Контрольная работа: Внутрішня і зовнішня торгівля. Торгівельні компанії XVI-XVII століття

Торгівля так само, як і ремесло, регламентувалася численними правилами, які захищали інтереси невеликих торговців. Торгувати дозволялося тільки місцевим купцям у відведеному місці, у визначені дні та години. Міська адміністрація була зацікавлена у збереженні таких порядків, тому що це полегшувало збирання торгового мита.

Збереглися привілеї купецьких братств, так зване гостинне право, право складу (складське), примусове користування певними шляхами, ринкове право тощо. Особливо негативно позначилося на розвитку торгівлі складсь­ке право. Воно примушувало місцевих та іноземних купців продавати това­ри місту, яке володіло таким привілеєм. Це ставило купців у скрутну ситуа­цію, адже ціни визначала місцева влада. Такі умови розвитку торгівлі призвели до дефіциту зовнішньоторгового балансу в середині XVII ст., який становив 10 млн. польських золотих щороку.

Польський уряд прагнув монополізувати зовнішню торгівлю України. Так, німецькі купці могли купувати українські товари тільки через посередництво польських купців. Лише після приєднання Східної Прусії з Кролевцем (Кенігзбергом) до Польщі стала можливою вільна торгівля України з прусськими містами. Українським купцям, особливо в західноукраїнських землях, заборонялося займатися торгівлею. Вони нерідко зазнавали грабе­жів з боку шляхти, міські жителі часто громили українські крамниці.

Дискримінації з боку держави зазнавали також вірменські, єврейські, московські купці. Іноземців примушували продавати товари за зниженими цінами великими партіями. У 1597р. польський король зобов'язав купців з Туреччини, Волощини і Молдавії переходити кордон з Польщею тільки у Снятині, а в 1613р. заборонив обминати Теребовлю. Практично необмеженою була у своїх діях щодо іноземних купців королівська адміністрація на місцях.

І все ж, незважаючи на дискримінаційну політику феодальних держав, до складу яких входили українські землі, торгівля, як зовнішня, так і внутрішня, розширювалася і набирала нових форм. Вона стимулювала господарське піднесення, сприяла розвиткові товарного виробництва та спеціалізації окремих регіонів, об'єднувала в економічне ціле села і міста України, інтегрувала українські землі до складу європейської і світової господарської системи.

Розвиток торгівлі сприяв упорядку­ванню грошової системи. Паралельно зі зростанням торгівлі та грошового обігу на українських зем­лях поширився продаж товарів у кредит, під заставу, з'явилися векселі, по­чали укладатися торгові контракти, зародилася іпотечна система (земля приймалася в заставу).

Висновок

Незважаючи на дискримінаційну політику феодальних держав, до складу яких входили українські землі, торгівля, як зовнішня, так і внут­рішня, розширювалася і набирала нових форм. Вона стимулювала господар­ське піднесення, сприяла розвиткові товарного виробництва та спеціалізації окремих регіонів, об'єднувала в економічне ціле села і міста України, інтегрувала українські землі до складу європейської і світової господарської сис­теми.

Розвиток торгівлі сприяв упорядку­ванню грошової системи. Паралельно зі зростанням торгівлі та грошового обігу на українських зем­лях поширився продаж товарів у кредит, під заставу, з'явилися векселі, по­чали укладатися торгові контракти, зародилася іпотечна система (земля приймалася в заставу).

Список використаних джерел:

1. Економічна історія України, Б.Д. Лановик, М.В. Лазарович, Р.М. Матейко, З.М. Матисякевич. – К: Видавничий Дім «Юридична книга», 2004. – 456с.

2. Економічна історія України і світу, Б.Д. Лановик, З.М. Матисякевич, Р.М. Матейко. – К: «Вікар» 1999р.

3. Економічна історія зарубіжних країн, В.І Голубчик. – Мінськ І П «Єкоперспектива» 1998р.