Контрольная работа: Основи земельного права

c) Емфітевзіс;

Теоретична частина

1 Поняття, склад та загальна характеристика земель лісогосподарського призначення

Згідно до Ст. 5 Лісового Кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями, тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

З точки зору Земельного Кодексу, а саме Ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж проводиться у порядку, встановленому статтями 6-17 ЗК України та статтями 11-16 і 93 Лісового кодексу України. Переведення лісових земель до інших категорій відбувається за згодою відповідних державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя згідно зі ст. 42 Лісового кодексу.

До земель лісового фонду не належать землі, зайняті:

а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

б) полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах входу залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг, захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних об’єктів;

в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках (ч. 2 ст. 55 ЗК)

Землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ст. 56 ЗК).

2 Поняття і зміст правової охорони земель

земельний ділянка правовий охорона

Згідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, це відображено і у Законі України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 р.

Згідно до Ст. 1 Закону «Про охорону земель»

Охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Основними принципами державної політики у сфері охорони земель є:

· забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу;

· пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

· відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель;

· нормування і планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси;

· поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель;

· публічність у вирішенні питань охорони земель, використанні коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону земель.

Практична частина

Згідно до ст.. 60 Земельного кодексу України :

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а. для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари — 25 метрів;

б. для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 метрів;