Курсовая работа: Етнічний стиль меблів. Стародавні та сучасні індійські меблі
Так як нам майже нічого не відомо про те, як виготовлялися меблі і які інструменти для цього використовувалися, деякі уявлення про це ми можемо отримати за формами меблів, які зображені в кам'яній скульптурі.
Для меблів стародавнього періоду характерні східні форми. Як свідчать зображення на рельєфах, східні жителі рідко відмовлялись від звички сидіти на землі, і навіть сидячи на стільці, вони схрещували ноги, наче сидячи на землі. Для сидіння в ту епоху застосовували круглий стілець без спинки чи табурет з ажурним каркасом і подушкою, які часто покривали гарною ковдрою. Сидінням слугувала подушка у формі приплюснутого шару. Для урочистих церемоній застосовували спеціальні трони, в яких точені ніжки були звужені до низу, а верхні рейки спинки сильно виступали вперед, їх прикрашали страхітливими головами драконів. В цей час зустрічаються і більш вигідні конструкції меблів для сидіння у вигляді лавок, які нагадують сучасний м'який диван.[6,C.47]
Улюблений матеріал індійських майстрів – це слонова кістка. Вміння обробляти цей складний матеріал вважалось божественним даром; різьбярі по кістці були в більшості придворними ремісниками або жили і працювали при храмах.
Приблизно в IV ст. до н.е. художні форми зазнали значних змін. Грецькі художні елементи переплелись з індійськими формами, в результаті чого виник новий своєрідний стиль форм, який вплинув на форму меблів. Широко було розповсюджене низьке примітивне ліжко-каркас на чотирьох ніжках з пропущеними через них опорами. Площина для лежання була плетеною. Такі ліжка виготовляли з дорогого матеріалу і пишно прикрашали. Характерну конструкцію мав індійський табурет з точеними ніжками, покритими лаком і плетеним сидінням.
Письмові документи засвідчують, що ремісники-індуси навчились виготовляти гнуті деталі з деревини ще в I тис. до н.е., тоді як в Європі цей спосіб почали застосовувати тільки на початку XIX ст. (т.зв. «віденські меблі»).
Оскільки Індія багата на різноманітні смоли, тут була високо розвинута техніка лакування і застосування його для декоративної мети. Одним із способів був спосіб лакування кольоровими швидковисихаючими лаками точених елементів меблів. Другий метод – це багатошарове нанесення лаку з відтворенням рисунка на його поверхні, подібно до сграфіто (від. італ. sgraffito – вишкрябаний, спосіб декоративного оздоблення стін, при якому малюнок вишкрябується у верхньому шарі штукатурки і при цьому стає видно нижній, що відрізняється за кольором).[8,C.27]
Малогабаритні вироби меблів, різноманітні коробки і сувеніри виготовлялись із пап'є-маше і лакувались досить складним способом. Для оздоблення меблів застосовували інтарсію із чорного дерева, перламутру, слонової кістки (бомбейська мозаїка), а також різьбу по слоновій кістці. Пишна ажурна різьба в більш пізньому індійському меблевому мистецтві засвідчує про особливе захоплення індусів до декору різними прикрасами, вони використовували для орнаментики будь-які можливості.
Коли на Індію поширився вплив Європи, з'явились нові запити, які відновили тисячолітню майстерність індусів і новий «змішаний» стиль, (колоніальний).
Меблі в колоніальному стилі посіли щільне місце в індійському дизайні, з'явилися предмети інтер'єру, що не були властивими для індійського стилю життя. Це вироби з тику, горіху, а також плетених за формою, скопійованих з європейських предметів меблі. В більшості випадків обходились без декоративних елементів, дерев'яні поверхні гладенько шліфувались і покривалися лаком. Це відповідало смакам англійців раннього періоду колонізації. Колоніальний стиль в міру строгий, затишний і досі популярний. В процесі розвитку колоніального стилю меблеві конструкції і декоративна обробка збагачувались етнічними деталями.
1.2 Сучасний індійський стиль
Не дивлячись на специфічну форму (наприклад, стіл чи стілець з ніжками різної довжини), індійські меблі мають чудовий вигляд практично в будь-якому інтер'єрі. Звичайно, сучасні меблі виготовляються менших розмірів в порівнянні із старовинними оригіналами.
Сучасні індійські меблі дуже близькі до етнічного стилю. Індійські дизайнери мають багатовіковий досвід попередників, використовуючи який, вони можуть втілити в життя будь-яку фантазію. Наприклад, модно поєднувати дерево і скло, камінь і скло, бронзу і скло, а можливо і все разом. Часто використовуються дійсно старовинні меблі в поєднанні з речами під старину. Наприклад, на двох вирізаних з каменю слонах лежить скляна стільниця. В давнину часто використовували круглий стілець без спинки чи табурет з ажурним каркасом і подушкою. Сучасні виробники меблів пропонують такі стільці з найрізноманітнішим різьбленням.
Індійські майстри імітують старовинні меблі так, що навіть око професіонала не завжди зможе відрізнити оригінал від копії. Крім того, вони можуть відновити цілий меблевий гарнітур лише за одним фрагментом орнаменту чи різьблення.[5,C.34]
Зазвичай індійські меблі виготовляються з наступних матеріалів: тик, рожеве дерево, горіх, тросник, бамбук, а також метал і скло. На півдні країни розвинуте виготовлення плетених меблів із природних рослин.
Різноманітність індійських меблів пояснюється тим, що жителі кожного штату мають свої стильові і колірні переваги. Природа сама дала майстрам широкий вибір відтінків матеріалу – від ніжних і світлих до найтемніших. Маємо також вільний вибір стилю – від примітивного до вишуканого. Більшість робіт досі виготовляється руками, тому вміння і талант є дуже цінними, адже так створюються унікальні за стилем і формою речі. Не випадково зразки індійських меблів дуже популярні в Європі та Америці, крім того, вони дешевші за вироби багатьох сучасних дизайнерів.[4,C.217]
Колоніальний стиль – це класика євро дизайну. він є своєрідним синтезом культур – західної цивілізації і східної екзотики. Такий інтер'єр комфортний, функціональний, але при цьому багато деталей в ньому слугують для краси.
Масивні дивани, шафи, ліжка з балдахіном, столи, обтягнуті натуральною шкірою, мармурові статуетки – все виготовлено руками. Для створення інтер'єру в колоніальному стилі, необхідно враховувати такі правила: по-перше – потрібен великий простір і багато світла – за нагромадженням меблів часто втрачаються деякі деталі, що задають ритм всьому інтер'єру. При недостачі освітлення темні масивні меблі мають пригнічений вигляд. По-друге, для стін бажано використовувати світлий тон, їх в свою чергу можна прикрасити картинами, різьбою по дереву чи будь-яким іншим декором в індійському стилі.
Існують два напрями в колоніальному стилі. Перший – оригінальні антикварні речі є головними і підпорядковують собі весь інтер'єр. Другий – предмети, що імітують етнічні, вони дають більше свободи для творчості.
Тик - найбільш поширений матеріал з якого виготовляються індійські колоніальні меблі – твердий, міцний і тяжкий маслянистий матеріал. Тик не любить сухого повітря (вологість приміщення має бути не менше 50 %), щодо іншого тик не вибагливий і не потребує особливого догляду. Використовуються також різноманітні породи дерева: тюльпанне, каучукове, і червоне китайське дерево, тис, азіатські види горіху. Легкі і міцні плетені меблі виготовляють із ліан, ротангової пальми, водяного гіацинту (на основі тику). Меблі з ротанга досить міцні і водночас легкі, структура ротанга не боїться перепадів вологості і температури, саме ці якості дозволяють застосовувати такі меблі в басейнах і саунах (інколи їх потрібно обробляти воском чи каніфоллю).
В колоніальному стилі допустимі поєднання ротанга з тиком, натуральною шкірою, прикрасами з бронзи та латуні. Досить велику популярність мають етнічні предмети інтер'єру, виготовлені із бамбуку (часто в поєднанні із шкірою чи ротангом), особливо з плямистих сортів даної тропічної рослини.
Індійський колоніальний інтер'єр стриманий і в той же час затишний. Меблі позбавлені зайвого декору, їх поверхня відшліфована і вкрита лаком. Такий класичний підхід характерний для англійців. Індійці схильні до більшого різноманіття і прикрашають колоніальні меблі традиційними різьбленими решітками з дерева чи металу – джалі. Розкішний вигляд мають меблі в раджастанському стилі – пофарбовані в чорний колір і відполіровані, прикрашені яскравим ручним розписом.
РОЗДІЛ II
Відтворення індійського стилю в сучасних меблях
2.1 Форма меблів, матеріали та зручність застосування
Індійські меблі, як старі так і сучасні, в більшості грубуваті та міцні, але старанно прикрашені. Спинки і сидіння стільців затягнуті золотистим шовком, а різьблені деталі пофарбовані в перлинно-білий колір з накладанням відтінкового кольору для підсилення рельєфу. Також гарні індійські стільці: прості неполіровані з решіткою на спинці, з прямим ніжками і простим твердим дерев'яним сидінням, або в англо-індійському стилі – з шовковим сидінням і спинкою, обрамленою багатим різьбленням.
Індійські меблі екологічно чисті: всі морилки і барвники виготовлені на рослинній основі, для полірування і покриття використовується натуральний віск.
Ще в XIX столітті європейці помітили, що східні елементи гармонійно вписуються в будь-який стиль, надають особливого шарму, можуть оновити чи зробити інтер'єр комфортним.
Багатство матеріалів дозволяє експериментувати, розробляти різноманітні варіанти їх поєднань. Наприклад, сьогодні модно поєднувати дерево і скло, камінь і скло, бронзу і скло, а також все разом.
Із старовинних виробів можна запозичити, наприклад, лаву на дві персони – полірована, на тонких ніжках, з решіткою, вмонтованою в спинку.
Цікавими безперечно є плетені крісла та стільці. Вони легкі та зручні.
Індійський стиль прагне до максимальної інтенсивності кольору. Ефектне сяйво золота і срібла створює відчуття розкоші. В індійських інтер'єрах як правило використовується темне дерево з багатим різьбленням. Але це може мати досить масивний вигляд, що не зовсім практично для повсякденного життя, тому краще надати перевагу низькому дивану в мінімалістичному дизайні, бажано з низькою спинкою, без поруччя, але оббивка має бути насичених кольорів (наприклад, кольору червоного вина), її можна збагатити великими подушками, прикрашеними вишивкою, бісером, стразами чи навіть маленькими дзеркальними вставками.[12,C.230]
Отож, справжні індійські меблі великих розмірів з темного дерева, прикрашеного багатим ажурним різьбленням, золотом, сріблом і т.д., безперечно мають шикарний вигляд, але вони навряд вдало підійдуть в інтер'єр звичайної сучасної квартири чи будинку а беручи до уваги сучасні інтереси і вимоги до інтер'єру, то й більшість громадських споруд нададуть перевагу мінімалізму, конструктивізму чи функціоналізму. Поряд з вище названими меблями зустрічаються доволі прості та легкі конструкції стільців, лав, крісел. Доцільно буде взяти саме їх за основу створення власних ескізів, а складні важкі форми спростити.
Індійці люблять, як правило, орнаментоване полотно і яскраві фарби.