Доклад: Розвиток туристичного бізнесу у країнах Східної Азії та Тихоокеанського регіону
Розвиток туризму як елементу інтеграції Китаю до глобального світу збільшує потребу управління туристичними ресурсами країни. Перш за все йдеться про необхідність формування певної туристичної інфраструктури, яка б відповідала міжнародним стандартам. Наприклад, туристична індустрія адміністративного району Гонконг. Щорічно її територію відвідують 10 млн. туристів, а загальна кількість візитерів, які прибувають сухопутним, повітряним та морським транспортом, склала у 2006 року 23 млн. чоловік. Можливо проведення Всесвітніх Олімпійських Ігор у Китаї влітку 2008 р. буде перевіркою також і його туристичного потенціалу. Тоді наявність реєстру туристичного ресурсу буде одним з показників якості .
Галузеві особливості китайського туристичного бізнесу в значній мірі пов’язані з кадровими питаннями. Різко зріс у цій сфері й попит на кваліфікований персонал, у зв’язку з цим зростає інтерес абітурієнтів до навчання як у спеціальних навчальних закладах своєї країни, так і закордонних готельних вищих навчальних закладах. Адже гарна освіта дає можливість мати перспективну роботу та високу зарплатню. Величезним успіхом користується освіта, отримана у навчальних закладах Європи, особливо у Швейцарії. Крім того постає завдання підготовки взаємодії суб’єктів туристичного бізнесу: замовників туристичного продукту, постачальників і споживачів.
Маркетингові фактори стимулюють посилення впровадження різних моделей відносин у туристичні галузі. Налагодження контактів з центрами міжнародного туризму поки що є певною мірою соціально-психологічною проблемою. Ми маємо на увазі особливості китайської соціально-політичної ситуації, китайського менталітету, стилю управління.
Але як свідчить досвід можна досягати значних успіхів у співпраці з китайським партнерами Висновки. Таким чином в сучасному Китаї складається загалом .сприятлива соціокультурна ситуація розвитку туризму як елементу інтеграції до сучасного міжнародного простору
Японія
В останні роки відбулася зміна пріоритетів на туристський ринку Японії. Поряд із залученням іноземних туристів в Японію і стимулюванням їх повторного відвідування країни сонця, що сходить, активно просувається політика, спрямована на розвиток виїзного туризму. Всіляко заохочується і стимулюється вчинення японцями закордонних подорожей. Так, якщо в 1998 р. з Японії за кордон виїхало в подорожі близько 16 млн. чоловік, то в 2000 р. прогнозується 20 млн. виїжджають туристів, а на початку XXI століття - близько 30 млн. чоловік. Японські туристи є досить привабливими для багатьох країн, тому що під час своїх подорожей вони витрачають досить великі суми - в середньому в 2-3 рази більше, ніж будь-який інший іноземний турист, що досить вигідно для приймаючої країни. У зв'язку з цим між приймають країнами розгоряється боротьба за залучення японських туристів. Щоб не залишитися в стороні від цих змін на світовому туристський ринку, необхідно провести глибокий і всебічний маркетинговий аналіз основних тенденцій розвитку туризму Японії.
Аналіз динаміки виїзного туризму Японії за 1964-1998 р. свідчить про постійне зростання кількості закордонних подорожей. За останнє десятиріччя двічі відбулося зниження абсолютного числа виїжджаючих за кордон туристів у порівнянні з попереднім роком: у 1991 р. зменшення потоку туристів було пов'язане з війною в Перській затоці, в 1998 р. - з кризою в японській економіці і падінням курсу ієни. Цікаву інформацію з точки зору аналізу факторів, що впливають на розвиток виїзного туризму, представляє, що характеризує темпи зростання числа зарубіжних подорожей японських туристів по роках. Активний розвиток виїзного туризму Японії почалося в 1964 р., коли були зняті обмеження на закордонні подорожі, і перший бум закордонних подорожей припав на 1965 р., коли темпи зростання виїзного туризму Японії склали 33,3%. Перший політ аеробус в 1970 р. спровокував різке зростання подорожей японців, і в 1973 р. темпи зростання виїзного туризму досягли рекордного рівня 64,4% - таких темпів зростання виїзний туризм Японії вже ніколи не досягав. Перший нафтової криза 1974 р. був дуже болісним для японського виїзного туризму, темпи зростання якого знизилися до 2%. Другий нафтової криза 1980 р. привів навіть до абсолютного зменшення кількості виїзних подорожей і темп приросту склав -3,2%. Починаючи з 1986 р. зростання курсу японської ієни благотворно позначився на розвитку виїзного туризму, і в 1987 р. темп зростання числа японців, що здійснюють зарубіжні поїздки, досяг 23,8% - це найвище значення за останню чверть століття. Війна в Перській затоці сприяла різкого зниження числа виїжджаючих за кордон японців, а темп зростання виїзного туризму досяг мінімального значення за весь період спостережень і склав -3,3%. Останній стрибок темпів зростання виїзного туризму спостерігалося в 1994 р. (13,8%) і був пов'язаний з відкриттям міжнародного аеропорту Кансай і рекордно високим курсом ієни. У 1997 р. зареєстровано абсолютне зменшення кількості що виїжджають за рубіж японських туристів, і однією з причин цього стало падіння курсу ієни
Японці вважають, що безпека виражається в тому, щоб не наражати на небезпеку під час подорожі і у випадку непередбачених обставин завжди була можливість повернутися додому. У Японії існує п'ять рівнів безпеки. При першому рівні безпеки туристів попереджають про те, що в даній країні знаходитися небезпечно - наприклад, треба більш уважно стежити за своїми речами, не пересуватися по одній людині, не пити сиру воду і т.п. Другий рівень безпеки передбачає заборону турпоїздок в цю країну, коли держава не рекомендує туристичним підприємствам організовувати тури в конкретну країну, при цьому держава знімає з себе відповідальність за безпеку своїх громадян у країні перебування, якщо поїздки відбуваються. Наприклад, така ситуація склалася в момент вибуху автобуса в 1997 р. в Луксор (Єгипет), коли загинуло 16 японських туристів, в Киргизстані, коли відбулося викрадення японських туристів. При третьому рівні безпеки рекомендується припинення будь-яких поїздок у цю країну, всім японським туристам рекомендується терміново залишити країну перебування. При четвертому рівні рекомендується покинути цю країну членам сімей дипломатичного корпусу. П'ятий рівень передбачає виїзд з країни всіх японців. По даній класифікації на сьогоднішній день Росія має перший рівень, а Чечня, Інгушетія, Дагестан, Північна Осетія, Аланія - четвертий рівень безпеки. Таблиця 2 Фактори, що перешкоджають здійсненню закордонних подорожей японців (множинні відповіді) Джерело: Фонд «Японське бюро подорожей». Серед факторів, що визначають вибір японським туристом місця подорожі, слід назвати такі: безпека подорожі, популярність, привабливість з точки зору мети подорожі, прийнятність ціни, комфорт і легкість подорожі, зручність переміщення. Вибираючи засіб пересування, японці насамперед звертають увагу на безпеку польотів та можливість використання пільгових тарифів, так званих мильний карт FFP (Frequent Flier Program). Не на останньому місці стоїть і сервіс в салоні літака, який включає матеріально-технічні та організаційні аспекти сервісу. Серед додаткових послуг відзначається надання товарів туристської направленості.