Контрольная работа: Ямайська (Кінгстонська) валютна система
- авізуючий банк — банк, який сповіщає експортера про відкриття акредитива. Це може бути банк-емітент, виконуючий банк або третій банк;
- підтверджуючий банк — банк, який бере на себе зобов'язання додатково до зобов'язань банку-емітента здійснити платіж (акцепт трат) бенефіціару (експортеру) при додержанні ним умов акредитива;
- банк-платник (виконуючий банк) — банк, який наведено в акредитиві як платника бенефіціару (експортеру) певної суми коштів проти документів, передбачених акредитивом. Це може бути банк-емітент, підтверджуючий банк, авізуючий банк або інший банк, уповноважений банком-емітентом;
- негоціюючий банк — банк, що здійснює платіж проти документів і переймає на себе фінансові ризики. Таким банком може бути банк, що здійснює платіж або підтвердження акредитива.
Крім банків у акредитивній операції беруть участь транспортні та страхові компанії, а також митні брокери.
Розрахунки акредитивами здійснюються за схемою, наведеною на рис.1. Експортер та імпортер укладають між собою угоду (1), в якій вказують, що розрахунки буде здійснено в формі документарного акредитива.
Рис. 1. Схема організації розрахунків акредитивами
В контракті мають бути чітко сформульовані умови акредитива, визначений порядок платежу, а також зазначені банк-емітент, авізуючий та виконуючий акредитив банк. Умови здійснення платежу, що наведені в контракті, мають бути також відображені і в дорученні імпортера банку про відкриття акредитива.
Після підписання контракту експортер повідомляє імпортера про готовність відвантажити товар (2). Одержавши повідомлення експортера, імпортер подає своєму банку заяву на відкриття акредитива (3). Після оформлення відкриття акредитива банк-емітент направляє акредитив іноземному банку, що обслуговує експортера (авізуючий банк) (4), який перевіряє його достеменність і сповіщає експортера про відкриття та умови акредитива (5).
Експортер перевіряє відповідність умов акредитива платіжним умовам укладеної угоди та відвантажує товар (6), а потім разом із транспортними документами (7) передає інші документи, передбачені умовами акредитива, в свій банк (8). Банк експортера перевіряє перелік документів, правильність їх оформлення тощо і пересилає банку-емітенту для оплати або акцепту (9). В супровідному листі зазначається порядок зарахування виручки на рахунок експортера.
Після одержання та перевірки документів банк-емітент здійснює платіж банку експортера (10). На суму платежу дебетується рахунок імпортера (11), а банк експортера зараховує відповідні кошти на рахунок експортера (12). Тільки після цього імпортер одержує від банку-емітента всі комерційні документи та стає власником товару (13).
Відповідно до Уніфікованих правил на практиці можуть йастосовуватися різні види документарних акредитивів:
- відзивні та безвідзивні;
- підтверджені та непідтверджені;
- трансферабельні (перевідні);
- револьверні (відновлювальні);
- компенсаційні;
- покриті та непокриті;
- гарантійні.
Специфікою використання відзивних акредитивів (revocable credit) є те, що вони можуть бути анульовані або деякі умови їх використання можуть бути змінені банком-емітентом за вказівкою клієнта без попереднього повідомлення бенефіціара. За таких умов банк-емітент має сплатити банку, уповноваженому здійснити платіж, певну суму компенсації. На практиці відзивні акредитиви використовують в розрахунках між підприємствами, що мають довготривалі комерційні відносини і довіряють одне одному, оскільки за умови застосування такої форми розрахунків значно зростає комерційний ризик. У зв'язку з цим у міжнародних розрахунках перевага віддається безвідзивним акредитивам, і якщо в заяві на акредитив немає додаткового застереження, він вважається безвідзивним.
З метою забезпечення додаткових гарантій платежу за акредитивом у розрахунках можуть використовуватися підтверджені акредитиви. Підтвердження акредитива здійснюється через надання гарантії платежу іншим (третім) банком, який переймає на себе зобов'язання сплатити за документами, що відповідають умовам акредитива, в разі, якщо це не зможе зробити банк-емітент. У міжнародній практиці такі зобов'язання, звичайно, бере на себе банк експортера. При здійсненні розрахунків за непідтвердженим акредитивом відповідальність за виконання платежу несе тільки банк-емітент.
Використання трансферабельних акредитивів дає змогу здійснювати платежі не тільки на користь бенефіціара, а й на користь третіх осіб — других бенефіціарів. Переказ акредитива на користь третіх осіб може здійснюватися повністю або частково. Такий вид розрахунків застосовується в тому випадку, коли бенефіціар не є постачальником або поставка здійснюється через посередника.
Другий бенефіціар для одержання платежу після відвантаження товарів імпортеру повинен подати до банку всі потрібні комерційні документи, що відповідають умовам акредитива. Бенефіціар, на користь якого відкрито трансферабельний акредитив, має право замінити рахунки (і трати), подані другим бенефіціаром, на свої рахунки (і трати) і, отже, одержати додатковий прибуток від різниці між сумами цих рахунків.
У тому випадку, якщо за умовами акредитива не передбачена можливість його переводу, а бенефіціар не є постачальником, може бути використаний компенсаційний акредитив. Він відкривається бенефіціаром за основним акредитивом як зустрічний акредитив на користь виробника товару або субпо-стачальника. В правовому відношенні базисний і компенсаційний акредитиви не пов'язані між собою і є самостійними різновидами.
При відкритті компенсаційного акредитива треба враховувати відповідність умов його відкриття умовам базисного акредитива. Якщо умови відкриття обох акредитивів збігаються, після зміни трат документи, подані постачальником для відкриття компенсаційного акредитива, можуть бути використані для одержання платежу за базисними акредитивами. У тому випадку, якщо умови не збігаються, продавець зобов'язаний доповнити комплект документів, отриманих від постачальника при реалізації компенсаційного акредитива. Крім того, з метою забезпечення платежу за компенсаційним акредитивом термін його дії має перевищувати термін дії базисного акредитива.
За наявності тісних зовнішньоторговельних зв'язків між партнерами, а також за умови постійних поставок товарів однаковими партіями для розрахунків може використовуватися револьверний (відновлювальний) акредитив, умови відкриття якого передбачають можливість поповнення акредитива на певну суму (квоту) або до початкової суми в міру використання. Умови відкриття револьверного акредитива передбачають встановлення його загальної суми, розміру однієї квоти, кількості квот, а також терміну використання.
З метою забезпечення додаткових гарантій платежу за акредитивом можуть використовуватися акредитиви з валютним покриттям. При використанні покритих акредитивів банк-емітент надає в розпорядження іноземного банку, який виконує акредитив, певну суму валюти, що дорівнює сумі зобов'язань за акредитивом, на термін його дії з умовою використання цих валютних коштів для виплат за акредитивом. Валютні кошти можуть бути передані через кредитування рахунку виконуючого банку в банку-емітенті або третьому банку, через надання виконуючому банку права дебетувати рахунок банку-емітента, відкритий у цьому банку, на суму акредитива, через відкриття банком-емітентом депозита у виконуючому банку.
Однак застосування такої форми розрахунків призводить до відволікання значної суми валютних коштів із банків-емітентів, а тому на практиці частіше за все використовуються непокриті акредитиви.