Опишіть "Справ Дрейфуса"

Справа Дрейфуса виникла не в часи Другої імперії, коли французьке єврейство перебувало в зеніті свого розквіту та впливу, а в умовах Третьої республіки, коли євреї практично зникли з найважливіших позицій (хоч і не зійшли з політичної сцени) . Австрійський антисемітизм значно активізувався не за часів правління Меттерніха та Франца Йосифа, а у післявоєнній Австрійській республіці, коли стало цілком очевидно, що навряд чи якась інша група так само багато втратила зі свого впливу і престижу внаслідок зникнення Габсбурзької монархії. Переслідування тих груп, які втратили чи тільки-но втрачають силу, – не надто приємне видовище, однак воно породжене не лише людською ницістю. Переслідувачі змушують людей підкорятися чи терпіти реальну владу, а водночас ненавидіти тих, хто, володіючи багатством, не має влади, всупереч раціональному інстинктивному усвідомленню того, що влада виконує певну функцію і взагалі приносить якусь користь. Навіть експлуатація та гноблення змушують-таки суспільство функціонувати і встановлюють певний лад. Лише багатство без влади чи усуненість, якщо вона не є окресленою політичною лінією, сприймаються – позаяк вони розривають усілякі зв’язки між людьми – як щось паразитарне, марне, потворне. Багатство, яке не експлуатує, означає відсутність навіть тих стосунків, які існують між експлуататором і експлуатованим, а усуненість, що не є політичною лінією, не допускає навіть мінімальної турботи гнобителя про гнобленого.