СРОЧНО!!! Анализ произведения Гамлет

У трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет» зображений новий на той час тип героя – герой-гуманіст. По ходу твори Гамлет намагається вирішити складні морально-етичні проблеми, знайти істину. Він робить свої вчинки на основі філософських роздумів. Одним з головних морально-філософських питань, які хвилюють Гамлета, є проблема помсти. Помститися вбивці свого батька, покарати зло і тим самим продовжити ланцюг злодіянь? Або змиритися, винести і пробачити? Чи варто оборонятися під ударами долі? В кінці твору Гамлет приходить до висновку, що нескінченно терпіти зло неможливо. Але на це вічне питання людство досі не має чіткої відповіді. Мотиви таємниці життя і загадки смерті також хвилюють Гамлета. «Бути чи не бути?» – Цей знаменитий питання він задає собі в монолозі. Що таке життя, і що чекає людей поза її? Сон? Або щось інше? Як же це так, що один удар кинджала може навіки стерти весь світ людини з його почуттями, переживаннями? Чи це неможливо? Біля могили блазня Йорика Гамлет розмірковує над тим, куди дівається земна слава: пиху придворних, метушлива догідливість слуг, військова доблесть полководців, краса світських дам. Ще один морально-філософський мотив твору – роздуми про вірність і відданість. Гамлет роздумує про свою відданість батькові. Його до глибини душі вражає швидка весілля своєї матері з братом покійного чоловіка: «ще червоність від сліз з повік не зійшла, ще цілі чоботи, в яких вона супроводжувала труну батька»: «О, жінки, вам ім’я – віроломство!» Гамлет розмірковує над тим, наскільки ж люди в суспільстві «нікчемні, пласкі і тупі» у своїх прагненнях до грубої вигоді. Трагедія «Гамлет» написана Шекспіром в епоху Відродження. Основною ідеєю Відродження стала ідея гуманізму, людяності, тобто цінності кожної людини, кожного людського життя самої по собі. Час Ренесансу (Відродження) вперше затвердив ідею про те, що людина має право на особистий вибір і на особисту свободу волі. Адже раніше визнавалася тільки воля Бога. Ще дуже важливою ідеєю Відродження стала віра у великі можливості людського розуму. Мистецтво та література в епоху Ренесансу виходять з-під необмеженої влади церкви, її догматів і цензури, і починають розмірковувати над «вічними темами буття»: над загадками життя і смерті. Вперше виникає проблема вибору: яке поводитися в тих чи інших ситуаціях, що є правильним з точки зору людського розуму і моралі? Адже люди вже не задовольняються готовими відповідями релігії. Гамлет, принц данський, в епоху Відродження став літературним героєм нового покоління. В його особі Шекспір стверджує ренесансний ідеал людини могутнього розуму, сильної волі. Гамлет здатний поодинці вийти на боротьбу зі злом. Ренесансний герой прагне змінити світ, впливати на нього, і відчуває в собі сили зробити це. До Шекспіра героїв такого масштабу в літературі не існувало. Тому історія Гамлета стала «проривом» в ідейному змісті європейської літератури.