Контрольная работа: Способи організації доступу до інтелектуальної мережі (IN)
1. Можливість доступу абонентів усіх місцевих мереж даної зони та абонентів АМТС інших зон (при виділенні на цих АМТС спеціаль-ного напрямку для послуг IN).
1. Доступ абонентів МТМ до послуг IN без залучення ресурсів АМТС створює основу для зниження витрат на розвиток мережної інфраструктури (наслідок – менший термін окупності інвестицій) і вартості надання послуг місцевого рівня (наслідок – більша кількість клієнтів).
2. Ефективність організації послуг міжміського рівня.
2. Незалежність надання послуг місцевого рівня від оператора АМТС
3. Простота розвитку мережі шляхом установки додаткових SSP на цифрових опорно-транзитних АТС.
Недоліки
1. Необхідність використання кому-таційних ресурсів АМТС, а також ЗСЛ і СЛМ для обслуговування викликів IN усередині МТМ.
1. Необхідність використання ресурсів ВСС і СЛ для надання послуг, що вимагають маршрутизації викликів міжміською мережею (після перерахування логічного номера).
2. Важкість розвитку мережі у випад-ку розподілу викликів IN між де-кількома SSP усередині МТМ.
2. Неможливість доступу до послуг з боку абонентів інших зон.
Проте вибраний для даної мережі принцип доступу накладає певні обмеження на маршрутизацію викликів і на нумерацію послуг IN. Наявність послуг, що мають міжміський статус, спричиняє необхідність узгодження нумерації з урахуванням розбіжностей у правилах маршрутизації.
Можливі й інші (менш очевидні) способи доступу, однак для початкового розгортання IN вони навряд чи підійдуть. Так, початок побудови IN із введення функцій SSP у транзитний (а тим більше – в прикінцевий) комутаційний вузол пов'язаний з виділенням для доступу до нього від АТС електромеханічних систем (що складають до 70..90% загальної кількості місцевих АТС) індексу «a» («ab»), що значно обмежить номерну ємність місцевої мережі. Крім того, у великих мережах, де введення послуг IN відбуватиметься насамперед, просто може не бути вільних індексів.
Компромісним рішенням при введенні функцій SSP, наприклад, у цифровий вузол місцевої мережі (зазвичай містить у собі функції вузла вихідного, вхідного та міжміський зв'язку), може стати організація доступу до нього через цифрову АМТС за допомогою ISUP СКС №7, тоді як доступ прикінцевих АТС до АМТС здійснюється по ЗСЛ звичайним способом. Подальший розвиток IN за рахунок введення нових SSP у цифрові прикінцеві АТС, у транзитні вузли та в АМТС інших зон дозволить розподілити між ними трафік, що раніше проходив через один SSP.
Після розміщення на МТМ вузла SSCP або SN надання абонентам послуг IN призведе до збільшення навантаження на мережу, причому розподіл її за різними напрямками відрізнятиметься від розподілу навантаження, що створюється «звичайними» телефонними викликами. Це обумовлено тим, що всі виклики послуг IN спочатку направляються до SSCP, а потім маршрутизуються відповідно до номерів, які задає постачальник послуг (кількість таких номерів 
залежить від типу послуг IN і може змінюватися в широких межах). При цьому на деяких напрямках може погіршитися якість обслуговування всіх викликів, що надходять цими пучками.
Розглянемо два стани ТМЗК, яка має 
стотисячних районів: вихідний (до розгортання засобів IN) і на першому етапі розгортання IN (на мережі розміщений один вузол SSCP або SN). Параметри мережі, що відповідають цим станам, позначаються індексом 
і 
відповідно.
Якість обслуговування в кожному з двох розглянутих станів мережі характеризується значеннями ймовірності блокування викликів 
, які маршрутизуються комутаційною станцією (вузлом) у напрямку 
-го пучка СЛ. Ємності пучків СЛ позначимо як 
, відносне збільшення навантаження на мережу в цілому за рахунок викликів послуг IN позначимо
, (1)
де 
– навантаження на мережу без урахування міжміських викликів і викликів до ВСС у вихідному стані мережі (
) та після введення вузла SSCP (
).
Кожний з 
користувачів мережі має рівні права та характеризується середньою активністю 5 викликів протягом ЧНН. Сумарне навантаження на мережу у вихідному стані:
[Ерл.] , (2)
де 
;
– навантаження на пучки СЛ-0 до ВСС;
– навантаження на ЗСЛ;
с – середня тривалість виклику;
, 
.
Введемо додатково коефіцієнти 
і 
, які дорівнюють відповідно
, (3)
. (4)
У мережі відсутні пріоритетні напрямки, всі виклики направляються за адресою призначення найкоротшим шляхом. Номери, відповідно до яких SSCP маршрутизує виклики послуг IN, розподілені рівномірно в стотисячних районах.
Припустимо, що вузол (станція), що направляє виклики до іншого вузла (станції) по -му пучку СЛ ємністю 
, є системою масового обслуговування (СМО) типу 
, тобто системою без очікування, а потік викликів, що надходить на входи цієї СМО, є пуассонівським (інтенсивність потоку не залежить від стану СМО). При таких допущеннях імовірність блокування виклику -м пучком СЛ задається формулою Ерланга
, (5)
де 
– навантаження, що створюється в 
-му напрямку.
У табл. 2 наведено найбільш напружені за навантаженням напрямки (пучки) у випадку розміщення SSCP на РАТС, ВВВП, АМТС і ВСС, а також формули для розрахунку відносного збільшення навантаження на пучки СЛ різних напрямків, що створюється вхідними до SSCP і вихідними від SSCP потоками, обумовленими викликами послуг IN.
Таблиця 2. – Найбільш напружені за навантаженням напрямки
|
К-во Просмотров: 176
Бесплатно скачать Контрольная работа: Способи організації доступу до інтелектуальної мережі (IN)
|