Дипломная работа: Тактика проведення очної ставки

ОЧНА СТАВКА ЯК САМОСТІЙНА СЛІДЧА ДІЯ

1.1. Суть і значення очної ставки

Однієї з дискусійних проблем криміналістичної тактики є питання про суть і значення очної ставки. З'ясування самої суті очної ставки, розкриттявсіх її сторін необхідні для найбільш ефективногозастосування даної слідчої діїна практиці.

Визначення поняття очної ставки, що пропонуються в літературі в тій або іншіймірі відрізняються один від одного, і в них не завжди точно і повно відбивається її суть. Проведемо порівняльний аналіз найбільш характерних з них.

Серед вчених немає єдиного погляду на процесуальну природу очної ставки. Одні розглядають очну ставку як різновид особливої формидопиту і додержуються визначенняцієї слідчої дії, даної М.С. Строговичем,який бачить її суть в „одночасному допиті двох осіб в присутності один одного з приводу однієї і тієї ж обставини”.Однак в даномупонятті не вказується мета провадження очної ставки, і тим самим відбувається її ототожнення з допитом [28, с. 31].

Інша група вчених на чолі з А.Б. Соловйовим визначає очну ставку як 2допит в присутності один одного двох раніше допитаних осіб про обставини,по яких в свідченні цих осіб є істотні протиріччя, з метою встановлення істини по спірних обставинах”. Це визначення також не розкриває в повній мірі суть очної ставки. Автор, зважаючи очну ставку різновидом допиту, не обкреслює коло учасників, між якими може проводитися дана слідча дія [31, с. 22].

Наступна думка, що висловлюється в науці, вважає очну ставку самостійною слідчою дією, відмінною по своїх цілях, процесуальному порядку проведення і тактиці від інших слідчих дій (В.О. Коновалова, Н.В. Жогин, С.А Шейфер, А.Р. Ратінов, В. С. Комарков, Н. В. Бахарев, И.Е. Биховський, В.С., Максимов, Ф.Н. Фаткулін и др.) [21, 22, 28, 31, 35, 38, 41].

Найбільш розгорнене визначення очної ставки дає В.О Коновалова. Вона розглядає її „як слідчу дію, що має своєю задачею отримання доказів у справі і що перебуває в одночасному допиті двох осіб (двох свідків, двох обвинувачених, свідка і обвинуваченого) судово-слідчими органами з метою усунення істотних протиріч, що є в свідченні цих осіб і встановлення істини”. У даному визначенні правильно вказана мета очної ставки, зроблена спроба встановити коло учасників слідчої дії Але і тут присутні окремі неточності і упущення. Незважаючи на те, що Коновалова В.О. відносить очну ставку до самостійних слідчих дій, це положення у визначенні не закріплено. Серед осіб, між якимиможливе проведення очної ставки,необхідно також вказати потерпілих і осіб що підозрюється. Крім того, у визначення не включене положення про те, що очна ставка може проводитися тільки між особами, раніше допитаними. Актуальність точного визначення суті очної ставки викликана науковою дискусією з питання,які тактичні прийоми повинні застосовуватися при її провадженні: тактичні правіша проведення допиту або самостійні, відособлені від прийомів допиту, правила [23, с. 19].

У криміналістичній літературі висловлена думка про те, що при підготовці і проведенні очної ставки „застосовні загальні положення тактики допиту і тактичні прийоми,що використовуються при допиті свідків і потерпілих,обвинувачених і підозрюваних (відповідно до того, хто є учасниками очної ставки)”. Однак практика спростовує механічне перенесення правил допиту на очну ставку, оскільки це не приносить очікуваних результатів і негативно впливає на розкриття злочинів.

Так, А.К. Давлетов і А.Б. Соловьйов стверджують, що питання про процесуальну природу очної ставки як різновид допиту, дозволений законодавцем. Однак, вживання певних термінів законодавцем ще не є доказом того, що очна ставка різновид допиту. Підтвердженням точки зору зазначених тверджень, що очна ставка є самостійною слідчою дією є виділення законодавцем її з числа допитів і детальна регламентація умов і порядку її проведення [25, 28].

Друга група, хоч ідотримується правильної позиції, не пояснює тих внутрішніх причин, які спонукали законодавця виділити очну ставку з числа допитів, регламентувати умови, порядок проведення і оформлення її результатів. Очна ставка має багато спільних рис з допитом, але на відміну від нього характеризується цілим рядом властивих тільки одній їй процесуальних, тактичних і психологічних особливостей. Саме ці особливості відображають те неповторне, що визначає собою індивідуальність даної слідчої дії.

Вважаючи очну ставку самостійною слідчою дією, А.Р. Ратінов правильно зазначає, що „на відміну від допиту, коли слідчий має справу з тим, що допитують тільки одну особу, то на очній ставці відбувається взаємодія трьох учасників”. На допиті ж між слідчим і що допитується Існують двосторонні правовідносини, які законодавець І вимушений був врегулювати [34, с. 31].

Внаслідок державно-владного характеру виникаючих в карному процесі правовідносин, кожний учасник очної ставки пов'язаний взаємними правами і обов'язками зі слідчим. Активними учасниками очної ставки є одночасно дві раніше допитані особи. Вони по черзі відповідають на одні й ті ж заздалегідь, точно сформульовані слідчим питання і з його дозволу відповідають на питання один одного. Такої умови, як наявність двох джерел, від яких виходить взаємовиключаюча інформація, при провадженні допиту немає. Згідно із законом, особи, викликані по одній і тій же справі до слідчого, повинні допитуватися їм окремо, і у відсутності інших осіб. Недотримання цього правила є процесуальним порушенням, яке впливає негативним чином на правильність формування свідчень.

Особа, викликана на допит, спочатку свідчить в формі вільної розповіді. Форма вільної розповіді, є основною тактичною особливістю допиту, яка неприйнятна на очній ставці. Інша мета, умови та обстановка очної ставки виключає можливість застосування в процесі її провадження загальної форми вільної розповіді На очній ставці вільна розповідь знаходить вияв тільки в зв'язку з відповіддю особи, що допитується на конкретно поставлене їй питання.

Приступаючи до допиту, слідчий в більшості випадків не знає конкретного змісту інформації, яку він отримає від того, кого допитує. Про об'єм і напрям допиту слідчий має загальне уявлення. Глибина цього уявлення залежить від наявності в даний момент відомостей оперативного характеру і доказів по справі. Ця обставина впливає на особливості тактики допиту.

Очна ж ставка проводиться тільки за наявності істотних протирічв свідченні раніше допитаних осіб, коли ці протиріччя не можна усунути за допомогою іншихслідчих дій, в тому числі повторним допитом. Отже,при її провадженні слідчий заздалегідь знає точки зору по суперечних обставинах майбутніх учасників очної ставки. Оперуючи інформацією, що є, слідчий обирає прийоми очної ставки, які направлені на найбільш ефективне усунення протиріч і встановлення істини у справі.

В очній ставці і допиту різні цілі. Метою очної ставки є усунення істотних протиріч у існуючих уже свідченнях раніше допитаної особи, тоді як мета допиту, отриманнявідомостей про подію злочину або пов'язані з нею факти.Інша, чиму допиту, цілеспрямованість очної ставки накладає свій відбиток і на тактику її провадження.

Необхідно також визначити відмінність в предметі даних слідчих дій. Предметдопиту значно ширше за предмет очної ставки. Предмет очної ставки усунення конкретної суперечності, що торкається лише невеликої частини інформації про подію злочину, отриманої в ході допиту від свідків, потерпілих, осіб що підозрюються, та обвинувачених. Предмет допиту обумовлюється великим колом передумов.

Визначення очної ставки, що є в літературі, характеризують цю слідчу дію як одночасний (по черзі) допит двох осіб. Однак, на очній ставці умови в яких свідчать учасники, не відповідають всім вимогам КПК України, обов'язковим при проведенні допиту свідка, потерпілого, особи що підозрюється і обвинуваченого. Отже, термін „допит” тут треба розуміти лише в умовному значенні. Очна ставка включає в себе свідчення двох осіб, кожне з яких не має самостійного значення для виконання її мети встановлення істини по спірних обставинах, але взяті разом вони складають єдине ціле в якісно новому змісті слідчої дії, що розглядається.

В основі структури очної ставки і допиту лежать прийоми розпиту. Однак очна ставка від допиту відрізняється по мірі складності структур, що відображаються. С.А. Шейфер пише: „Однорідні, але існуючі лише ізольовано один від одного структури повідомлення осіб, що допитуються співвідносяться наочній ставці” [45, с. 28].

В умовах очної ставки відбувається не тільки допит двох осіб по черзі, але аналіз, а також безперервна конфронтація свідчення. Р.С. Бєлкін затверджує, що „по суті, очнаставка і являє собою процес безперервного порівняння свідчення двох осіб, що одночасно допитуються з негайним використанням слідчим результатів такого порівняння для усунення протиріч в інформації, що виходить з цих джерел” [21, с. 131].

А.В. Дулов і П.Д. Нестеренко зазначають, що відмінності очноїставки від допиту полягають також в додатковому емоційному впливі за допомогою іншого учасника процесу [26, с. 341]. Психологічний вплив одного учасника очної ставки на іншого може призвести як до позитивних результатів, а саме, до з'ясування причин протиріч і їх усунення в свідченні учасників, так і до негативних, коли під впливом свого опонента учасник міняє своє свідчення на помилкові, відмовляється від раніше даного правдивого свідчення, тим самим посилюючи вже маючу місце конфронтацію свідчення.

Викладене дає підставу зробити висновок: очна ставка самостійна слідча дія, що полягає в допиті по черзі, в присутності один одного двох раніше допитаних по одних і тих же обставинах справи осіб з числа свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, аналізі і безперервному порівнянні (зіставленні) поступаючого свідчення для усунення в них істотних протиріч з метоювстановлення істини по справі.

1.2. Завдання очної ставки

Велике значення для правильного розуміння ролі і місця очної ставки в системі інших слідчих дій має визначення її завдань. Так, очна ставка є засобом не тільки перевірки доказів, що є, але і отримання нових. Нарівні із встановленням істини по спірних обставинах в ході очної ставки можуть бути з'ясовані наступні конкретні завдання:

1. Подолання добросовісної помилки особою, що допитується. Проведення особою очної ставки, що сумлінно помиляється благотворно позначається на відновленні в його пам'яті забутого. Цьому сприяє безпосереднє відтворення в деталях одним учасником очної ставки свого свідчення Іншому. Іноді зовнішністьнесумлінного учасника очної ставки пожвавлює у особи, що сумлінно помиляється асоціативні зв'язки і полегшує йому спогад подій, що мали місце.

2. Викриттябрехні одного з тих, що допитуються. Слідчий організує правомірний психологічний вплив на особу, що помилково свідчить. Засобом такого впливу виступають свідчення І поведінка того, що добросовісного допитується.

Велике значення має активність самого слідчого. Таким,є своєчасне і виправдане застосування певних тактичних прийомів, направлених на викриття брехні несумлінного учасника, таких як: пред'явлення на очній ставці доказів, проведення очної ставки в поєднанні з допитом, використання слідчим „слабих місць” психіки несумлінного учасника, деталізація предмета очної ставки, зміна темпу очної ставки на форсований або уповільненого з залежності від конкретної ситуації, і ряд інших.

3. Зміцнення вольових якостей, позиції обвинуваченого, що правдиво свідчив, А.В. Дулов і П.Д. Нестренко вказують, що такі очні ставки необхідні як засіб зміцнення позиції обвинуваченого, що признався перед іншим обвинуваченим [26, с. 341]. При викритті в ході очної ставки співучасників у обвинуваченого відбувається зміцнення вольових позицій, установки його на надання правдивих свідчень в суді. Подібні очні ставки проводяться в двох випадках:

· колиобвинувачений, що признався викриває інших допитаних у справі осіб;

· коли очна ставка проводиться з особами,що мають позитивний вплив на обвинуваченого.