Контрольная работа: Міжнародна інвестиційна діяльність

Міжнародна інвестиційна діяльність здійснюється у двох напрямках: вивезення капіталу та залучення іноземних інвестицій.

Вивезення капіталу зумовлюється дією таких чинників:

1. надлишком капіталів у країні (низькі норми прибутку чи брак відповідної економічної структури для застосування капіталів);

2. потребою у нових ринках збуту сировини;

3. формуванням певного рівня конкурентоспроможної економіки;

4. міжнародним поділом праці;

5. транс-націоналізацією економіки;

6. пошуком стабільних умов застосування капіталу.

Необхідність залучення іноземних інвестицій виникає за:

1. обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів;

2. низької інвестиційної активності власних інвесторів;

3. необхідності забезпечення разом з інвестиціями нової техніки та технології;

4. бажання створити конкурентноспроможну економіку та освоїти світові ринки;

5. потреби в модернізації соціальної інфраструктури суспільства [3]. Міжнародний інвестиційний ринок — це регулятор сукупності економічних відносин, що виникають між продавцем інвестиційних ресурсів та їх покупцем, які є резидентами різних країн.

Функціональну структуру міжнародного інвестиційного ринку можна відобразити за допомогою рис.3

Рис.3. Функціональна структура міжнародного інвестиційного ринку.

З точки зору цінних паперів, що обертаються на ринку, міжнародний інвестиційний ринок поділяється на ( класифікація за Мельником В.В., Козюком В.В.):

1) світовий ринок звичайних акцій, який включає в себе ринок євро акцій – цінних паперів,що емітуються на кількох національних ринках міжнародними синдикатами;

2) світовий ринок облігацій, що включає ринок єврооблігацій. Єврооблігація – це цінний папір, який емітується міжнародним синдикатом, доступний зразу після емісії інвесторам кількох країн; обертається поза законодавством будь-якої оремо взятої країни;

3) грошовий ринок, інструментом якого є боргові забов’язання строком погашення не більше року;

4) ринок фінансових деривативів (опціонів і ф’ючерсів);

5) ринок реальних (не портфельних) інвестицій, що передбачає здійснення (в тому числі) прямого інвестування і операцій з венчурним капіталом [6, ст.12].

Переваги та недоліки міжнародного інвестування

Незважаючи на істотні потенційні переваги, які має інвестиційна діяльність, спрямована на міжнародний рівень, існує ряд труднощів,які виникають при цьому. Це насамперед:

1. Психологічні бар’єри – пов’язані з незнанням економіки, політики, культури інших держав, іноземних мов, методів торгівлі на зарубіжних фінансових ринках тощо.

2. Інформаційні труднощі – отримання інформації про зарубіжні ринки і емітентів для суб’єктів міжнародної інвестиційної діяльності є дещо складнішим, ніж для осіб, що здійснюють інвестування на національному ринку.

3. Юридичні труднощі – виникають при розміщенні капіталу іноземного інвестора в країні-реципієнті і при поверненні його, а також отриманого доходу,і полягають,в основному, в особливостях оподаткування.

4. Додаткові витрати (трансакційні) (вища плата посередникам на міжнародних ринках, вища плата за оформлення угоди тощо).