Курсовая работа: Геологічна характеристика Долинського родовища

прошарками аргілітів і пісковиків. На окремих ділянках він розмитий, але в інших місцях товщина його досягає 50 м. Туфітовий горизонт складений в основному туфітами, які чергуються з прошарками аргілітів, алевролітів і пісковиків. А піщано-аргілітовий горизонт представлений аргілітами з прошарками пісковиків і алевролітів. Товщина підсвіти змінюється від 53 м у свердловині 27 до 225 м у свердловині 56.

Неогенові відклади на родовищі залягають на розмитій поверхні менілітових відкладів і представлені поляницькою, воротищенською та стебницькою світами. Розріз поляницької світи виражений ритмічним чергуванням аргілітів, алевролітів і рідше пісковиків. Товщина його змінюється в дуже широких межах – від 400 до 1800 м.

Відклади воротищенської світи розділяються на три підсвіти, з яких нижньоворотищенська складена глинами з рідкими прошарками пісковиків і алевролітів та лінз конгломератів, середньоворотищенська – різнозернистими пісковиками з прослоями мікроконгломератів і брекчированих глин, а воротищенська – засолоненими глинами з прошарками пісковиків, прожилками і вкрапленнями волокнистого гіпсу та солі. Товщина воротищенської світи 1000 - 1500 м.

Відклади стебницької світи поширені у північно-східній частині родовища і представлені глинами з прошарками слюдистих алевролітів і пісковиків. Товщина їх досягає 400 - 600 м.

Четвертинні відклади товщиною 20 – 35 м виражені на площі суглинками з тонкими прошарками галечникового і щебенистого матеріалів.

1. 1 .1 Коротка історія геологічних досліджень

У Галичині про нафту знали з давніх часів і не тільки у Бориславі, а й у всій прикарпатській смузі від Добромиля до Биткова й Кут і далі в Румунію. Подекуди чорна горюча рідина просочувалася на поверхню землі і люди копали там колодязі, тим самим започатковуючи таку важливу сьогодні галузь промисловості. У Долинському регіоні, де нині експлуатується десять родовищ, промисловий нафтовидобуток започаткувався в підгір'янському селі Ріпному (до 1880 року - Ропне), де віддавна селяни використовували маслянисту чорну рідину для змащування возів та для інших господарських потреб.

Наприкінці XIX століття колодязний спосіб видобутку нафти почало витісняти буріння глибших свердловин механічним, ударним методом. Перші бурові роботи в Ріпному розпочалися в 1887 році, а вже в 1892 році тут діяло 11 свердловин. Ще через чотири роки з 28 свердловин за рік було видобуто 2360 тонн нафти.

Видобуток нафти, особливо в Галиччині, збільшився після відкриття в 1919 році нових покладів. Уже в 1920 році на новій площі Гомотівка знаходилось 24 свердловини, які дали за рік 7970 тонн нафти.

Перші відомості з геології району Долини знайдено в праці Є.Дуниковського, яка була надрукована в 1891 році. Ще в ті далекі часи фірма "Карпатія" на околиці Долини в Підлівче вела пошуки нафти і є відомості, що одна із свердловин була пробурена до глибини 750 метрів і на глибинах 170 і 500 метрів виявлено нафтоносні пласти. Однак налагодити промисловий видобуток нафти "Карпатії" не вдалося через те, що вибухла перша світова війна, яка призвела до занепаду нафтовидобутку на Прикарпатті.

Але нафтові промисловці не втрачали надії знайти в Долині значні поклади нафти. На Підлівче не раз навідувалися підприємці з Борислава і Львова, цікавлячись перспективами нафтовидобутку. Врешті, фірма "Польмін" в 1935 році забурила тут дві свердловини. В одній із них на глибині 471-472 метрів було відкрито шар насичених нафтою пісковиків. Однак продуктивність їх була незначною і свердловину поглиблювали далі. Цікаво також і те, що, починаючи з глибини 250 і до 350 метрів, буровики натрапили на поклади кристалічної солі. Видобуток нафти з пробурених свердловин (переважно в межах 150-500 метрів) був невисокий. Збереглися відомості про те, що в 1935 році в Долині видобуто 6,5 тонн нафти. І все ж за рахунок буріння нових свердловин видобуток нафти збільшувався і в 1939 році було видобуто 415 тонн. Отже, у 30-рр. XX ст. було пробурена близько 60 неглибоких свердловин на нафтоносні горизонти Воротищенської світи. Припливи нафти складали від 0,1-0,6 т/добу.

Після війни в Долині була створена дільниця з видобування нафти, яку очолював майстер Петро Кульчицькпй. Але в подальшому родовище виснажувалось, видобуток нафти знижувався і в 1949 році із 20-ти свердловин видобувалась всього одна тонна нафти за добу. Тому дільницю було ліквідовано і передано Підляській дільниці того ж Ріпнянського нафтопромислу. Разом з тим, наявність в Долині хоч і незначних запасів нафти, дало підставу геологам розпочати у повоєнний період пошуки нових родовищ в Долинському нафтопромисловому районі.

Відкриттю Долинського нафтового родовища передувала наполеглива, цілеспрямована праця цілої плеяди вчених-геологів таких, як Б.В. Глушко, Г.Н. Доленко, О.С. В'ялов, P.M. Ладиженський, В.Б. Порфир'єв та багато інших, які по новому підійшли до вивчення геологічної будови регіону, формування покладів і накопичення промислових запасів нафти і газу. На цій основі були видані теоретичні обґрунтування і з достатньою точністю практичні рекомендації щодо закладання перших пошукових свердловин у межах Долинського району.

У вересні 1949 року на виділену за результатами геологічної зйомки(1947 р.) глибинну складку в Долині розпочато буріння глибокої розвідувальної свердловини № 1. Очолював бригаду майстер В.Т. Трапінзон.З цієї свердловини у 1950р.з менілітових відкладів олігоцену(інтервал 1543-1818 м) отримано фонтан нафти 30 т/добу.

Враховуючи перспективи розвитку нафтогазовидобутку в регіоні, в серпні 1952 р. був створений укрупнений Долинський нафтопромисел № 1 об'єднання "Укрнафта". Начальником і головним інженером промислу були призначені спеціалісти з Борислава Л.М. Перебаєв і О.І. Гайворонський, а головним геологом - випускник Львівської політехніки М.І. Шубін.

Разом з тим, відкриття свердловиною №1 Долинського нафтового родовища сприяло дальшому нарощуванню геолого-пошукових і бурових робіт в Долинському нафтопромисловому районі. Бурові роботи проводили дві бурові організації - Долинська контора буріння і Болехівська нафторозвідка, в складі яких було 12 бурових бригад. Вже у 1955 р. менілітовий поклад Долинського родовища експлуатувався 18-ма фонтанними свердловинами, річний видобуток чорного золота досяг 145 тис. тонн. А попереду були нові відкриття. В 1956 р. відкрито потужний вигодський, а в 1958 р. манявський поклади Долинського родовища. В період з 1959 по 1963 pp. відкриті і введені в експлуатацію Спаське, Північно-Долинське і Струтинське родовища.

З відкриттям Долинського та інших родовищ і поступовим введенням до експлуатації видобувних свердловин починається стрімке нарощування видобутку нафти і нафтового газу. В 1963 р. досягнуто максимального видобутку газу - 1,2 млрд., кубометрів, а в 1966 р. максимального видобутку нафти - 2 млн. тонн. А всього за 50 років (1950-2000 p.p.) нафтовиками видобуто більш як 49 млн. тонн нафти і 19 млрд., кубометрів газу. Долинський нафтопромисловий район стає одним з найбільших нафтогазовидобувних регіонів України.

З відкриттям Долинського та інших родовищ і поступовим введенням до експлуатації видобувних свердловин починається стрімке нарощування видобутку нафти і нафтового газу. В 1963 р. досягнуто максимального видобутку газу - 1,2 млрд., кубометрів, а в 1966 р. максимального видобутку нафти - 2 млн. тонн. А всього за 50 років (1950-2000 p.p.) нафтовиками видобуто більш як 49 млн. тонн нафти і 19 млрд., кубометрів газу. Долинський нафтопромисловий район стає одним з найбільших нафтогазовидобувних регіонів України. В 1957 р. на базі Долинського нафтопромислу створено нафтопромислове управління "Долинанафта", яке в 1970 році перейменоване в нафтогазовидобувне управління "Долинанафтогаз

Нафтогазовидобувне управління (НГВУ) "Долинанафтогаз" розробляє десять нафтових родовищ, розташованих в межах Долинського і Рожнятівського районів Івано-Франківської області. За обсягом видобутку нафти і газу посідає четверте місце серед шести споріднених підприємств ВАТ "Укрнафта". В 1999 р. видобуто 310 тис. тонн нафти і 80 млн. кубометрів газу, реалізовано товарної продукції на суму 104 млн. грн., отримано прибутку 49 млн. грн., балансова вартість основних фондів на 1.01.1999 р. становила 512,0 млн. грн. Основний обсяг видобутку нафти і газу припадає на Долинське, Північно-Долинське, Струтинське і Спаське родовища. Експлуатаційний фонд видобувних свердловин складає 392, нагнітальних - 132. Середня глибина свердловин - 2700 м. Розробка родовищ здійснюється з підтриманням пластового тиску (ППТ) шляхом нагнітання води в продуктивні горизонти. Всі основні родовища знаходяться на пізній стадії розробки, для якої характерні високий рівень обводнення продукції (86%) і поступове зниження видобутку нафти і газу. Експлуатація видобувних свердловин проводиться механізованим способом за допомогою глибинних штангових насосів. Свердловини облаштовані потужними верстатами-качалками вантажопідйомністю 10-12 тон. Широко застосовуються високопродуктивні глибинні штангові насоси діаметром 55-93 мм. Збір і транспортування продукції видобувних свердловин здійснюється по герметизованій напірній однотрубній системі. До 1998 р. вся товарна нафта перекачувалась по нафтопроводу (58 км) в м. Дрогобич на ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина". Варто відзначити, що нафта Долинських родовищ має високу якість. В ній відсутні шкідливі сполуки сірки, вміщує в собі до 12% парафіну і смол. При переробці з неї отримують понад 50 відсотків високоякісних світлих нафтопродуктів, мазут, бітум і парафін. Починаючи з 1998 p., майже 80 відсотків Долинської нафти транспортується потужними нафтовозами в м. Надвірну на ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття". Для цього на головних спорудах побудовано наливну естакаду, потужність якої може забезпечити поставку в Надвірну всієї Долинської нафти.

Запаси родовища підраховувались у 1955,1959,1967 і 1973 рр.

1.2 Тектоніка

родовище тектоніка розріз свердловина

За сучасними даними Західний регіон України поділяється за такими тектонічними одиницями:Західно-Європейська і Східно-Європейська платформи (Дністровський перикратон,Львівський палеозойський прогин,Рава-Руська складчата зона);Передкарпатський прогин(Більче-Волинська зона,Самбірська зона,Бориславсько-Покутська зона);Складчасті Карпати(Скибова зона,Дуклянська зона,Чорногорська зона,Пенінська зона та ін.);Закарпатський прогин.Карпати у загальному плані складаються з двох частин:Внутрішніх (крейдовий період) і Зовнішніх,які являють собою утворення заключного етапу розвитку Карпатської геосинкліналі.Внутрішні Карпати на території України майже повністю перекриті молодими породами Закарпастького неогенового прогину.

Долинське нафтове родовище знаходиться в першому ярусі складок центр. частини Бориславсько-Покутської зони. По утвореннях палеоцену Долинська складка є антикліналлю з похилим південно-західним крилом і крутим, значною мірою зрізаним насувом, північно-східним. Складка має загальнокарпатське простягання. Склепінна частина її широка,відносно похила. На північному сході і південному заході структура обмежена насувами з амплітудою 0,5-1,5 км, через які контактує із сусідніми антикліналями - Вигодською і Північно-Долинською. Район родовища характеризується покривним стилем тектоніки. Південно-східна перекліналь складки опущена по одному з найбільших за амплітудою (700-800 м) у Бориславсько-Покутській зоні Тур’янського розлому, утворююючи Південно-Долинський блок,фронт якого зміщується на 900м до південного заходу.Піднята частина (Долинський блок)поперечними,а місцями і повздовжніми скидами меншої (25-100м) амплітуди розбита на ряд дрібних блоків. Розміри складки 11,0х2,9 м, висота 1200 м.

Долинське нафтове родовище приурочене до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району Предкарпатського розгину,який займає проміжне положення між Південно-Західним схилом Східно-Європейської платформи і Карпатської складчастої області.

У тектонічному відношенні родовище знаходиться в першому ярусі складок центральної частини Бориславо-Покутської зони. Район родовища характеризується покривним стилем тектоніки. Берегова скиба Карпат частково перекриває перший ярус структур Бориславо-Покутської зони. Поверхня насуву занурюється під кутами 60-90 градусів,які з глибиною зменшуються до 15-20.

Долинська структура являє собою антетричну брахіантиклінальну складку з досить широким склепінням. Крутим і зрізаним північно-східним і більш пологими південно-західними крилами. Кути падіння порід південно-західного крила в склепінній частині складають 5-15,збільшуючись в південно-західному напрямку до 25-40.Південно-східне крило в склепінній частині має кути падіння порід 30-50,а потім воно стає крутим,вертикальним,підгорнутим і зрізається насувом

Долинської складки на Північно-Долинську. По довжині шпажка простежується на 10 км і поділяється на Болехівський,Долинський та Південно-Долинський блоки.

У межах Долинського блоку, де зосереджені основні запаси нафти і газу родовища, виділяється шість ділянок (1-V1), границями яких є поперечні тектонічні порушення з амплітудою40 – 60 м. Із них I, IV, V і VI ділянки поздовжніми порушеннями розділені ще на дві або три частини. Проте в більшості згадані тектонічні порушення не є екрануючими, особливо в еоценових відкладах, де глинисті прошарки між пластами – колекторами характеризуються незначною товщиною.