Контрольная работа: Взаємодія органів державного управління як фактор подолання фінансової кризи

— вплив зростання цін на енергоносії на собівартість продукції;

— уповільнення темпів приросту продуктивності праці;

— істотне перевищення темпів приросту заробітної плати над темпами приросту продуктивності праці;

— перевищення темпів зростання соціальних виплат над темпами підвищення продуктивності праці.

3 Ризики цінової стабільності

Їх можна характеризувати за такими позиціями:

— диспропорції в темпах приросту цін споживчого ринку і цін виробника (промисловості);

— високий рівень споживання енергоносіїв в умовах постійного підвищення цін на них;

— більша схильність домашніх господарств до споживання, ніж до накопичення;

— перевищення темпів зростання платоспроможного споживчого попиту населення над темпами збільшення внутрішньої товарної пропозиції;

— експансивні фіскальна, боргова й бюджетна політики.

4 Ризики зовнішнього сектору економіки

Вони дістали свій прояв у:

— погіршенні позиції рахунку поточних операцій внаслідок підвищення внутрішнього попиту;

— низькому рівні диверсифікації вітчизняного експорту за галузевою ознакою та його переважно сировинній спрямованості;

— низькому попиті на науково- та капіталомістку імпортну продукцію і переважанні в структурі імпорту' споживчих товарів.

5 Ризики фінансової системи

Вони були обумовлені:

— зростанням вартості зовнішніх запозичень і обмеженням доступу банківського сектору до дешевих міжнародних ресурсів;

— високими темпами іпотечного кредитування, обумовленими, в першу чергу, необгрунтованим і спекулятивним підвищенням цін на нерухомість;

— фінансовою слабкістю та низьким рівнем ліквідності багатьох банків;

— високими темпами зростання інфляції, що спричинило підвищення процентних ставок;

— низьким рівнем координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, що дістало свій прояв у законодавчій і нормативній невизначеності механізмів застосування інструментів грошово-кредитної й валютної політик та підтримки таких дій із боку уряду, у випадках зміни чинного монетарного режиму або виникнення фінансових криз;

— обмеженістю й нерозвинутістю ринку цінних паперів. Особливий ризик створює орієнтація державної боргової політики на залучення іноземних ресурсів, що не тільки гальмує розвиток вітчизняного ринку державних цінних паперів, а й сприяє зростанню ризиків виникнення валютної та боргової кризи.

6 Ризики функціонування системи державного управління

До них належать:

— відсутність узгодженості між документами, що визначають стратегічні напрями розвитку країни;

— короткий горизонт і недосконалість координації дій при розробленні прогнозних даних соціально-економічного розвитку країни;

— відсутність узгоджених дій між окремими державними інститутами.

Слід зазначити, що внутрішні дисбаланси ще більше поглиблюються внаслідок подальшого розвитку світової кредитної кризи, яка, за оцінками фахівців МВФ, поступово переросла в кризу ліквідності, призвела до неплатоспроможності та банкрутства окремих фінансових установ. Це обумовило появу нових зовнішніх факторів впливу на фінансову систему України, серед яких можна виділити:

— значне погіршення балансів провідних міжнародних банків і фінансових установ, що спричинило погіршення кредитної пропозиції та ускладнення умов залучення зовнішнього фінансування для економічних суб'єктів України;

— обмеженість джерел фінансування власної поточної діяльності міжнародних банків і фінансових установ і як результат — зростання вартості кредитів, у першу чергу, — для приватного сектору нових ринкових економік;

— обмеженість обсягів фінансування на зовнішніх ринках і високу їх вартість, здатних негативно вплинути на фінансування зовнішнього державного боргу та дефіциту державного бюджету України.