Дипломная работа: Аналіз та оцінка впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище

- обґрунтувати теоретичні положення та розробити практичні рекомендації щодо зниження негативного впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище.

Об’єкт дослідження – процес природоохоронної діяльності промислових підприємств.

Предмет дослідження – теоретичні, практичні аспекти та економічні засади природоохоронної діяльності трубопрокатних підприємств.

Методи дослідження: узагальнення та систематизації - для визначення принципів бюджетної системи та удосконалення, аналітичний – для розрахунку обсягу платежів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за лімітні та понадлімітні викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів у навколишньому середовищі; математичної статистики – для оцінки впливу трубопрокатного виробництва на довкілля та аналізу виробництва продукції й використання виробничих потужностей; метод динамічного програмування – для обґрунтування послідовності реалізації природоохоронних заходів.

Наукова новизна отриманих результатів:

· дістали подальшого розвитку принципи організації та здійснення екологічного моніторингу, які на відміну від відомих: об’єктивності, достовірності, систематичності, узгодженості, комплексності та оперативності включають конкретність, дійсність та науковість;

· удосконалений зміст завдань екологічного моніторингу на трубопрокатних виробництвах, які, на відміну від існуючих, полягають не тільки в складанні планів природоохоронних заходів, але й у визначення оптимальної послідовності їх реалізації;

· удосконалені методичні засади обґрунтування та визначення оптимальної послідовності реалізації природоохоронних заходів з урахуванням можливості їх кредитування.

Практична цінність результатів дослідження полягає в розробці практичних рекомендацій з обґрунтування послідовності реалізації заходів ВАТ «Інтерпайп НТЗ», спрямованих на зменшення негативного впливу трубопрокатного виробництва на навколишнє природне середовище.

Сфера використання – результати магістерської роботи можуть бути використані трубопрокатними підприємствами при розробці й обґрунтуваннішляхів зменшення їх негативного впливу на навколишнє природне середовище.

екологічний трубопрокатний довкілля моніторинг

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

1.1 Теоретичні основи та зміст поняття «навколишнє природне середовище»

Однією із центральних категорій сталого розвитку країни є «навколишнє середовище», яка має системний і багатоаспектний характер. Його аспектами є різні види середовища, наприклад, «природне середовище», «антропогенне середовище», «техногенне середовище», «соціальне середовище», «культурне середовище», «просторове середовище», «тимчасове середовище» та ін. Кожне із цих середовищ являє собою певну підсистему стосовно категорії «навколишнє середовище». У той же час «навколишнє середовище» входить до складу систем більш високого порядку – «космос», «природа», «здоровий спосіб життя», «сталий розвиток» тощо.

Визначимо зміст поняття «природне середовище». Згідно словнику Вікіпєдії природне середовище (рос. природная среда, англ. natural enviponment, нім. natürliche Umwelt f) - це сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених в результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети. Відрізняється від інших складових навколишнього середовища властивістю само підтримання і саморегуляції без корекції з боку людини [1]. Білявський Г.О. визначає природне середовище як зовнішню природу, що оточує суспільство і відносно якої встановлено певний правовий режим: порядок обов'язкової поведінки людей щодо природи як об'єкта права виключної власності однієї держави, кількох держав або людства планети [2]. В ширшому розумінні навколишнє природне середовище – це космічний простір, а в вужчому - біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємозв'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії [3].

Зміст категорії «навколишнє природне середовище» становлять наступні знання [4]:

1. Знання про природне середовище на різних рівнях його організації (від локального до глобального).

2. Знання про локальні, регіональні й глобальні екологічні проблеми, про вплив природних і соціальних факторів на виникнення й розвиток екологічних криз.

3. Знання про наявність альтернативних підходів до вирішення екологічних проблем.

4. Знання про ціннісні системи, що детермінують ставлення особистості й суспільства до екологічних проблем і природного середовища.

Поняття «навколишнє середовище» має не тільки власне природний, але й соціальний, культурний, етичний зміст. Разом з тим воно характеризується не тільки строго науковим змістом, але і яскраво вираженим соціальним, етичним і культурно-історичним звучанням. Правове регулювання впливу підприємств на природне середовище полягає у прийнятті законів про охорону природи від виснаження, руйнування, забруднення, які визначають основні принципи охорони навколишнього природного середовища [5]:

?) ?????????????? ????? ??????????? ???????, ????'????????? ?????????? ??????????? ??????????, ?????????? ?? ??????? ???????????? ????????? ???????? ??? ?????????? ?????????????, ????????????? ?? ????? ??????????; ?) ???????????? ?????????? ?????????? ?????????? ??? ????? ? ??????'? ?????; ?) ?????????? ???????? ??????? ???? ??????? ????????????? ?????????? ??????????; ?) ???????????? ????????????? ??????????? ?? ?????? ????????????? ?????? ? ???????? ??????? ????????????? ?????????? ??????????, ???????????? ?? ??????????? ????????????? ????????? ????????, ???????? ???????????? ???????? ??????????; ?) ?????????? ??????????? ?? ??????? ??????????????? ? ?????????? ????????? ??'????? ? ??????????; ?) ??????? ???????????? ?????????? ???????????, ??????????? ?? ?????????? ????????? ??????????? ?? ?????? ????????? ????????????????? ????? ???????????, ??????????, ??????????? ? ????????? ???? ?? ????????????? ????? ????????????? ?????????? ??????????; ?) ????'????????? ??????????? ??????????; ?) ????????? ? ??????????? ??? ????????? ??????, ?????????? ???? ??????? ?? ???? ????????????? ?????????? ??????????, ?????????? ? ????????? ???????????? ??????????; ?) ??????? ???????????? ?????????? ?????? ????????????? ?? ????? ?????????? ?? ?????????? ???????? ??????????; ?) ????????????? ?????????? ?? ????????? ???????????? ???????????? ????????? ???????? ??? ????????????? ??????????; ?) ??????????? ?????, ?????????? ?????????? ????????????? ??? ??????? ????????????? ?????????? ??????????; ?) ????????? ?????? ??????? ????????????? ?????????? ?????????? ?? ???????????? ????????? ???????? ? ??????????? ??????? ????????????? ????????? ?????????, ???????? 䳿 ????????, ?? ????????? ????????? ?? ?????????? ??????????; ?) ????????? ??????? ???????????? ? ???????????????? ? ?????? ??????? ????????????? ?????????? ??????????; ?) ????????? ??????? ??????? ????????????? ?????????? ?????????? ?? ?????? ???????? ????????????? ???????????????;

л) встановлення екологічного податку, збору за спеціальне використання води, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, плати за користування надрами відповідно до Податкового кодексу України.

Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку (господарсько-побутової, промислової, транспортної, енергетичної та інших інфраструктур); природного середовища, яке утворилось в процесі еволюційного формування Землі й життя на ній; природних ресурсів, без яких неможливе існування та розвиток суспільства (рис. 1.1).

Природна сфера включає в себе землю, ґрунти, надра, гідросферу, атмосферу, флору, фауну, ландшафти.

Рис. 1.1. Взаємозв’язок людини, природного та штучного середовища

Ландшафт представляє собою територіальну систему, яка складається з природних або природно-антропогенних компонентів і комплексів більш низького таксономічного рангу, котрі взаємодіють між собою [6]. Природний ландшафт формується під впливом природних процесів. Під впливом антропогенних дій структура і зовнішній вид ландшафтів зазнають змін. Часто порушені ландшафти відновлювати надзвичайно важко, а деколи і просто неможливо.

Атмосферне повітря є одним з головних джерел життя на Землі Людина не може прожити без повітря більше 5 хв. Потреба людини в повітрі залежить від його стану, умов роботи і лежить в межах від 15 до 150 тис. л на добу [7]. Повітря використовується і в багатьох виробничих процесах, оскільки є окислювачем при горінні. Атмосфера є не лише життєдайним "буфером" між Космосом і поверхнею нашої планети, носієм тепла та вологи, через неї відбуваються також фотосинтез і обмін енергії — головні процеси біосфери.

Найбільше людина впливає на земну кору — тонку верхню оболонку Землі, яка має товщину на континентах 40—80 км, під океанами 5—10 км і становить всього близько 1 % маси Землі. Вісім елементів — кисень, кремній, водень, алюміній, залізо, магній, кальцій, натрій — утворюють 99,5 % земної кори [7]. У верхній частині континентальної земної кори розвинені ґрунти, значення яких для людини важко переоцінити. Основна маса організмів і мікроорганізмів літосфери зосереджена в ґрунтах на глибині не більше кількох метрів. З різними породами земної кори, як і з її тектонічними структурами, пов'язані різні корисні копалини.

Сукупність, видів рослин, що історично склалась, які ростуть в будь-якій місцевості або на Землі в цілому називаються флорою [6]. Кожен вид має свою територію поширення. Забруднення природного середовища викидами, стоками, відходами призводить до зникнення окремих видів та загибелі флори в цілому. Фауна - це сукупність видів живих організмів, котрі мешкають у певній місцевості або на Землі в цілому. За даними ботаніків, в Україні росте понад 450 видів квіткових і вищих спорових рослин, що становить четверту частину флори всієї Європи. Тому проблема охорони генофонду флори України має не лише національне, але й загальноєвропейське значення. Флористично найбагатші райони - це Крим (2200 видів), Карпати (2012 видів), Полісся (1403 види), Кременецькі гори на Поділлі, Донецький кряж у степовій зоні. Незважаючи на багатий видовий склад, лісові ресурси України обмежені. Площа лісового фонду складає близько 10 млн. га. Лісистість усього 14,3 % (проти 37 % у колишньому Союзі та 29 % у світі). На одного жителя держави припадає всього 0,2 га лісу. У флорі України відомо понад 100 видів (крім родини злакових) квіткових рослин, плоди і насіння яких споживаються людиною [8].