Контрольная работа: Податкова система

Податкова система є різновидом динамічної відкритої системи. Її відкритість означає необхідність аналізу передусім зовнішніх чинників, під впливом яких відбувається її становлення.

Оскільки податки є продуктом еволюції держави і формується під впливом того, як розвивається суспільство, та основні чинники, що відіграють роль у їх формуванні можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. Податкова система формується перш за все під впливом об’єктивних факторів.

Розвиваючись, кожна держава набуває певних зобов’язань. Виконання цих зобов’язань забезпечують податки, що поступово стали постійним джерелом доходів держави. Ступінь їх раціональності набуває першочергового значення, оскільки вміла організація оподаткування нерідко перетворюється на визначальний фактор і в тому числі економічного процесу.

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Податкова система України будується на поєднанні прямих і непрямих податків. Прямі податки характеризуються тим, що вони встановлюються безпосередньо на дохід чи майно платника податків, непрямі – включаються у вигляді додатку до ціни товару чи тарифу на послуги і сплачуються споживачами цих товарів. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою та самим платником податку, при непрямому – суб’єктом податку стає продавець товару, який виступає посередником між державою та виробником, споживачем товару чи послугами.

Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами.

В системі оподаткування повинні бути чітко визначені на законодавчому рівні об’єкти оподаткування, перелік і нормативи загальнодержавних податків, перелік і граничні розміри місцевих податків, а також нормативи розподілу між центральними і місцевими бюджетами, механізм нарахування і сплати податку, права та обв’язки податкових служб і платників податків.

Це необхідно для того, щоб здійснювані державними чиновниками підзаконні акти не могли змінити чи довільно трактувати поняття, визначені податковим законодавством.

Кожен податок вміщує такі основні структурні елементи: суб’єкт, об’єкт, джерело, одиницю оподаткування, податкову ставку, пільги та податкову базу.

Суб’єкт податку – юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Об'єкт оподаткування - доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Джерело податку – доход платника податку, з якого сплачується податок.

Одиниця оподаткування – одниця виміру об’єкта податку.

Податкова ставка – законодавчо встановлена величина податку на одиницю оподаткування.

Податкові пільги – часткове чи повне звільнення фізичних і юридичних осіб від сплати податків.

Податкова база – базова вартісна величина конкретного об’єкта оподаткування, за якою нараховується певний податок.

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами і не змінюються протягом бюджетного року.

Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право:

1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України;

2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;

3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб.

Класифікацію податків залежно від різних ознак на ведемо нижче (рис. 1.1)