Дипломная работа: Розповсюдження та діагностика фантомної вагітності у сук в умовах приватної клініки

Йшли роки. Люди розорювали поля і луки, вирубали ліси, прокладали залізниці і багаторядні шосе, будували фабрики і заводи, електростанції і аеродроми, багатоповерхові будинки. Здавалося б, кількість собак повинна різко зменшитися. Але ні! Інтерес до собак, їх кількість весь час збільшувалися. Так, на сьогодні у світі нараховується більше півмільярда собак (по одній на кожні 10 чоловік).

Неможливо висловити в грошах чи інших матеріальних цінностях все те добре і благосне, що собака дає людині. Давно встановлено: собака вкрай необхідна людині, так би мовити “для душі”. Собаки як повноправні члени сім’ї проживають у міських квартирах, грають з дітьми, допомагають знімати стресовий стан, вчать комунікабельності.

Людина ретельно вивчила цю тварину і створила цілу науку “кінологію”, що вивчає собаку в різних її аспектах і є самостійною галуззю тваринництва. Одним із складових є розділ, що вивчає питання фізіології та патології репродуктивної функції собак. Тут маються певні специфічні особливості, але є й спільні з с.-г. тваринами проблеми.

Так, скажімо, акушерсько-гінекологічна патологія у собак також призводить до великих збитків, які можливо порівняти хіба що з інфекційними захворюваннями. Однак, якщо у відношенні заразних захворювань досягнуто суттєвих результатів (існують затверджені інструкції, вакцини, законодавство), то при багатьох акушерсько-гінекологічних патологіях ефективними є лише оперативні методи, результатом яких часто є втрата твариною здатності до відтворення потомства.

В основі ефективної роботи з відтворення лежать глибокі знання фізіології та патології розмноження, вміння встановити причину порушення плодовитості та зниження життєздатності приплоду, визначити шляхи їх ліквідування.

Собаки, відрізняючись особливостями будови статевих органів та фізіологією розмноження, потребує застосування в акушерській та гінекологічній практиці відповідних прийомів та методів діагностики, лікування, профілактиці захворювань, стимуляції статевої функції та інше.

Інформація по історичному розвитку фантомної вагітності у нас відсутня, але у наші часи, дана проблема перед спеціалістами ветеринарної медицини стоїть дуже гостро. Це пов`язано з тим, що у останній час утримання собак, особливо чистопорідних, стало дуже популярним як серед громадян нашої країни так і по всьому світі.

Проблема фантомної вагітності на даний момент є маловивченою. Недостатньо вивчено причини виникнення даного стану самок.

Лікування тварин з фантомною вагітністю є симптоматичним і направлене на профілактику ускладнень які можуть виникати під час перебігу захворювання. Є багато різних методів лікування цієї патології, вони направлені на різні ланки патогенетичного ланцюга, мають різні принципи дії, але жоден з них не забезпечує у достатній мірі ефективної ліквідації симптомів і не попереджує виникнення рецидивів.

У зв’язку з вищезазначеними фактами, вивчення даної проблеми є надзвичайно актуальним. У такому положенні є необхідною розробка нових, ефективних методів лікування і профілактики, а також є потреба у визначенні розповсюдження і сезонності такого стану серед домашніх тварин.

2. Огляд літератури

2.1Фантомна вагітність

Фантомна вагітність (pseudocyesis) у собак – це синдром, що полягає у фізичних і психічних змінах, наступаючих на 4-9 тиждень після тічки у інтактних (непов’язаних) або незапліднених сук.

Причиною є зниження рівня прогестерону в середині метеструсу (фаза після тічки). Воно викликає підвищення концентрації в крові пролактину у невагітних сук [20].

Необхідно звернути увагу на те що - фантомна вагітність у собак це саме синдром, а не хвороба. Фантомну вагітність називають "псевдовагітність". Як правило, ознаки фантомної вагітності у сук починають проявлятися через 5-8 тижнів після тічки. У деяких собак вони виражені дуже яскраво, у інших більш слабко. Деякі спеціалісти , вважають що у кожної суки після незаплідненого циклу в той чи іншій мірі наступає фантомна вагітність. Це пов’язано з тим, що період діеструсу у собак протікає рівно такий же час (60-70 діб), як і вагітність. Можна сказати що жовте тіло повноцінно функціонує всі 60-70 діб. До того ж, лютеїнова фаза у невагітних і у вагітних сук протікає абсолютно однаково. Якщо говорити простіше, то виходить, що в будь-якому випадку - пройшло запліднення у неї чи ні, була в’язка чи ні - організм виділяє повністю однакові гормони в тій же кількості. Через це багато спеціалістів вважають, що фантомна вагітність у собаки - це нормальний стан. Більше того, існує теорія, що псевдовагітність є спосіб збереження роду, який дозволяє самці годувати інших цуценят у зграї, навіть, коли запліднення не відбулося [21].

2.2 Фізіологія статевого циклу

Для повноцінного розуміння процесів що проходять під час фантомної вагітності необхідно добре розуміти фізіологічні основи статевого розвитку тварин.

Повноцінне виконання відтворювальної функції самками пов’язано з настанням статевої і фізіологічної зрілості організму. Статева зрілість характеризується комплексом фізіологічних і морфологічних змін статевих органів у самок, здатних завагітніти [27].

Строки настання статевої зрілості у собак і кішок можуть варіювати в залежності від породи, умов утримання тварин, годівлі і від кліматичних умов (географічних широт).

Самки що мешкають в місцевостях з теплим кліматом, при нормальному утриманні і годівлі досягають статевої зрілості раніше.

Статева зрілість у собак настає в середньому в 6-8-місячному віці. Але крім статевої зрілості, необхідно враховувати фізіологічну зрілість організму самок і самців. У собак фізіологічна зрілість організму наступає в 12-14-місячному віці. У цьому віці тварин починають використовувати для репродукції [5].

Основним показником настання статевої зрілості у самок є прояви статевих циклів і збільшення у розмірах зовнішніх і внутрішніх статевих органів. Статевий цикл – це складний нейрогуморальний ланцюговий рефлекторний процес, що супроводжується комплексом фізіологічних і морфологічних змін в статевих органах і у всьому організмі самки від одібєї стадії збудження статевого циклу до іншої, або від одібєї овуляції до іншої.

Статевий цикл у собак моноестричний, має значну індивідуальну варіабельність по тривалості гормональних змін. Інтервали між циклами продовжуються в середньому сім місяців (у різних порід від 4-ох до 13-ти місяців). У дрібних порід цикли, в основному, коротші, у великих – довші [7].

В статевому циклі розглядають три стадії: збудження, гальмування і врівноваженняя.

Стадія збудження характеризується проявами слідуючих ознак (феноменів): статеве збудження (загальна реакція), тічка, охота, дозрівання фолікулів в яєчниках і їх розривання (овуляція).

У стадію збудження статевого циклу всі рефлекси підпорядковуються статевим рефлексам.

Наприклад, такий сильний рефлекс, як харчовий, послаблюється або повністью гальмується на деякий час; підвищується кров’яний тиск, змінюється склад крові. У стадію збудження проходить наростання комплексу проліферативних процесів в статевих органах та інших системах організму, обумовлених розвитком фолікулів в яєчниках.

Статеве збудження (загальна реакція), як правило, співпадає по часу з тічкою і проявляється занепокоєнням, іноді злобністю, ігривістью, послабленням та збоченням чутя у мисливським і пошукових собак, відмовою від корму, збільшенням молочної залози та виділенням секрету [1].

Тічка - виділення слизу з статевих органів, унаслідок їх морфологічних змін. Слиз утворюється слизовою оболонкою присінку піхви, шийки, тіла і рогів матки та містить відносно велику кількість мукополісахарідів (муцинів), котрі мають велике біологічне і захисне значення в житті тварин в нормі і при патології.