Дипломная работа: Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови

В останні роки інтерес учених-лінгвістів зростає до вивчення фразеологічних інновацій. Так, з’являється багато робіт, присвячених визначенню нових фразеологічних одиниць, способам їх класифікації та основним фразотворчим тенденціям.

Метою дослідження є вивчення лінгвальних параметрів фразеологічних інновацій у сучасній англійській мові, а саме способів класифікації фразеологічних одиниць за різними критеріями, визначення продуктивних фразотворчих моделей, впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників, спроба класифікації сучасних фразеологічних інновацій, що виникли наприкінці XX – початку XXI століття, та виявити їх особливості.

Мета роботи зумовлює виконання конкретних завдань:

- розглянути основні критерії класифікації фразеологічних одиниць;

- дослідити системні зв’язки механізмів утворення фразеологічних неологізмів;

- визначити основні способи поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови;

- визначити найбільш продуктивні моделі формування фразеологічних інновацій;

- зробити класифікацію фразеологічних інновацій та проаналізувати їх особливості.

Обєктом дослідження є фразеологічні інновації англійської мови, які виникли наприкінці XX – початку XXI століття.

Предметом дослідження є лінгвокогнітивні, ономасіологічні та класифікаційні параметри фразеологічних інновацій, а також лінгвальні та екстралінвальні чинники, що зумовлюють їх створення та функціонування.

Матеріалом дослідження є понад 1500 фразеологічних інновацій, що наприкінці XX – початку XXI століття. Словники та довідники нової лексики, англомовні періодичні видання, електронні бази даних нових слів, інтернет-сайти, присвячені проблемам неології, стали джерелом дослідження фразеологічних інновацій.

Виконання поставлених задач здійснюється за допомогою методів фразеологічної ідентифікації, лінгвістичного та семасіологічного аналізу. В роботі застосовуються лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний та структурно-семантичний аналізи, а також кількісні підрахунки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що фразеологічні інновації класифікуються за тематичними групами, досліджуються фразотвірні, функціональні та лексико-семантичні особливості кожної групи, виділяються основні структурно-семантичні моделі творення фразеологічних інновацій, визначаються напрямки фразеологічної деривації.

Теоретичне значення дослідження полягає в отриманні результатів, що можуть бути важливими для теоретичних аспектів лексикології, фразеології, когнітивної лінгвістики, неології, теоретичної граматики. Нові продуктивні структурно-семантичні моделі творення фразеологічних інновацій можуть бути використанні у загальному та теоретичному мовознавстві, а також у лексикології англійської мови.

Розділ i

Теоретичні проблеми фразеології англійської мови

1.1 Поняття фразеологічної одиниці

Ми вважаємо доцільним почати наше дослідження з визначення фразеології та фразеологічної одиниці. Існує багато визначень фразеології та фразеологічної одиниці. Розглянемо основні з них:

О.С. Ахманова розглядає фразеологія як:

1)розділ мовознавства, який вивчає лексико-семантичну сполучуванність слів мови;

2) склад (фонд) фразеологічних одиниць даної мови;

3) сукупність, вид, тип, різновид фразеологічних одиниць [13, с. 504].

О.С. Ахманова дає наступне визначення фразеологічної одиниці – словосполучення, у якому семантична монолітність (цілісність номінації) має визначальну роль у структурній роздільності його складових елементів, внаслідок чого воно функціонує у складі речення як еквівалент окремого слова [13, с. 504]. ФО можна ще назвати як автоматизована фраза, автоматизований елемент, ідіома, ідіоматизм, ідіоматичний вираз, ідіоматичне словосполучення, лексикалізоване словосполучення, неподільне словосполучення, неподільне сполучення слів, нерозкладне словосполучення, невласне складне слово, пов’язане словосполучення, невільне словосполучення, стабільне сполучення, сталий зворот, стале словосполучення, фразеограма, фразеологізм, фразеологічний зворот, фракційований знак [13, с. 504]. Дане визначення не охоплює усю сутність ФО, оскільки семантична монолітність це не єдина ознака ФО.

В.П. Жуков вважає, що фразеологізм – «стійка та відтворювана окремооформлена одиниця мови, що складається із компонентів, наділена цілісним значенням та може сполучатися з іншими словами» [25, с. 6]. У цьому визначенні перераховуються основні ознаки ФО, а саме відтворюваність, окремооформленість, цілісне значення, обмежена валентність, проте не береться до уваги семантичний аспект ФО.

Т.І. Арбекова розглядає фразеологічну одиницю (фразеологізм) як «сполучення слів з низьким показником комбінаторності, який є обумовленим структурно-семантичними особливостями компонентів (або одного з них) або особливим характером відношення словосполучення до дійсності, а також сполученням двох факторів» [8, с.98]. Т.І. Арбекова говорить лише про те, що ФО мають низький показник комбінаторності, тобто обмежену валентність. Дане визначення також не охоплює усієї специфіки ФО.

Л.В. Архангельський визначає фразеологічну одиницю як «існуюча у мові на даному етапі її історичного розвитку постійна комбінація словесних знаків: гранична або цілісна, що відтворюється у мові її носіїв, яка заснована на внутрішній залежності її членів, яка складається мінімум з двох строго визначених одиниць лексичного рівня, які знаходяться у певній послідовності, яка граматично організована за існуючими (або що існували) моделями словосполучень або речень, яка має єдине значення» [12, с. 90-91].

Г.Б. Антрушина говорить про те, що фразеологічна одиниця у західній лінгвістиці позначається терміном ідіома [39, c. 225]. Також часто її називають іншими словами: стійкий вираз, стійка фраза, фіксована група слів, виразів. Вона зауважує, що синоніми метафорично відносяться до відтінків та кольорів словникового складу, а фразеологічні одиниці – це картинна галерея, у якій зберігаються яскраві нариси народних звичаїв, традицій, забобонів, пам'ять минулих подій, народних пісень та казок.

Р. Глезер визначає фразеологічну одиницю «як лексикалізоване, відтворюване словосполучення повсякденного вжитку, що має синтаксичну та семантичну цілісність, може мати конотації (експресивні або стилістичні) та виконувати емфатичну або інтенсифікуючи функцію» [66, с. 27]. Дане визначення дуже яскраво описує сутність ФО.

Інші вчені називають ідіомами – вирази, значення яких не витікає з їхніх граматичних конструкцій або із значення елементів, що їх складають [40, с.10], або ідіома – це номінативна, вигукова або комунікативна фразеологічна одиниця з цілісним значенням, яка характеризується монолітністю структури, тобто є замкненим зворотом [36, с. 316].