Контрольная работа: Сканер
FAR володіє різними можливостями роботи з архіваторами. Він з легкістю розкриває навіть файли, які зжаті недоступним для інших екзотичним архіватором НА.
3 Шрифти та оформлення. Використання стилів
На етапі редагування тексту можна оперативно замінити шрифт, його розміри і накреслення, скориставшись вкладкою „Заменить” вікна „Найти и заменить”. За допомогою команди „Больше” це вікно трохи видозмінюється, після чого в ньому встановлюють формат початкового шрифту і формат шрифту, яким його треба замінити. Для цього клацанням мишею на кнопці „Формат” викликають список основних параметрів тексту (шрифт, абзац, мова та ін.), активізують параметр „Шрифт” і відкривають вікно „Найти шрифт” або аналогічне йому — „Заменить шрифт”. Встановивши послідовно потрібні параметри початкового та нового шрифтів, виконують процедуру пошуку і заміни (команди „Заменить”, „Заменить все”).
Форматування символів
Процедура форматування символів включає вибір типу, накреслення, розміру і кольору шрифту; встановлення інтервалів між символами, вибір засобу анімації (обрамлення, виділення) окремих слів та фрагментів тексту, введення в текст спеціальних символів тощо.
Вибір типу і розміру шрифту. Цю процедуру виконують через команду Формат-Шрифт, що зумовлює появу на екрані вікна „Шрифт” із трьома вкладками — „Шрифт”, „Интервал” та „Анимация”.
Вікно шрифтів із вкладкою „Шрифт” має вигляд, ідентичний вікну пошуку шрифту (рис. 2). Вкладка „Шрифт” надає користувачеві багатий вибір варіантів шрифтового оформлення тексту, а саме:
• вибір типу шрифту (Times New Roman, Baltika, Агіаl, Symbol та ін.) і варіанта його накреслення („обычный”, „курсив”, „полужирный” або „полужирный курсив”);
• встановлення або вибір зі списку шрифту потрібного розміру в пунктах (від 8 до 72 пт, 1 пт — приблизно 0,35 мм);
• задання параметрів підкреслення елементів тексту(„одинарное”, „только слова”, „двойное”, „пунктирное”, „толстой линей” та ін.);
• керування спецефектами оформлення тексту („зачеркнутый”, „двойное зачеркивание”, „верхний индекс”, „нижний индекс”, „с тенью” таін.).Вибір значень параметрів залежить від призначення і характеру документа. Стандартним є такий формат шрифту: тип – Times New Roman, висота 10 пт (приблизно 4мм), колір — монохромний („Авто”), накреслення — звичайне. Система призначає його автоматично під час створення нових документів на базі шаблону „Обычный”.
Вкладку „Интервал” вікна „Шрифт” (рис. 3) використовують для того, щоб установити масштаб шрифту, міжсимвольні інтервали і зсув символів щодо базової лінії тексту.
Міжсимвольний інтервал вибирають зі списку „Интервал” („обычный”, „разреженный”, „уплотненный”). Автоматично система призначає інтервал „Обычный”. Змінити у більший або менший бік його можна за допомогою лічильника. Позиція символів щодо лінії, на якій вони розташовуються („вверх”, „вниз”, „нет”), задається в списку ”Смещение” і також регулюється лічильником.
Вкладка „Анимация” вікна „Шрифт” містить список спецефектів, що привертають увагу користувача до певного слова, абзацу або фрагмента тексту („красные муравьи”, „мерцание”, „мигаючий фон”, „неоновая реклама”, „фейерверк”, „черные муравьи”). Анімація діє тільки під час перегляду документа на екрані монітора, на папері її не буде.
Більшість із наведених вище параметрів шрифту можна швидко активізувати за допомогою кнопок панелей інструментів або комбінацій клавіш керування (табл. 1).
Таблиця 1 Кнопки та швидкі клавіші вибору параметрів шрифту
|
Кнопка |
Назва кнопки |
Комбінація клавіш |
Виконувана операція |
|
|
„Шрифт” |
<Ctrl+Shift+F> |
Вибір типу шрифту (гарнітури) |
|
|
„Размер шрифта” |
<Ctrl+[> <Ctrl+]> |
К-во Просмотров: 933
Бесплатно скачать Контрольная работа: Сканер
|
