Дипломная работа: Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

Таблиця 1.4 - Середня багаторічна повторюваність напрямку вітру(%)

Переважаючими вітрами є західні та південно –східні вітри. [Л-2]

Роза вітрів зображена на рисунку 1.

1.3 Інженерно-геологічні та грунтово-меліоративні умови басейну річки

Територія Волинської області розташована у межах Волино –Подільської окраїни Східно Європейської платформи, фундамент якої складений інтенсивно-дислокованими кристалічними породами протерозою (гранітами, гремодіоритами, граносієнітами,біотитово –амфіболітовими сланцями та ін.), розбитими системою крупних розломів на окремі блоки, що опущені або підняті в різних районах області на неоднакову висоту. Поверхня фундаменту на схилі кристалічного щита повільно(під кутом 1 -2⁰ ) занурюється у західному напрямку досягаючи максимальної глибини(до 1500м) поблизу Львівського прогину.

На інтенсивно –розмитій поверхні кристалічного фундаменту Волино-Подільської окраїни Руської платформи залягає потужна(до 700м) товща осадових утворень, у будові якої виділяються відклади верхнього протирозою, кембрію, родовика, силуру, девону, карбону кори, крейди і палеогену, перекриті осадками антропогену змінної потужності.

У Маневицькому та Ківерецькому районах, де розташований басейн р. Рудка поширення палеозойських і верхньопротирозойських відкладів під верхньою крейдою: валдайська серія, кембрій, силур і родовик.

Валдайська серія у нижній частині розрізу осадового чохла Волинської області утворена аркозовими пісковиками з підпорядкованими про верстками гравелітів та конгломератів, у верхній –пісковиками з тонкими прошарками алевролітів і аргілітів. Потужність Валдайської серії 200-375м.

Кембрійські відклади у межах Волинської області поширені всюди. Нижній їх відділ складений морськими піщано–глинистими утвореннями балтійської серії(товщина 300м), які покриваються світло–сірими, майже білими, пісковиками, алевролітами та глинами бережнівської світи, товщиною 400м.

Ордовицькі відклади представлені головним чином гладкомітовими пісковиками, потужністю до 50м.

Силур залягає на розмитій поверхні кембрію і ордовіка і має потужність до 1000м і більше. У нижньому силурі утворилась товща головним чином карбонатних порід неглибокого моря, які поступово на південний захід змінюються осадовими більш глибоководними. У верхньому силурі переважають глинисто–карбонатні породи, а також глини з поодинокими прошарками вапняків.

Четвертинний покрив Волинської області має винятково неоднорідну будову і мінливі потужності. В будові антропогенного покриву басейну р. Рудка можна виділити такі смуги з переважанням:

· власне льодовикових(моренних) відкладів;

· елювіальних утворень на верхній крейді, місцями перекритих водно –льодовиковими пісками;

Що до корисних копалин то Волинська область є порівняно небагатою. У межах басейну р. Рудка виявлені запаси торфу, пов’язані переважно із заплавами та першими над заплавними терасами Прип’яті, Стоходу, Турії, Стиру та їх приток.

Цементна сировина та сировина для випалювання вапна спостерігаються у вигляді крейдяно–мергельних порід верхньої крейди.

Розміщення ґрунтового покриву Волинської області чітко підпорядкована певним географічним закономірностям. Так у поліській частині області, де зокрема і розміщений басейн р. Рудка, переважають азональні та гігроморфні ґрунти, пов’язані з її низинним рельєфом і поширенням піщаних і супіщаних відкладів легкого механічного складу, які представлені дерново –підзолистими, дерновими, лучними і болотними ґрунтами та торфовищами.

Найбільшого поширення на території мають лучно –глеєві і лучно –болотні супіщані і легкосуглинкові ґрунти, вони становлять 23.4% території. Глибина ґрунтового горизонту 20-50см, вміст гумусу 1.3-9.3%. Колір його ясно –сірий, за складом пухкий, розсипчастий, безструктурний.

Другим за поширенням є дерново–підзолисті, глеєві–піщані і глинисто-піщані ґрунти, вони займають 22.3% території. Глибина ґрунтового горизонту сягає 18-25см, вміст гумусу 1.9-7.4%. реакція ґрунтового розчину середньо кисла, pH становить 4.7-5.4.

Також значну частину території, 15% займають торфовища. Глибина гумусового шару становить 0.5-1.5см. розташовані вони на заплавах річок, прохідних долинах та замкнутих луговинах.

Однакову по площі величину займають дерново–підзолисті піщані і дерново–підзолисті глеюваті супіщані і легко суглинисті, а саме 9.7% території. Глибина ґрунтового горизонту і вміст гумусу становить 15-18см і 0.6-1.8% та 20-28см і 0.6-3.6% відповідно.

Лучні –супіщані і легкосуглинкові ґрунти становлять 6.9% території. Глибина гумусового горизонту – 50-60см, вміст гумусу -1.9-7.4%. профіль лучних ґрунтів має чорноземний габітус. Реакція ґрунтового розчину нейтральна, рідко слабо кисла або слабо лужна. Ці ґрунти багаті на поживні елементи, а структурність гумусового горизонту створює сприятливий водно–повітряний режим.

Решта видів ґрунтів займають невеликі території. Дерново–підзолисті і дерново–глеєві супіщані і легкосуглинкові становлять 2.7-8.6%.

Дерново–підзолисті глеюваті і глинисто–піщані займають 3.8% території. Глибина гумусового горизонту 18-25см, вміст гумусу 0.7-2.2%

Найменшу площу, а саме 2.0% займають дернові і лучні карбонатні супіщані і легко суглинисті ґрунти. Глибина гумусового горизонту становить 20-50см, а вміст гумусу 1.4-3.9%.

У даних районах розвинена вітрова і водна ерозія. Ступінь прояву ерозії: водна –середня, вітрова –середня. [Л-1,3]

1.4 Умови формування поверхневого стоку

Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Ріки області переважно належать до басейну р. Прип’ять. найбільшими річками області є р. Прип’ять з притоками Турція, Стохід і Стир.

У межах Волинської області до басейну р. Прип’ять належить 59 рік довжиною від 10 до 50км, чотири – від 50 до 100км, і чотири понад 100км –Прип’ять, Турія, Стохід, Стир. Річка Рудка відноситься до малих річок, її довжина 25.5км, площа водозбору 187.0км² . річка Рудка має 14 приток довжиною 10км і менше. Довжина річкової мережі разом з протоками становить 104.5км/км² .