальних групах;

– з'ясовує психологічні характеристики організованих і неорганізованих груп, відповідні механізми їх утворення, функціонування та розпаду.

Як самостійна галузь знання, соціальна психологія організацій реалізує всі функції, властиві психологічній науці.

Теоретико-пізнавальна функція передбачає повне і конкретне пізнання соціально-психологічної реальності, її структури механізми розвитку з позицій інтересів людини і організації.

Комунікативна функція реалізується як систематизація знань з проблем сприймання, передавання інформації, взаємодії і взаємовпливу людей.

Гуманістична функція полягає в дотриманні норм етики і моралі щодо індивіда, в захисті соціальних спільностей, відтворенні і передаванні соціального досвіду.

Прогностична функція передбачає формування соціально-психологічних прогнозів щодо співвідношення індивідуального і соціального, суб'єктивного відображення об'єктивної реальності.

Прикладна функція полягає у з'ясуванні на основі теоретичного та емпіричного аналізів закономірностей становлення соціально-психологічної реальності форм існування та способів функціонування ціннісного ставлення індивіда до соціальної дійсності, вироблення практичних рекомендацій з різних аспектів взаємодії, впливу людей один на одного та сприйняття їх у соціальній спільноті.

Концептуальні методологічні проблеми соціальної психології організацій ще не розв'язані. Сьогодні для цієї науки характерна увага до таких проблем, як:

- суспільний розвиток;

- управління процесом виробництва;

- психологія політики і політичних лідерів;

- механізми влади;

- масові соціально-політичні рухи;

~ образ влади у різних верств населення; влада ситуації над особистістю; влада особистості над ситуацією; важливість соціального пізнання інших людей та груп.