Банковское дело/Дипломная работа: Споживче та іпотечне кредитування і його розвиток в Україні
Дипломная работа: Споживче та іпотечне кредитування і його розвиток в Україні
1.1 Економічна суть, значення та класифікація споживчих кредитів
Діяльність українських комерційних банків нині зосереджена переважно на роботі з юридичними особами. Це явище тимчасове. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатиме, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.
Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов`язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.
По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (Наприклад. Акцій, облігацій тощо).
По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.
По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.
По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами), ствердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надаються на пільгових умовах.
Отже взагалі, для населення споживчий кредит носить тільки позитивний характер, так він прискорює одержання визначених благ (товарів, послуг), які вони могли б мати (одержати) тільки в майбутньому - при умові накопичення суми грошових коштів, матеріальних цінностей або послуг, будівництва або інших.
За останні роки виявилась тенденція до зростання попиту на споживче кредитування саме фізичними особами.
Як зазначалося на XIІI Ялтинській міжбанківській конференції "Конкурентоспроможність банків: як забезпечити її підвищення", останнім часом швидкими темпами зростають обсяги кредитування населення — у 2,7 раза за 2003 p., у тому числі довгострокового — у 3,7 раза. Внаслідок цього частка кредитів, наданих фізичним особам, збільшилась до 12,1 % (рис. 1.1), що свідчить про зростання впливу банківської системи на формування споживчого попиту, а отже, сприяння економічному піднесенню. Природно, що в умовах високих темпів розвитку кредитування може знизитись якість кредитного портфеля банків. Однак цього останнім часом не відбувається —частка проблемних кредитів у кредитному портфелі всіх банків скоротилася з 3.4 до 3.2%. [70]
0,6 - органи державного управління 8,9 - НБУ та інші банки 12,1 - фізичні особи 78,9 - суб'єкти господарювання
Рис. 1.1. Структура кредитного портфеля банків за категоріями позичальників
Надання споживчого кредиту населенню, з одного боку, збільшує його поточний платоспроможний попит, підвищує його життєвий рівень, а з другого боку прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів. В процесі погашення споживчих позик у населення зменшується на відповідну суму платоспроможний попит, що необхідно враховувати при визначенні обсягу та структури товарообігу, платних послуг, динаміки доходів та витрат населення, грошової маси в обігу. Таким чином розмір кредитів тісно пов’язаний з формуванням купівельного фонду населення та його відповідності обсягу до структури товарного фонду та послуг.
Недостатня увага українських комерційних банків на початку 21 століття до роботи з населенням має нині як об`єктивні, так і суб`єктивні причини. Основні з них, безумовно, пов`язані з економічною нестабільністю і законодавчою неврегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в Україні величезні. І в останні роки – 2003-2004 помітно збільшилась чисельність банків, які здатні надавати споживчі кредити населенню, як короткострокові, так і довгострокові.
Споживчий кредит - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Суб’єктами кредитних відносин являються фізичні особи (позичальники), а в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи (ломбарди, пункти прокату та інші підприємства та організації).
Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад торгівельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не змінюється.
Об’єктом кредитування є витрати, пов’язані з задоволенням попиту населення поточного характеру, в тому числі придбання товарів в особисту власність, а також витрати капітального (інвестиційного) характеру на будівництво та підтримання нерухомого майна.
Що стосується більш детального регулювання споживчого кредиту зі сторони держави в порівнянні з іншими формами кредиту, то це в основному проявляється в регулюванні процентних ставок, строків, додержання принципів соціальної справедливості, доступності кредитів. Більш детальне регулювання обумовлене тим, що споживчий кредит появ’язаний з потребами населення, рівнем його життя.
Враховуючи вивчений матеріал наведемо класифікацію споживчих кредитів яка, на наш погляд, є найбільш повною та вдалою). Кредити класифікуються:
цільовим характером;
суб’єктами кредитних відносин - на банківські та небанківські;
способом організації надання позичкових коштів - на позики організовані та неорганізовані, прямі та непрямі;
