Дипломная работа: Аналіз діяльності комерційних банків

Основним об’єктом аналізу є комерційна діяльність кожного окремого банку. А суб’єктами водночас можуть бути і комерційні банки, і їхні контрагенти, серед них — центральний банк, інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні й потенційні клієнти та кореспонденти, інші юридичні та фізичні особи.

Основна мета аналізу діяльності банку — забезпечити оптимальну структуру активних і пасивних операцій задля отримання і кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.

Аналіз фінансових форм звітності — це процес оцінки поточного й минулого фінансового стану банку та основних результатів його діяльності. Першочерговим завданням аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку.

Аналіз діяльності комерційного банку включає:

оцінку стану та результатів діяльності банку на момент проведення аналізу;

порівняння стану та результатів діяльності банку за вибраний період;

порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльності інших комерційних банків;

узагальнення результатів аналізу та підготовку рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення діяльності банку.

При оцінці стану і результатів діяльності банку необхідно:

провести аналіз структури активних і пасивних операцій;

визначити значення показників, які характеризують достатність капіталу і ліквідність балансу банку, та виконання нормативів, встановлених Національним банком;

провести аналіз прибутковості діяльності банку.

Аналіз структури активних і пасивних операцій може біти ясним і кількісним. При якісному аналізі активних операцій визначаються напрямки використання коштів банку, а при аналізі пасивних операцій — джерела власних і залучених коштів. При кількісному аналізі активних операцій спочатку слід визначити виконання нормативу мінімального розміру обов’язкових резервів, депонованих в Національному банку. Далі визначаються відносна вага напрямків використання коштів банку, за якими можна оцінити їх значимість в активних операціях. При кількісному аналізі пасивних операцій можна аналогічно визначити відносну вагу різних джерел коштів банку, за якими оцінюється стратегія, яка використовується керівництвом банку в роботі по залученню коштів. Деталізація кількісного аналізу активних і пасивних операцій буде, звісно, залежати від детальності інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.

При аналізі достатності капіталу і ліквідності балансу банку необхідно, насамперед, розрахувати відповідні показники (коефіцієнти), на основі яких можна перевіряти виконання нормативів, встановлених для комерційних банків НБУ. До таких нормативів належать:

мінімальний розмір статутного капіталу;

граничне співвідношення між розміром статутного капіталу банку і сумою його активів з урахуванням оцінки ризику;

показники ліквідності балансу;

максимальний розмір ризику а одного позичальника.

При виявленні порушень нормативів НБУ може пред’явити засновникам комерційних банків вимоги про проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банку (збільшення капіталу, зміна структури активів тощо).

Нормативи для комерційних банків, встановлені НБУ, можуть бути як директивними, обов’язковими до виконання, так і оцінними, рекомендованими для аналізу діяльності та фінансового стану комерційних банків.

Крім вказаних показників для більш повного аналізу достатності капіталу і ліквідності балансу банку доцільно розрахувати і інші показники (коефіцієнти), які використовуються в практиці банків і приводяться в спеціальних вітчизняній і зарубіжній літературі.

Аналіз прибутковості діяльності комерційних банків включає:

розрахунок показників, які характеризують прибутковість діяльності банку в цілому;

якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат;

аналіз прибутковості окремих операцій банку.

При аналізі прибутковості діяльності банку в цілому можуть бути використані показники (коефіцієнти) прибутковості (рентабельності), які застосовуються в практиці роботи банків.

Якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат банку може бути проведено аналогічно вищевикладеному аналізу структури активних і пасивних операцій. При цьому деталізація аналізу структури доходів і витрат також буде визначатися детально інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.

При аналізі прибутковості окремих операцій банку повинні враховуватися отримані доходи, а також прямі та непрямі витрати на їх проведення. В зарубіжних банках такому аналізу приділяється особлива увага, оскільки на його основі можна скоротити обсяг менш прибуткових операцій і збільшити обсяг більш прибуткових, реорганізувати структурні підрозділи банку тощо.

При порівнянні стану і результатів діяльності банку за вибраний період також може бути проведено якісний і кількісний аналіз. При якісному аналізі роблять висновки про активність банку в сфері розширення його діяльності як по залученню коштів нових категорій вкладників, так і по проведенню нових видів операцій, пов’язаних з розміщенням коштів банку. При кількісному аналізі можна зробити висновки при зміни значущості окремих операцій в діяльності банку, а також про поліпшення чи погіршення показників, які її характеризують.