Курсовая работа: Магазинні форми продажу товарів

– створення максимальних зручностей для покупців;

– досягнення найбільш раціонального використання приміщень і торгівельно-технологічного устаткування магазина;

– створення для працівників магазина сприятливих умов праці і відпочинку, що забезпечують високу культуру і продуктивність праці;

– забезпечення необхідної економічної ефективності роботи магазина [11, с. 85].

Дотримання відмічених завдань в організації торгівельно-технологічного процесу в умовах жорсткої конкуренції в торгівельному бізнесі підвищує конкурентоспроможність підприємства і забезпечує його рентабельну роботу.

Торгівельно-технологічний процес в магазині повинен будуватися на основі таких завдань:

- організації та прийому товару;

- зберігання та підготовки до продажу товарів;

- розміщення та викладення товару на прилавок.

Організація та прийому товару. Товари, що поступили в магазин, доставляють в зону приймання. Приймання товарів є одній з важливих операцій торгівельно-технологічного процесу магазина і повинна вироблятися особами, на яких покладена матеріальна відповідальність. Прийманню і оприбутковуванню підлягають лише доброякісні товари, що відповідають вимогам стандартів і технічних умов.

Приймання товарів по кількості і якості в торгівельній мережі повинне здійснюватися відповідно до правил, встановлених Інструкцією «Про порядок приймання продукції і товарів по кількості і якості», Встановлені інструкцією норми застосовуються у всіх випадках, якщо в стандартах, ДСТУ або інших обов'язкових правилах, в договорах постачання не передбачений інший порядок приймання товарів. Особи, що беруть участь в прийманні товарів, повинні добре знати це законодавство і уміти ними користуватися [5].

Приймання товарів по кількості полягає в звірці маси, числа місць, одиниць товарів, що фактично поступили, з показниками рахунків фактур, товарно-транспортних накладних і інших супровідних документів.

Приймання товарів проводять в певні терміни. Так, товари поступили без тари, у відкритій або пошкодженій тарі, слід приймати у момент їх доставки в магазин. Товари, що поступили в справній тарі по масі брутто і кількості місць приймають у момент їх здобуття від постачальника, по масі нетто і по кількості товарних місць в кожному місці – одночасно з розтином тари, але не пізніше 5 днів, а швидкопсувні товари – не пізніше за 24 години з моменту їх здобуття.

Кількість товарів, що поступили, визначають в тих же одиницях виміри, що і в супровідних документах.

За результатами остаточного приймання товарів складають акт. У нім вказують кількість бракуючих товарів, їх вартість, наводять відомості про те, що визначення якості товару проводилося на справних вагах або іншими вимірювальними приладами, перевіреними в установленому порядку, і інші відомості. Оформляють акт відповідно до встановленої форми. До нього прикладають копії супровідних документів, документ, що засвідчує повноваження виділеного для участі в прийманні товарів представника, і інші матеріали, передбачені правилами приймання товарів.

В процесі приймання працівники магазина виявляють якість і комплектність товарів, відповідність тари, упаковки і маркіровки товарів – встановленим вимогам.

Виклик представника відправника, а також його явка для участі в двосторонньому прийманні товарів за якістю повинні здійснюватися в терміни, передбачені в договорі постачання або в Інструкції про порядок приймання товарів [10, с. 460].

Якщо недоброякісність виявлена покупцем, то до акту магазина прикладають: заяву покупця з висновком магазина, фабричний ярлик або копію товарного чека і документи, підтверджуючі вартість ремонту.

Претензія про невідповідність якості (комплектності) товарів має бути заявлена постачальникові в ті ж терміни, що і претензії про невідповідність кількості товарів. До неї має бути прикладений акт і всі інші документи.

Зберігання та підготовка до продажу товарів. Процес зберігання товарів в магазині передбачає їх правильне розміщення і укладання, створення оптимального режиму, спостереження і поточний догляд за товарами. Збереження кількості і якості товарів в процесі їх зберігання повинні забезпечити матеріально-відповідальних осіб.

Розміщувані на зберігання товари групують за ознакою однорідності режимів зберігання. При цьому враховують їх фізико-хімічні і біологічні властивості, правила товарного сусідства і санітарно-гігієнічні вимоги.

Непродовольчі товари, а також продовольчі товари з тривалими термінами реалізації (не швидкопсувні товари) зберігають при температурі 10–18 °С і відносній вологості повітря 60–70%.

Товари, що сприймають сторонні запахи, мають бути ізольовані від товарів, що володіють гострими запахами. Гігроскопічні товари не можна зберігати спільно з товарами, що виділяють вологу.

Температуру і відносну вологість повітря в приміщеннях контролюють за допомогою термометрів і психрометрів і при необхідності регулюють.

Розміщуючи товари на зберігання, необхідно враховувати тривалість їх зберігання, черговість вступу і подачі в торгівельний зал. В першу чергу в торгівельний зал подають раніше завезені товари.

Ближче до дверей, на нижніх полицях стелажів розміщують товари короткострокового зберігання, а також громіздкі і важкі товари. В глибині приміщень зберігають товари, реалізація яких здійснюється порівняно повільно.

За кожною групою товарів закріплюють постійні місця зберігання. Товари зберігають в упакованому або розпакованому вигляді, використовуючи штабельный або стелажний спосіб укладання.

Розміщені на стелажах і в штабелях товари повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від опалювальних пристроїв і не менше 50 см від джерел освітлення і електропроводки. Укладання товарів повинне забезпечувати нормальну циркуляцію повітря. На товари не повинні потрапляти прямі сонячні промені.

У приміщеннях для зберігання товарів строго дотримують санітарний режим. Товари, що зберігаються в магазині, слід періодично переглядати, перекладати, очищати від пилу. Необхідно регулярно проводити дератизацію і дезінсекцію [11, с. 85].