Дипломная работа: Формування власних фінансових ресурсів підприємства
• статутний капітал - вартісний відбиток сукупного внеску засновників (власників) у майно підприємства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і може бути змінений тільки за рішенням засновників підприємства і внесенню відповідних змін в установчі документи.
• резервний фонд - джерело власних ресурсів, створюваний підприємством, відповідно до законодавства, шляхом відрахувань від прибутку. Резервний фонд має строго цільове призначення - використовується на виплату прибутків засновникам при відсутності або недостатності прибутку звітного року, на покриття збитків підприємства за звітний рік і ін.
• фонди спеціального призначення - джерела власних ресурсів підприємства, утворені за рахунок відрахувань від прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
• нерозподілений прибуток - частина чистого прибутку, що не була розподілена підприємством за станом на дату упорядкування звіту.
1.2 Класифікація джерел формування власних фінансових ресурсів
Як правило, підприємство виступає юридичною особою, що визначається сукупністю ознак: відокремленістю майна, відповідальністю по зобов'язаннях цим майном, наявністю розрахункового рахунку в банку, виступом від свого імені. Відокремленість майна виражається наявністю самостійного бухгалтерського балансу, на якому значиться майно підприємства.
Фінансові відносини підприємства виникають тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних ресурсів підприємства, його прибутків, залучення позичкових джерел фінансування господарської діяльності, розподіл прибутків, що утворюються в результаті цієї діяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства.
На думку А.М. Поддєрьогіна структура власного капіталу може бути зображена так (Рис. 1.1.).
Рис. 1.1. Власний капітал.
У ринковій економіці акціонерна форма власності переважає над іншими і має деякі особливості формування власних фінансових ресурсів, що полягають у їхній структурі.
Можна виділити три основних джерела:
- акціонерний капітал;
- фонди власних коштів;
- нерозподілений прибуток.
Таким чином, фінансування господарської діяльності акціонерних товариств із зовнішніх джерел (зовнішнє фінансування) здійснюється за рахунок позик та емісії облігацій підприємства.
Іншим видом фінансування є внутрішнє – за рахунок нерозподіленого прибутку та фондів власних коштів. Так, наявність достатнього обсягу власних коштів може забезпечувати розвиток підприємства та свідчити про наміри акціонерів розподіляти ризики, пов’язані з діяльністю підприємства. Високий рівень внутрішнього фінансування за рахунок власних фінансових ресурсів позитивно впливає на стан відносин розподілу між різними суб’єктами господарювання.
Тобто, джерела формування власних фінансових ресурсів поділяються на внутрішні і зовнішні.
До внутрішніх джерел відносяться:
- статутний капітал (кошти від продажу акцій і пайові внески учасників або засновників);
- виручка від реалізації;
- чистий прибуток підприємства;
- резерви, накопичені підприємством
- амортизаційні відрахування
До зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів відносяться:
- залучення підприємством додаткового пайового або акціонерного капіталу
- безоплатна фінансова допомога (як правило, така допомога виявляється лише окремим державним підприємствам різного рівня).
- безкоштовно передані підприємству матеріальні і нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу
Склад основних джерел формування власних фінансових ресурсів підприємства показано на рис. 1.2.