Дипломная работа: Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"

У 2 розділі «Регулювання зовнішньоекономічної діяльності» перш за все показана роль держави в регулюванні зовнішньоекономічної, визначено органи державного регулювання та місцевого управління зовнішньоекономічної діяльності, принципи митного регулювання, страхування зовнішньоекономічних операцій, державне замовлення, облік, звітність. В цьому ж розділі визначено цілі в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Докладно розглядаються питання, які стосуються експорту – імпорту, ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій.

Інші розділи закону є більш специфічними, вони стосуються більш вузьких питань, таких як спеціальні економічні зони, економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями, права та відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності. В цих розділах розглядаються питання стосовно України як держави та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

В законі чітко простежується логічна побудова від більш загальних понять до більш вузьких. Кожний розділ докладно розкривається за допомогою статей. В законі відображено послідовно всі можливі питання стосовно зовнішньоекономічної діяльності України.

В законі наголос робиться на розкритті основних економічних категорій, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності, та на питанні регулювання зовнішньоекономічної діяльності ( особливо ролі державних органів в цьому процесі ). Крім того, розкрито питання безпосередніх стосунків України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями, щодо захисту прав і інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, щодо відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності.

В перших двох розділах методологічно вдало виділені основні принципи та економічні категорії. Дане визначення зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньоекономічного договору, валютних коштів, аудиту, іноземних інвестицій, спеціальних економічних зон, спільних підприємств, товару, квот, ліцензій, експорту, імпорту тощо. Тобто висвітлене широке коло питань (економічних категорій ), про які надалі йде мова в інших розділах закону. Стосовно деяких важливих економічних категорій було внесено поправки щодо більш точного визначення понять «експорт», «імпорт», різновидів квот та ліцензій. Ці поправки роблять закон більш точним, більш адаптованим до економічній ситуації в країні. Але цього не можна сказати про всі нові визначення економічних категорій. Наприклад, старе визначення демпінгу є більш вдалим, краще відображаючи сутність цього поняття.

Закон від 1 квітня 1991 року є недосконалим, тому до нього були внесені деякі зміни. Так деякі визначення економічних категорій було дано більш точно, більш повно ( «експорт» та «імпорт» тощо ). Наприклад, в новому визначенні поняття «експорт» також надається уявлення про «реекспорт».

В змінах до закону важливим економічним доповненням є розширення класифікацій квот та ліцензій ( тобто було додано такі види квот та ліцензій, як антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні ). Це відображає більш конкретні обмеження або права і, як наслідок, надає більше чіткості у відносинах між країнами, надає можливість розширення сфери діяльності в зовнішньоекономічних відносинах.

У змінах до закону відзначено дію нового органу державного регулювання – Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Але деякі нові визначення економічних категорій є менш вдалими, ніж старі. Так старе визначення демпінгу є більш вдалим.

Крім того слід було б доти в законі визначення міжнародного лізингу. Необхідно більш чітко визначити принципи та процедуру іноземного інвестування в Україну, гарантії цих інвестицій. Визначити такі операції, як міжнародний франчайзинг, факторинг та фінансування венчурних проектів. На сьогодні також можливо має сенс спрощення процедури здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зниження оподаткування, яке сьогодні є досить суттєвим фактором зниження активності зовнішньоекономічної діяльності.

Актуальність обліку зовнішньоекономічної діяльності в тому, що операції з нерезидентами мають особливості, які враховуються певним чином. У зв'язку з цим перед кожним українським підприємством, що вирішило розповсюдити свій бізнес за межі країни, встає завдання організації бухгалтерського обліку на більш високому рівні.

Метою даної роботи є вивчення існуючої методики обліку зовнішньоекономічної діяльності, а також відповіді на найбільш актуальні питання в області бухгалтерського обліку експорту і імпорту, які виникають із-за швидкої зміни законодавчих норм, нечіткості і суперечності деяких з них.

Для детальнішого вивчення теми зовнішньоекономічної діяльності використані матеріали ВАТ «Лубнифарм».

Завдання, які необхідно розгледіти в межах даної теми, виходячи з мети роботи, можна представити таким чином:

- розгляд нормативної бази по обліку зовнішньоекономічних операцій;

- розглянути облікову політику досліджуваного підприємства, методологічні основи проведення зовнішньоекономічних операцій на ВАТ «Лубнифарм»;

- проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність і фінансові показники роботи підприємства на підставі фінансової звітності, регістрів бухгалтерського обліку, первинної документації за досліджуваний період;

- розгляд організації обліку на ВАТ «Лубнифарм» по експортних і імпортних операціях, операціях з іноземною валютою, відряджанню співробітників підприємства за кордон; оподаткування зовнішньоекономічних операцій;

- розробити методику аудиту зовнішньоекономічних операцій для ВАТ «Лубнифарм», скласти спільний план і програму проведення аудиту.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність – цедіяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, є сукупністю виробничо-господарської, організаційно-економічних та комерційних функцій, які забезпечують обмін продукцією в матеріально-речовій формі та має місце як на території України, так і за її межами.

Форми зовнішньоекономічної діяльності:

· експорт та імпорт товарів, капіталів, та робочої сили;

· надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності;

· наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інші кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності, навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

· міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

· кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

· спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

· підприємницька діяльність на території України пов’язана з наданням ліцензій, патентів, торгових марок, та інших нематеріальних активів з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності та аналогічна діяльність суб’єктів ЗЕД за межами України;

· організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, семінарів та інших заходів, що здійснюються на комерційній основі за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової та роздрібної торгівлі та території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках