Контрольная работа: Категоричні силогізми
1. Якщо середній термін меншого засновку має всі ознаки, що складають середній термін більшого засновку, то висновок буде достовірним.
Основою достовірності є повний збіг ознак середнього терміна в засновках. Наприклад:
Шахрайство \Р) є заволодіння (ЛІ,) власним майном громадян або придбання права на майно (М2 ) шляхом обману чи зловживання довірою (Ліз). Савченко ( S ) шляхом обману (Мі) заволодів (М2 ) валізою (М3 ).
Отже, дія Савченка(S) є шахрайство (Р).
Цей силогізм мав такий схематичний вигляд:
Ре/И ,, Mit MB SeМх , Л1 2 , Мв
Отже, SeP.
Тут середній термін меншого засновку перелічує всі ознаки, наявні в середньому терміні більшого, тому висновок S є Р випливає з даних засновків із неодмінністю, як єдино можливі.
2. Якщо середній термін меншого засновку має тільки частину ознак, котрі складають середній термін більшого засновку, то висновок може бути або достовірним, або імовірним.
Достовірний висновок буде в умовиводах, у яких у меншому засновку заперечується хоча б одна ознака, що входить до середнього більшого засновку. Наприклад:
Розбій (Р) допускає заволодіння чужим майном ( Mt ), пов'язаний з насиллям чи загрозою насилля (М2 ). Савченко( S ), при заволодінні сумкою ( Mt ), не вдавався до насилля, не загрожував потерпілій (ЛІ2 ).
Отже, дії Савченка ( S ) не можуть бути кваліфіковані як розбій (Р).
Схема цього умовиводу така:
Р є Ми М% 5 не в М,
Отже, Sне є Р,
У цих силогізмах більшого засновку є судження, в котрому перелічуються неодмінні ознаки того чи іншого складу злочину. Якщо випадок, про який ідеться у меншому засновку, не має будь-яких із цих ознак, отже, він не може бути віднесений до злочину, про котрий сказано у більшому засновку.
Якщо ж у таких умовиводах середній термін меншого засновку не перелічує всіх ознак середнього терміна більшого засновку, то висновок буде тільки Імовірним І не може бути достовірним. Наприклад:
Убивство (Р) є протиправним (̳), навмисним або необережним (М^ позбавленням життя іншої людини (М3 ). У цьому випадку ( S ) має місце позбавлення життя людини( Aft )-
Отже, у цьому випадку ( S ), Імовірно, вбивство (Р). Схема цього силогізму:
Р є Mlt Mt , Мя S є М,
Отже, S , імовірно, є А
Імовірність висновку зумовлена тут тим, що в меншому засновку названа лише одна ознака, котра входить до змісту середнього терміна більшого засновку. Даному 5, можливо, належать і інші ознаки, притаманні Р —Мх і М2 , але з самого засновку цього не видно. Саме тому, що дане 5 має одну з трьох ознак, притаманних Р, дається змога зробити лише припущення, а не достовірний висновок про те, що 5 є Р.
Умовисновки ці можна застосовувати тільки на самому початку розслідування кримінальних справ, для висування версій, коли з усіх ознак, котрі утворюють той чи інший склад злочину, відомими с одна або дві якісь ознаки.
2. Категоричні силогізми, побудовані із судження можливості
Нами розглянуті категоричні силогізми, засновками яких є судження дійсності й необхідності. Але в практиці мислення і, зокрема, в судовому дослідженні нерідко доводиться будувати умовиводи із суджень можливості. До таких умовиводів вдаються, наприклад, під час проведення слідчого експерименту, за допомогоюякого установлюється можливість або неможливість того чи іншого факту, явища. Якщо слідчим експериментом буде установлено, що досліджуване явище як таке можливе, наприклад: «Перебуваючи біля хвіртки будинку Лукянченка, можна бачити людину, котра стоїть під вікном будинку Савченка»,— то слідчий (суддя) на підставі цього положення робить потім висновок про те конкретне явище, яке цікавить слідчого. Умовивід у цілому має таку форму:
Перебуваючи біля хвіртки будинку Лук’янченка, можна бачити людину, котра стоїть під вікном будинку Савченка. Лукянченко в той вечір стояв біля своєї хвіртки.
Отже, Лук’янченко мігбачити людину, котра стояла під вікном будинку Савченка.
Більший засновок у цьому силогізмі є судженням можливості, в ньому суб'єкт і предикат поєднані зв'язкою «можна».
Умовиводи, побудовані із суджень можливості, мають такі особливості.
1. Якщо більший засновок є ствердним судженням можливості, а менший — ствердним судженням дійсності, то з таких засновків можливі подвійного характеру висновки: достовірні й імовірні. Висновок, що має судження можливості, буде достовірним, а висновок, котрий є судженням дійсності — імовірним. Наприклад: