Початок анкети містить, як правило, найпростіші питання, які вводять респондента в робочий стан, сприяють контакту і вчать, як заповнювати анкету.

З мірою заглиблення у питання їх складність збільшується і всередині анкети досягає апогею, а відтак зменшується, оскільки люди стомлюються. Для зняття психологічного напруження і фізичної втоми у кінці анкети можуть використовуватися малюнки чи питання, які спроможні розвеселити респондентів тощо.

Мова анкети повинна бути простою і загальнодоступною, формулювання запитань таке, яке не допускає двозначності розуміння, двозначних відповідей, труднощів сприйняття тощо. Бажано уникати великих за обсягом анкет при масовому опитуванні.

Ще більш компактним і лаконічним повинен бути робочий інструментарій при пресовому опитуванні.

При формулюванні запитань використовуються закриті, напівзакриті і відкриті питання. Закритим питання називається у випадку, коли у переліку проектованих відповідей на нього наводиться повний набір їх можливих варіантів (альтернатив). На відміну від закритих питань, напіввідкриті не містять підказок і не пропонують респонденту всього комплексу варіантів відповідей (див. анкета пресового опитування) і залишають респонденту можливості доповнити цей комплекс. Відкриті питання взагалі не містять жодних варіантів можливих відповідей.

У соціології всі факти, що використовуються для соціологічного заміру в дослідженнях, називаються індикаторами. Останнім притаманні характеристики, які у робочому інструментарії (анкеті) виступають як варіанти відповідей на запитання. Вони розміщуються в анкеті у тій чи іншій послідовності за позиціями, утворюючи певну шкалу виміру. Припустимо, що у числі операційних понять у процесі вив­чення ролі працівників використовуються поняття "освіти", "стаж роботи" та ін. Згідно з ними вибраний такий об'єктивний індикатор, як "рівень освіти". Тоді його характеристиками будуть: початкова, неповна, середня, середня спеціальна, незакінчена вища і вища освіта. Вони становитимуть позиції шкали виміру. Такі шкали бувають з рівними інтервалами між позиціями. Наприклад, три роки у питанні: "Скільки Ви працюєте на даному підприємстві? 1-3 роки; 4-6 років, 7—9 років і т.д. Шкала з нерівними інтервалами у цьому питанні матиме такий вигляд: менше року; від 1 до 3 років; від 4 до 10 років; понад 10 років. У цьому випадку шкала з нерівними інтервалами має чотири позиції, тобто є чотири-мірною.

Як правило, анкета закінчується так званою об'єктивною, тобто даними про вік, стать, освіту, стан, кваліфікацію тощо опитуваного.

При складанні анкети важливо не тільки стежити за тим, щоб варіанти відповідей на питання співвідносились між собою за всіма правилами побудови відповідної шкали, а й були контрольні питання, які сигналізують про правдивість, логічність відповідей; питання щодо окремих фактів, установок, життєвої поведінки тощо.

Отже, конструювання анкети — складний процес, який вимагає знань спеціалістів різних профілів. І цим не слід легковажити як при складанні анкет, так і при фіксованому інтерв'ю, хоч у сучасній практиці опитування метод інтерв'ю використовується значно рідше, ніж різні форми анкетування.

Практическое задание (анализ социологического исследования)

B.C. Журавлев „Почему агрессивны подростки? ”// Социологические исследования 2001г. №2 стр.134-136 (текст статьи см. ниже)

1.Тема социологического исследования: «Почему агрессивны подростки?»

2.Проблема социологического исследования. Проблема насилия чрезвычайно актуальна, особенно уязвимы подростки, которые подвергаются агрессии чаще других категорий населения.

3.Объект социологического исследования. В качестве объекта анализа рассматривалась группа подростков от 14 до 16 лет.

4.Актуальность социологического исследования. Актуальность заключается в преобладании тенденции к неснижению агрессивных проявлений как по отношению к подросткам, так и в среде самих подростков.

5.Практическое или теоретическое значение данного социологического исследования. В ходе исследования подтвердилась гипотеза о широком характере насилия в подростковой среде.

6.Предмет социологического исследования (что, именно, стремятся выявить социологи). Агрессивное поведение подростков.

7.Цель социологического исследования. Основной целью социологического исследования, проведенного в ноябре 1999 г. в школах и училищах Екатеринбурга, было выявление преобладающих форм и субъектов насилия по отношению к подросткам, а также определение катализирующих его факторов.

8.Основные понятия данного социологического исследования, которыми оперируют социологи. Анкетирование и нарративное интервью, генеральная и выборочная совокупность, насилие, словесное оскорбление, физическое насилие, ущемление гражданских прав, кража имущества, наркотическая зависимость, алкоголь, корыстные побуждения, власть, «средство выживания», фактор социализации.

9.Характеристика информационной базы социологического исследования. Информационной базой социологического исследования является анкетный опрос.

10. Характеристика метода данного социологического исследования. Для проведения анкетирования была использована многоступенчатая выборка с применением на первой ступени кластерной выборки. Были отобраны учебные заведения Екатеринбурга, находящиеся в "опасных" районах в Непосредственной близости от вокзалов, парков и лесопарков и т.д. Опрашивались учащиеся профессионального училища, школ и гимназий города. Внутри кластеров отбор стратифицировался. В каждом кластере опрашивалось по 100 респондентов.

11. Характеристика генеральной совокупности. Генеральная совокупность насчитывает 80000 человек. Объем выборочной совокупности составил 500 человек, что достаточно для получения репрезентативных данных, учитывая однородность генеральной совокупности и небольшой вариационный размах.

Нарративные интервью были проведены с респондентами, попавшими в выборочную совокупность. Концептуализация данных, полученных в ходе нарративных интервью, осуществлялась на основе интеракционного построения мини-теорий в процессе сбора и анализа эмпирических данных.

12. Характеристика выборки социологического исследования. Среди опрошенных нами подростков юноши составляют 46,8%, девушки 53,2%. По возрастным характеристикам респонденты распределились следующим образом: 14 лет - 23%, 15 лет - 54,4%, 16 лет - 22,6%. Преобладание в выборке пятнадцатилетних объясняется тем, что в этой группе представлены наиболее типичные черты образа жизни подростков. 80% респондентов обучаются в общеобразовательных школах, 20% - в училищах. 74,2% опро­шенных подростков живут в полных семьях, без отца воспитываются 21,0%, без матери -4,8%. Большинство учатся на "4" и "3" - 48,3%, на "4" и "5" учатся 27,7%, на "4" - 14,5%, на "3" - 7,3%, на "5" - 2,2%.

13. Характеристика инструментария социологического исследования. Инструментарий социологического исследования – анкета.

14. Характеристика полученных результатов.

В ходе исследования подтвердилась гипотеза о широком характере насилия в подростковой среде. Среди видов насилия доминируют словесные оскорбления , с ними сталкивается большинство опрошенных - 73,8%.

На втором месте - физическое насилие , которому подвергался каждый третий подросток. На третьем и четвертом - ущемление гражданских прав и кража имущества (по 23,8%).

Нашла подтверждение гипотеза о зависимости применяемых видов насилия от пола респондентов. Девушки чаще подвергаются сексуальному насилию, юноши - вымогательству и физическому насилию.

Отдельной задачей исследования было выяснение факторов, детерминирующих насильственные действия. Полученные данные позволяют сделать вывод, что внешний мир воспринимается подростками как некая агрессивная среда. 57,7% опрошенных считают наркотическую зависимость причиной, толкающей людей к насилию.

57,1% респондентов полагают, что агрессивное поведение провоцирует алкоголь .