Курсовая работа: Меблева фірма розробка бази даних

1.1 Обстеження роботи меблевої фірми

Будь-яке проектування починається з дослідження даної предметної області, зовсім не потрібно створювати базу тільки для того, щоб створити базу даних. Результатом обстеження предметної області є створення звіту про предметну область. У ньому необхідно визначити коли, кому і які дані потрібні. Зберігати потрібно ті дані, які потрібні для роботи тим або іншим працівникам. Також у звіті про предметну область визначається, які функції виконуються з цими даними.

Звіт має бути написаний у вільній формі. Його часто пишуть у формі сценарію діяльності, який містить наступні пункти:

1. Що відбувається у предметній області?

2. Яка реакція предметної області на ці події?

Паралельно вивчається термінологія цієї предметної області. Також необхідно вказувати те, як часто використовується та або інша інформація, виконується та або інша дія, який обсяг інформації, як вона розміщена і які перспективи розвитку даного підприємства, тому що все це може вплинути на вибір засобів розробки майбутньої бази даних.

Фірма-замовник займається виробництвом корпусних меблів. Велика роль приділяється спілкуванню з клієнтами з метою одержання замовлення й оформлення договору про те, що за визначену оплату фірма до зазначеного терміну виготовить і установить визначений об’єкт. Замовленням може бути як окремий предмет (наприклад, шафа-купе або комп’ютерний стіл) так і певна сукупність предметів (наприклад, кухня, дитяча кімната, вітальня і т.і.).

Фірма є приватним підприємством і тому може прийняти не більше ніж двадцять замовлень на місяць.

Замовлення ― це інформація, яку отримують від клієнта, про виріб, який повинна зробити фірма. На основі цієї інформації отримують калькуляцію (документ, цо містить назви всіх деталей виробу, їхні габаритний розмыр, матеріал), а також ціну виробу.

При цьому клієнт є фізичною або юридичною особою, що може здійснити замовлення на продукцію, вироблену фірмою.

Основними функціями є облік укладених договорів, виробів, які виготовляє фірма, збереження інформації про калькуляції виробів і облік доступних матеріалів. Усе це зберігається в паперовому вигляді в різних каталогах.

Обмін цією інформацією відбувається між клієнтом та працівником фірми.

Кожен новий клієнт повинен бути зареєстрований у журналі клієнтів. Реєстрація клієнта полягає в запиті інформації про нього, такої як Ф.І.П., адреса проживання, контактний телефон, інформація про те, чи є він фізичною або юридичною особою. Якщо клієнт – фізична особа, то інформація про нього доповнюється домашнім телефоном і серією та номером паспорта. Якщо ж клієнт – юридична особа (представник фірми, організації), то потрібною є інформація про назву фірми, представником якої він є, факс і дані про банківський рахунок фірми (що включає назву банку, ОКПО, МФО та розрахунковий рахунок). Під час спілкування з клієнтом може з’явитися додаткова інформація про нього описового характеру. Кількість клієнтів може досягати порядку сотні на місяць, але вона рідко буває більша. У середньому їх біля тисячі на рік.

Під час спілкування клієнт може запитати інформацію про вартість, розцвічення, зовнішній вид виробів, зроблених фірмою раніше (така інформація зберігається фірмою у вигляді розрізнених неструктурованих файлів на комп’ютері), а також про колір і вартість доступних матеріалів для виготовлення нових виробів (з таблиці матеріалів, що зберігається у паперовому вигляді).

Зробивши рішення, клієнт може укласти договір про те, що він робить замовлення у фірми. У цьому договорі повинна бути зазначена інформація про клієнта (Ф.І.П., якщо клієнт – юридична особа, то ще і назва фірми, представником якої він є, і номер її особового рахунку), назву виробу, дату укладення договору, термін для установки (тобто дату, до якої фірма зобов’язується виготовити і встановити виріб) і даті закінчення гарантійного терміну. До договору додається загальний вигляд виробу.

Коли клієнт прийде другий раз він може зробити ще одне замовлення, у такому випадку інформація про нього буде знайдена по його Ф.І.П. для фізичної особи або за назвою фірми, яку він представляє, і буде оформлений новий договір. Клієнт також може вимагати ремонту виробу за гарантією, у цьому випадку необхідна перевірка того, чи не закінчився гарантійний термін даного виробу. По закінченню цього терміну ремонт не надається.

Можуть з’явитися нові матеріали, які повинні будуть бути добавлені до списку вже існуючих й тих, що використовуються. В цьому списку усі доступні матеріали, у тому числі і фурнітура, розділені по групах й для них вказані найменування, вартість у гривнях, у доларах та їх зовнішній вигляд (у вигляді фотографії або зразка матеріалу).

На даний момент уся ця інформація у фірмі зберігається у каталогах, в паперових списках та у вигляді розрізнених проектних файлів на комп’ютері. Це значно сповільнює пошук потрібної інформації через відсутність її структурованості. Окрім того, інформація, що викладена на паперових носіях, може бути легко втрачена або пошкоджена, а також займає немало місця.

Метою проведення такої роботи є оптимізація діяльності цієї меблевої фірми шляхом об’єднання чисельної інформації, що вона зберігає, у базу даних, що значно прискорить й спростить роботу з нею.

Цей програмний продукт повинен буде виконувати такі функції, як регістрація клієнта, обробка запиту клієнта, підписання договору з ним, введення нових (або змінення вже існуючих) матеріалів та створення калькуляції виробів, а також підрахунок вартості вироба по калькуляції.

1.2 Аналіз роботи меблевої фірми

Для того, щоб проаналізувати роботу меблевої фірми, будемо використовувати функціональний аналіз в нотації Йордана, який представляє собою інформацію про обстежувану предметні область у графічному вигляді у вигляді ієрархії діаграм. Для цього використовується методологія діаграм потоків даних (Data Flow Diagram, DFD). На діаграмі потоків даних нульового рівня зображують систему, як єдине ціле, що має основную ціль, наприклад як у нашому випадку – выконати. При цьому навіть не вказується, що саме необхідно виконати. Конкретні задачі будуть вказані на діаграмах більш низьких рівней. Уся система зображується у вигляді кола, у верхній частині якого вказується номер рівня (в даному випадку – ноль). Також на цій діаграмі зображені зовнішні сутності, що взаємодіють із системою. Діаграма потоків даних фірми першого рівня створюється шляхом декомпозиції діаграми нульового рівня. Замість основної цілі з’являється ряд задач, які виконує система. Вони також позначені колами, але у верхній частині вказан уже не номер рівня, а номер задачі. На цьому этапі уточнюються задачі системи. Також іде разбиття даних нульового рівня на потоки даних першого рівня. Ця діаграма супроводжується таблицею відповідності потоків даних. Она включаю два столбця. В першому з них перераховуються дані нульового рівня, а в другому – відпрвідні їм потоки даних першого рівня. Далі йдуть наступні рівні за необхідиністю, якщо можна продовжувати декомпозицію функції. Частіше за все потреба другого рівня є, а наступних вже ні. Зовні діаграма відрізняється лише нумерациєю: замісь 0 маємо 1, 2, 3, …, а потім 1.1, 1.2, 1.3 …, 2.1, 2.2 …

a) Діаграма потоків даних нульового рівня.

Є дві сутності: клієнт та працівник фірми. Вони обмінюються даними із системою, дають й отримують різноманітну інформацію. Система не конкретизована й уточнюється на наступних рівнях.

Ця діаграма для моєї бази даних показана на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Діаграма потоків даних фірми нульового рівня

б) Діаграма потоків даних фірми першого рівня показана на рисунку 1.2.

Разбиваємо основну задачу на шість підзадач: регіструвати клієнта, обробити запит, облік виробів, створити калькуляцію, заключити договор й адмініструвати матеріали.

-