Курсовая работа: Аналіз досвіду організації фінансового менеджменту на підприємстві

Виділення фінансового менеджменту в самостійну наукову дисципліну визначилося рядом передумов:

В кінці XIX століть економічний розвиток почав набувати такі специфічні межі, як великомасштабну організацію господарської (а відповідно і фінансовою) діяльності розвиток потужних корпорацій, організовуваних у формі акціонерних суспільств. У зв'язку з активним розширенням акціонерних суспільств і підвищенням ролі фінансового капіталу потужний імпульс до розвитку отримав фінансовий ринок. У системі загальної економічної теорії були в цілому сформовані основи теорії фінансів і теорії фірми, що зумовило можливість синтезу основних положень цих теорій в новому науковому напрямі. На рубежі Х1 Х-ХХ століть почато формування основ наукового управління підприємством, яке зв'язується з Ф. Тейлором і А. Файолем. Багато принципів загальної системи управління підприємством вимагали конкретизації з врахуванням специфіки управління фінансовою діяльністю. Розроблені до даного періоду методологічні підходи школи маржіналістов до кількісного мікроекономічного аналізу діяльності підприємства дозволяли вирішувати основні завдання управління його фінансами не лише в теоретичному, але і практичному аспекті.

Таким чином, виділення фінансового менеджменту в самостійну наукову дисципліну, з одного боку, було викликане потребами практики, а з іншою, — можливостями використання відповідного теоретичного базису, накопиченого до цього періоду. За більш ніж столітній період свого існування фінансовий менеджмент ряд етапів. На первинному етапі свого становлення фінансовий менеджмент був направлений на вирішення наступних основних проблем:

· визначення джерел і форм залучення капіталу; вивчення можливостей збільшення фінансових ресурсів за рахунок емісії акцій і облігацій;

· розгляд фінансових аспектів і форм об'єднання окремих компаній;

· формування системи рейтингової оцінки облігацій і інших боргових зобов'язань, а пізніше і акцій;

· розробку системи основних індикаторів стану і динаміки кон'юнктури фінансового ринку і тому подібне.

Другий етап розвитку фінансового менеджменту (1931 — 1950) був зв'язаний, перш за все з Великої депресії 1930 р. і післявоєнного економічного спаду. Найважливішими цілями управління фінансовою діяльністю підприємств цього періоду були виведення підприємств з кризисного стану і запобігання їх банкротству, з одного боку, і відновлення їх активності як суб'єктів фінансового ринку, з іншою. Наукові зусилля в області фінансового менеджменту були направлені на вирішення наступних основних проблем:

· формування системи методів поглибленої діагностики і критеріїв інтегральної оцінки фінансового стану підприємств;

· визначення основних напрямів виведення підприємств з фінансової кризи, форм і методів регулювання процедур санації і банкротства;

· формування методів і показників оцінки реальної ринкової вартості основних фінансових інструментів інвестування з врахуванням чинника ризику і тому подібне. [1]

Третій етап розвитку фінансового менеджменту (1951–1980) без перебільшення можна назвати періодом розквіту його концептуальних основ:

· теоретичне обґрунтування головної мети фінансової діяльності підприємства;

· виявлення умов ефективного формування портфеля фінансових інвестицій;

· поглиблення методологічних підходів і методичного апарату оцінки;

· різних видів фінансових інструментів інвестування;

· формування умов рівного доступу до інформації і забезпечення його прозорості;

· розробка методології оцінки вартості капіталу;

· формування теоретичних основ дивідендної політики компанії;

· підвищення ефективності управління оборотними активами підприємства;

· формування методологічних основ фінансового планерування і бюджетування і так далі.

Основи сучасної парадигми фінансового менеджменту були сформовані саме на цьому етапі його розвитку.

Четвертий, етап розвитку фінансового менеджменту (з 1981 р. по теперішній час) характеризується посиленням процесів глобалізації економіки, зростанням нестабільності кон'юнктури окремих видів фінансових ринків, як національних, так і світових. У цих умовах розвиток фінансового менеджменту направлений на вирішення наступних основних проблем:

· інтеграція теоретичних виводів різних наукових шкіл (американською, європейською, японською);

· обґрунтування принципів і моделей фінансового забезпечення стійкого зростання підприємства;

· вдосконалення системи методів фундаментального аналізу кон'юнктури фінансового ринку;

· активна розробка нових фінансових інструментів і фінансових технологій;

· формування нового напряму фінансової науки — «фінансовій інженерії»;

· подальший розвиток інформаційних технологій у сфері фінансового ринку і фінансів підприємств;