Так що ж таке престижність професій? Престиж професій - феномен суспільної свідомості, в якій відображається існуюча в суспільстві ієрархія професій, визначувана відмінностями в ступені складності і відповідальності праці, тривалістю необхідного для неї професійного становлення, рівнем її оплати і іншими чинниками.

Поняття престижу все ж таки залишається в деякій мірі невизначеним. У рамках європейській соціологічній традиції М. Вебер розглядав статус як показник соціальної репутації і відмінний від класу спосіб вимірювання рівнів соціальної стратифікації. Класова нерівність заснована на нерівному доступі до матеріальних винагород і відмінностях в життєвих шансах. Не дивлячись на визнання значущості веберовського аналізу, в американській соціологічній традиції воєдино зводилися відразу декілька показників професійної нерівності: дохід, влада, рівень освіти, а також соціальна репутація. [18, c.45]

Для аналізу професійного престижу застосовується критерій соціального престижу. Соціальний престиж - це віддзеркалення в суспільній свідомості реального становища в системі суспільних відносин окремої людини, соціальної, професійної групи, трудового колективу, що характеризує той вплив, пошану, якою вони користуються в суспільстві. У вужчому сенсі соціальний престиж означає те місце, яке з погляду громадської думки займає той або інший соціальний статус в ієрархії інших статусів. Соціальний престиж тісно пов'язаний з престижем професій і рідко виділяється для самостійного вивчення. У вітчизняній соціології соціальний престиж вивчається у зв'язку з соціальною орієнтацією переважно молоді. [18, c.48]

Отже, згідно з вищесказаним престиж професій завжди був і буде актуальний. А у наш час тим більше актуальний, у зв'язку з тим, що сучасне українське суспільство постійно трансформується, а значить, і цінності даного суспільства теж зазнають зміни. А вони, у свою чергу, безпосередньо впливають на престиж професій, отже, і престижність професій теж дуже швидко трансформується.

Орієнтація на престижну професію говорить про бажання мати авторитет і привабливість в очах суспільства, свого найближчого оточення - рідних і знайомих. А які професії користуються увагою і симпатією? Звичайно ж ті, про яких "всі говорять". В результаті, в числі престижних опиняються професії, що фігурують в засобах масової інформації (особливо в газетах і на телеекранах). Причому привабливість їм додається побічно, через опис "романтичного" життя їх володарів: діяльності політиків, досягнень спортсменів, світського життя "зірок".

Престиж тісно пов’язаний із самооцінкою. Прагнення до володіння чим-небудь престижним, не тільки професією, але і речами, свідчить про бажання підняти свою оцінку в очах оточують і, як наслідок, власну Самооцінку. При цьому людина стає заручником оцінюючих його людей, але що-небудь зовнішнє - чия-небудь оцінка або чийсь єдиний авторитет, не може стати основою для самооцінки. Самооцінка людиною самої себе, є основою для самоповаги і упевненості в собі. [16, c.84]

Вибір професії може ґрунтуватися на традиціях (сімейні професії), на цілераціональних міркуваннях (наприклад, величині заробітку), а також на харизматичних і афектних критеріях. Неабиякою мірою на стабільність попиту на дану професію впливають обсяг підготовки, потрібний для виконання спеціалізованих функцій, і можливість гарної оплати праці даної професії. Особлива група чинників вибору - критерій престижності професій, коли що вибирає враховує її суспільний статус. Професійний престиж визначається системою цінностей в суспільстві і сприймається у світлі функціональної важливості різних професій.

Отже, спробуємо конкретизувати чинники, які впливають на престижність інтелектуальних професій. [8, c.45-49]

1. Об'єктивні характеристики, тобто соціально-економічна і політична ситуації в країні, превалюючі цінності даного суспільства і середовище мешкання людини.

2. Характеристики самого суб'єкта, тобто статеві і вікові характеристики людини, соціальний статус, рівень освіти, інтереси і особисті таланти молодої людини.

3. Ще одна група чинників це соціалізація, тобто соціальне оточення (коло спілкування), вплив сім'ї на формування поглядів підлітка (традиції: сімейні професії]), целераціональні міркування (наприклад, величина заробітку), стиль життя і цінності, що склалися, і стереотипи.

4. Одним із основних факторів, який впливає на формування престижу професії є рівень її оплачуваності. Буде логічно припустити, що при виборі спеціальності загальна маса людей керується принципом матеріальної забезпеченості, яку дана спеціальність принесе. В основному, лише ті, хто не має можливості оплатити навчання чи іншим способом попасти на факультети престижних спеціальностей, обирають інший шлях. Крім того рівень доходів визначає соціальний статус людини в суспільстві, атрибути високого статусу (дорогий автомобіль, золоті прикраси, дача і т.п.) Дозволяють виділити людину серед інших, віднести її до певного шару населення. Як правило, рівень доходів дозволяє скористатись послугами престижних фірм, сприяє високому життєвому рівню. У наших тяжких економічних умовах більша частина населення може лише мріяти про таке життя, проте кожен прагне його. Дуже часто у сім'ї збираються значні кошти лише для того, щоб дати престижну освіту дітям, забезпечити таким чином їх майбутнє. Отже, рівень доходу, який приносить професія напряму впливає на її популярність та престиж.

Користуючись значним попитом на престижні спеціальності більшість вузів просто намагається отримати з цього матеріальну вигоду. Відповідно до законів ринкових відносин попит на спеціальності менеджера, маркетолога, юриста та ін. Викликав значну їх пропозицію, тобто призвів до того, що майже у всіх вищих навчальних закладах відкрилися відповідні платні факультети. Частково це виникає тому, що залишені без державної підтримки державні вузи змушені шукати вихід із скрутного матеріального становища. Досить оперативно на даний попит відгукнулися приватні навчальні заклади, які на цьому просто заробляють гроші. Нерідко від якого-небудь ректора можна почути фразу, що його вуз на 60-80% підтримується за рахунок студентів-контрактників.

5. Підвищення загального життєвого рівня населення незалежно від професії призведе до зниження попиту на вказані спеціальності. Як уже було зазначено, основним фактором формування престижу певних спеціальностей є рівень доходу та пошуки нашим населенням шляхів до покращення своїх умов життя. Якби уявити, що економічні негаразди минули і загальний рівень матеріальної забезпеченості зріс, покращився добробут, то можна розвинути теорію, що більша частина людей задовольнилася б професіями іншого характеру. Багато хто вважає, що зовсім необов'язково отримувати спеціальність із верхньої частини рейтингової таблиці, якщо можна задовольнити свої потреби і забезпечити нормальне існування, працюючи слюсарем, монтером тощо. Тобто для зацікавленості молоді в отриманні професійних знань менш престижного характеру потрібно забезпечити рівень заробітної плати цих професій на рівні, достатньому для нормального життя. В таких умовах значно знизиться рівень розмежування між спеціальностями, і їх поділ на престижні та менш престижні. [16, c.75]

1.2 Динаміка формування престижності інтелектуальних професій в індустріальному і постіндустріальному суспільстві

Дослідження престижу професій в світі мають більш ніж півстолітню традицію. За цей час, особливо після другої світової війни, накопичений величезний емпіричний матеріал, що охоплює дані майже 60 країн. Не дивлячись на відмінності в методиці зібрання даних, дані порівнянні і показують, що відмінності в ієрархії престижу як усередині країн, так і між ними відносно невеликі. Це свідчить про надзвичайну стійкість даного явища. [3]

Так, в 20-30 роках XX століття в нашій країні особливо престижною вважалася професія вчителя. Вчителями були як чоловіки, так і жінки. До освічених, високоінтелігентних вчителів зверталися за порадою з різних житейських питань.

Також, в 20-х роках двадцятого століття багато попередніх подій сприяли швидкому розвитку емансипації зі всіма її наслідками. Жінки залучалися до суспільного виробництва, що привело ідею чоловічої і жіночої рівності до повного ігнорування особливостей жіночого організму і психіки, внаслідок чого збільшилася участь жінок в найважчій фізичній праці, залучення їх до традиційно чоловічих професій і до занять військово-прикладними видами спорту.

Ідеї емансипації були найбільш популярні у молодіжному середовищі. З її початком сотні тисяч жінок вирушили до армії.

У період Великої Вітчизняної Війни в армії служило 800 тисяч жінок, а просилися на фронт ще більше. Не всі вони виявилися на передовій; були і допоміжні служби, де вимагалося замінити чоловіків, що пішли на фронт. В цей період для жінок властиві професії телефоністки, радистки і т.п. - тобто ті, які не пов'язані з необхідністю вбивати. Зустрічалися серед жінок у важкі військові роки, і професії, що раніше вважалися "чоловічими": жінка-льотчик, снайпер, стрілець, автоматник, зенітниця, танкіст і кавалерист, матрос і десантниця. [9, c.54-58]

З середини ХХ століття професія офіцера стає дуже популярною. Інтерес до неї "підігрівало" телебачення, показуючи фільми, головними героями яких були офіцери. Так, подивившись фільм "Таємниця двох океанів", багато хлопчаків вирішили освоїти професію підводника, конкурс в навчальні заклади такого плану був 12 осіб на місце. З середини ХХ століття жінок часто можна було зустріти на заводах, в цехах. Вони, нарівні з чоловіками, їздили піднімати цілину, освоювати нові землі. Саме в ХХ столітті стала престижною професія актора. До цього, починаючи із перших століть нашої ери і до XIX століття ця професія була непопулярною, актори не могли розраховувати навіть на повагу.

В 60-70-ті роки ХХ століття найбільш значущими вважалися професії, пов'язані з науковою діяльністю. Саме в ці роки відбувається масовий розвиток проводового і радіозв'язку, телебачення. Не зважаючи на те, що в передових країнах типу США ці області науки і техніки, розвивалися в 30-40 роки 20 сторіччя. Таке запізнення було пов'язано з відволіканням "Радянського світу" на 2-у світову війну і подальше відновлення промисловості. [10, c.18]

Професії, пов'язані з радіо, були неймовірно популярними в 60-70 роки. Радіоаматор - відмінно, радіохуліган - теж непогано, телемайстра можна було прирівняти до Героя Радянського Союзу за можливістю отримання гостродефіцитних товарів, адже в кожному магазині у нього був знайомий, який міг підкинути йому "дефіцит" в обмін на можливість швидкого ремонту телевізора, який дуже часто ламався. Ну а люди, чиї імена миготіли у титрах на телебаченні, були просто знамениті. Конкурс на ці спеціальності в інститутах зв'язку збільшувався з року в рік. І все це, не дивлячись на те, що практично всі абітурієнти знали, що зарплата інженера 120-130 рублів, а застосувати свої знання в побуті можна тільки в обмеженому об'ємі. Будівельник може побудувати собі будинок (може бути, навіть із заощаджених на будівництві матеріалів), медик - вилікувати всіх рідних, залізничник - забезпечити потрібних людей квитками, та ще і прокататися у протилежний кінець країни безкоштовно. На відміну від всіх цих спеціальностей зв'язківець не міг використовувати свою спеціальність безпосередньо на благо своєї сім'ї, але це нікого не зупиняло. [10. c 19-21]

За часів існування СРСР до кола елітних високопрестижних спеціальностей поза сумнівом належала професія вченого, але під впливом суспільних потрясінь 90-х років минулого століття, за умов запровадження до суспільної свідомості нової системи цінностей оцінки престижу професії вченого стали помітно стриманішими. Проте як показало проведене дослідження, і досі фахове заняття наукою залишається привабливим для значної частини населення. [13, c.73-74]

В 90-ті ж роки на вістрі популярності виявилися економісти, фінансисти, юристи. Також, в цей же час по-справжньому престижною стає професія журналіста. Адже до цього, в XIX ст., для того, щоб стаття була опублікована, журналістам доводилося пройти схвалення не тільки редактора, але і цензора, а за політично некоректні вислови цілком можна було потрапити у в'язницю. [7, c.5-7]

З настанням ХХI століття і розвитком технологій техніки і машинної праці, багато спеціальностей зникають, застарівають. Оскільки сучасний технічний розвиток зв'язаний, перш за все, з розробкою і упровадженням нових засобів інформації, зв'язку і управління, на ринку праці відмирають професії, пов'язані з обслуговуванням застарілих інформаційних засобів, наприклад, друкарка, телефоніст, друкарський складач. [7, c.8]

Зараз дуже активно розвивається сфера торгівлі, управління і інформаційного обслуговування. В цій сфері немає розділень на "чоловічі" і "жіночі" професії. Комерційні агенти, агенти з нерухомості, туризму, банківські працівники, менеджери із персоналу, маркетингу, реклами, фінансові менеджери, офіс-менеджери, у цих і багатьох інших популярних сьогодні професіях без проблем уживаються представники обох статей. Це яскраво показано в статті зі збірки "Сучасний кадровий менеджмент" [23, c.15]: "Жінка-менеджер в процесі управління відрізняється великим прагненням до нового, радикалізму, високою чутливістю, турботою про людей. Проте ми вважаємо, що значення суто "чоловічих" і суто "жіночих" управлінських характеристик не таке важливе при реалізації управлінської діяльності. Вирішальним є комплекс індивідуально-типологічних характеристик особистості. "

В XXI столітті також популярні професії, безпосередньо пов'язані з інформаційними технологіями. Менеджер інформаційних систем, мережевий адміністратор, адміністратор баз даних, фахівець із мереж та телекомунікаціях, системний аналітик - в цих спеціальностях лідерами є чоловіча половина людства. [6, c.113]

Нова престижна професія ХХI століття - професія психолога, тут першість утримують жінки. Хоча останнім часом все більше керівників і менеджерів різних підприємств прагнуть одержати ще і психологічну освіту, оскільки, знаючи психологічні механізми, можна викликати до себе прихильність будь-якого співбесідника, швидше добитися бажаного результату. Ринок професій ХХI століття величезний. Вибираючи спеціальність треба пам'ятати, що всі ці розділення на популярні і не популярні професії - відносні! А закінчити хотілося б словами директора Міжнародного інституту управління МГИМО (У) МЗС РФ Роберта Енгибаряна: "Найпрестижнішим в XXI столітті, як і в XX, я вважаю професіоналізм - найвищий професіоналізм у будь-якій справі". [4, c.163]

Розділ II. Аналіз формування престижності інтелектуальних професій в умовах сучасної ринкової економіки

2.1 Рейтинг інтелектуальних професій

Предметом даного дослідження є рейтинг інтелектуальних професій і чинники, що впливають на вибір молоддю даної професії. Тому, об'єктом дослідження даної теми стала студентська молодь. Необхідно проводити дослідження серед студентської молоді, а не серед абітурієнтів, тому, що студенти вже зробили свій вибір, поступили в певний вуз, можуть обґрунтувати свій вибір і безумовно сказати, чи грала при виборі майбутньої професії яку-небудь роль престижність даної професії.