Контрольная работа: Види класифікаторів, засоби для їх впровадження та ведення

Галузеві класифікатори служать всередині міністерств для обміну інформацією між галузевою АСМ й АСМ підлеглих підприємств. Вони утримують: техніко-економічну інформацію; інформаційні масиви, які включають об'єкти, специфічні для даної галузі; вибірки, в яких кодові позначення відрізняються від загальних.

Загальнодержавні класифікатори використовуються для обміну інформацією в загальнодержавних АСМ й утримують інформацію, яка відсутня в загальних класифікаторах.

Класифікатори підприємства застосовуються в АСМП й утримують інформацію, яка відсутня в загальних, галузевих, загальнодержавних класифікаторах; вибірку з вказаних класифікаторів, яка включає специфічні для даного підприємства об'єкти, а також кодові повідомлення, які відрізняються від прийнятих у вказаних класифікаторах.

Якщо кодові позначення галузевих, загальнодержавних класифікаторів і класифікаторів підприємства відрізняються від прийнятих у загальних, то повинно забезпечуватись однозначне співвідношення між кодами загальних класифікаторів і кодами галузевих, загальнодержавних класифікаторів підприємства.

Для систематизації у взаємодії класифікаторів різних категорій у країні створена єдина система класифікації та кодування (ЄСКК) техніко-економічної інформації (ТЕІ). її розробка і впровадження має на меті підвищити ефективність управління народним господарством за рахунок: створення єдиної інформаційної мови в АСМ та широкого впровадження машинних методів обробки інформації, більш ефективного функціонування діючих і швидкого вводу АСМ, що створюються, об'єднання АСМ різних сфер і рівнів управління в загальнодержавній АСМ.

Основний склад єдиної системи класифікації і кодування ТЕІ включає:

комплекс взаємозв'язаних нормативно-технічних і методичних матеріалів;

комплекс взаємозв'язаних загальних класифікаторів ТЕІ;

автоматизовану систему ведення загальних класифікаторів ТЕІ.

Комплекс загальних класифікаторів включає такі класифікатори: промислової та сільськогосподарської продукції; професій і тарифних розрядів; посад службовців; робіт і послуг машинобудування в промисловості, будівництві та сільському господарстві, в торгівлі, в транспорті, галузях народного господарства; підприємств і організацій.

2. Підсистема техніко-економічного планування АСУ

Техніко-економічне планування.

Техніко-економічне планування (ТЕП) є складовою частиною модуля виробничого планування і призначене для автоматизації функцій планування обсягів випуску продукції підприємством і цехами та розрахунку потреби ресурсів на виробництво. ТЕП орієнтоване на використання спеціалістами планово-економічного відділу (ПЕВ), відділу праці і заробітної плати (ВПіЗ), відділів головного механіка, головного енергетика та ін.

Цей програмний модуль може використовуватися як у складі виробничого контуру системи "Галактика", так і окремо, а також для будь-якого характеру й типу виробництва (дискретного і безперервного, масового, серійного, дрібносерійного і на замовлення).

Програмний модуль охоплює три блоки завдань.

1. Підтримка нормативно-довідкової інформації (складу продукції, що випускається, специфікованих і подетально специфікованих норм витрат сировини, матеріалів, трудових ресурсів за технологічними операціями і структурними підрозділами) та поопераційних технологічних процесів (норм часу, розцінок, технологічного устаткування, інструменту, оснащення).

2. Планування виробництва:

формування портфеля замовлень;

формування плану виробництва за номенклатурою й обсягом на рік, квартал, місяць;

перерахунок виробничих показників у разі зміни плану;

оцінювання виробничої програми на її виконання;

формування збалансованого за ресурсами плану;

облік і порівняння фактичних і планових обсягів випуску готової продукції;

оцінювання зведених потреб у матеріалах та трудозатратах на виробниче замовлення і план виробництва за структурними підрозділами та номенклатурою продукції.

3. Розрахунок планової собівартості:

розрахунок нормативних витрат на виробництво за місцями їх виникнення;

розрахунок зведених витрат на виробництво;

розрахунок зведених кошторисів витрат за цехами і загалом по підприємству;

розрахунок нормативних калькуляцій собівартості виробів і напівфабрикатів по підприємству і за цехами;

розрахунок планових цін виробів на підставі їхньої собівартості.