Курсовая работа: Міжнародні карні трибунали

2 червня 2006 року Міжнародний трибунал по Руанді виніс вирок колишньому члену Ради директорів руандійської телерадіокомпанії «Тисяча пагорбів» Джозефу Серугендо. Його було засуджено до шести років тюремного ув’язнення за публічне підбурення на вбивства за етнічною ознакою. Джозеф Серугендо став 28 обвинувачуваним, засудженим Міжнародним трибуналом по Руанді. Суд розглядає ще 27 справ. 14 обвинувачуваних чекають на початок свої процесів.

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ КАРНИЙ ТРИБУНАЛ ПО СЬЄРРА-ЛЕОНЕ

Трибунал по Сьєра-Леоне почав свою роботу в 2001 році в червні місяці. Трибунал має склад, подібний до складу попередніх двох трибуналів.

Фінансування Трибуналу відбувається за підтримки США. В 2005 році Спеціальний суд отримав приблизно 54,9 млн доларів США у вигляді добровільних внесків від 33 держав у раках чотирирічного бюджету в розмірі 104 млн доларів США. Для того, щоб доповнити недостатній об’єм добровільних внесків, Генеральний Секретар ООН прохав про виділення субсидії в розмірі 40 млн доларів США на дворічний період 2004-2005 років. У своїй резолюції 59/276 Генеральна Асамблея уповноважила Генерального Секретаря прийняти зобов’язання в розмірі, який не перевищує 20 млн доларів США, для поповнення фінансових ресурсів Спеціального суду в період з 1 січня по 30 червня 2005 року. В своїй доповіді від 18 квітня 2005 року Генсек запропонував виділити додаткову субсидію в розмірі 13 млн доларів США для фінансування роботи Суду протягом перших шести місяців четвертого року своєї діяльності до грудня 2005 року і заявив про свої наміри запитати додаткову субсидію для Суду в розмірі до 7 млн доларів США у 2006 році. 22 червня 2005 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 59/294, в якій вона уповноважила Генсека прийняти на себе зобов’язання на суму 13 млн доларів США на період з 1 липня до 31 грудня 2005 року [10].

У 2005 році проводились судові процеси щодо всіх дев’яти обвинувачуваних, які знаходяться під вартою у Фритауні. 17 січня 2005 року до другої судової камери було призначено троє суддів, а згодом. 7 березня, було почато судовий процес у справі Революційної ради збройних сил. Тим часом у першій судовій камері все ще почергово ведуться судові процеси у справах Сил громадянської оборони та Об’єднаного революційного фронту, які почалися 3 червня та 5 липня 2004 року, відповідно. Спеціальний суд також розглядав дві інших справи.

В жовтні 2004 року Спеціальний суд схвалив стратегію завершення своє роботи, яка була представлена Головою Суду РБ ООН 24 травня 2005 року. Секретар Суду підписав згоду про приведення вироків у дію з двома країнами, та відповідні переговори ведуться з рядом інших країн. На етапі після завершення роботи Суд продовжить здійснення ряду «остаточних заходів» після того, як ін припинить своє існування в його нинішній формі та з його статусом.

РОЗДІЛ 4.МІЖНАРОДНИЙ КАРНИЙ ТРИБУНАЛ ПО ЛІВАНУ

17 серпня 2007 року було оголошено, що Міжнародний трибунал для розслідування вбивства колишнього ліванського прем’єра Рафіка Харірі буде розміщуватися в Гаазі – місті, яке давно вважається столицею міжнародного правосуддя. В офіційному листі на адресу Генерального секретаря уряд Нідерландів повідомив, що готовий задовольнити прохання ООН і розмістити трибунал в Гаазі.

Як заявляє прес-секретар ООН Мішель Монтас, найближчим часом Генсекретар Пан Гі Мун направить до Нідерландів делегацію для обговорення практичних кроків щодо створення трибуналу. Також прес-секретар заявляє, що в ході зустрічей у Бейруті всі співбесідники Пан Гі Муна виступили в підтримку процесу, який дозволить притягти до відповідальності осіб, винних у скоєнні нападів на колишнього прем’єр-міністра Рафіка Харірі та інших. Генеральний Секретар все ще впевнений, що шлях до правосуддя лежить через ліванський конституційний процес, проте при цьому він пояснює, що цей процес ускладнюється рядом факторів, про які йому повідомили парламентарі. Справа в тому, що автори листа виступають від імені антисирійської більшості парламенту Лівану. Спікер парламенту, який належить до фракції, що підтримує про сирійський рух «Хезболла», відмовився скликати сесію парламенту для ратифікації угоди про створення трибуналу. Саме тоді «антисирійці» вирішили звернутися за підтримкою до ООН.

ВИСНОВОК

Ідея створення міжнародних кримінальних судових органів неодноразово виникала в міжнародно-правовій доктрині. Однак ці плани не були реалізовані. Першими міжнародними кримінальними судовими органами стали Нюрнберзький військовий трибунал і Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу [7].

Міжнародний Трибунал у Гаазі став першим судом такого рівня й з такою метою як Нюрнберзький та Токійський Міжнародні військові Трибунали, скликані, аби засудити нацистських та японських військових злочинців після Другої світової війни. Це були перші впевнені кроки ООН на шляху до творення Міжнародного кримінального суду. За півстоліття, що минули з часу проведення повоєнних трибуналів, світове співтовариство не виробило відповідної законодавчої бази, яка легітимізувала б міжнародні процеси над військовими злочинцями. Ні Нюрнберзький, ані Токійський міжнародні військові трибунали не спиралися на конкретну законодавчу базу. Більш того, вироблення нових принципів міжнародного права було однією з проголошених цілей Нюрнберзького процесу. Обидва процеси були скоріше політичними, аніж судовими, і по суті стали судом помсти переможців над переможеними.

За 50 років, що минули після Нюрнберзького та Токійського міжнародних військових трибуналів міжнародне співтовариство неодноразово ставало свідком геноциду - наприклад, бомбардування Камбоджі під час війни у В'єтнамі чи знищення іракських курдів Саддамом Хусейном, - але Рада Безпеки ООН послідовно не вживала рішучі заходи. Розповсюджені засобами масової інформації повідомлення про страхіття в колишній Югославії та фотографії, які можна було б зробити хіба що в нацистських концтаборах, спричинили постійний тиск громадськості та почуття вини у міжнародних організацій, чиїм обов'язком було покласти край геноциду.

Вже було офіційно оголошено про створення Міжнародного кримінального суду (МКС), який розглядатиме справи про злочини проти людства. Таку мрію Організація Об’єднаних Націй виношувала ще з 1948-го року, але з різних причин реалізувати її не вдавалося. Вперше договір щодо створення МКС було підписано в 1998 році в Римі. Україна поставила під ним свій підпис 20 січня 2000-го року. Для того, щоб він набув чинності, необхідною була ратифікація документа 60 країнами. 10 країн надали ратифікаційні документи, після чого кількість держав, що схвалила міжнародний договір, склала 66 (Україна до них не належить) [11]. І з 1 липня 2002 року суд почне діяти на повній основі, а сам суд, резиденція якого, за домовленістю сторін, буде знаходитися в Гаазі, почне роботу в 2003 році.. Раніше подібні суди створювалися для розслідування тільки окремих злочинних дій у певних країнах. Так у 90-их було створено міжнародні трибунали зі злочинів у республіках колишньої Югославії та в Руанді. «Нову сторінку перегорнуто в історії людства», — заявив по завершенню церемонії проголошення Міжнародного суду Ганс Корелл, радник ООН з юридичних питань.

Від створення світового кримінального суду в захваті були, щоправда, не всі країни. Сполучені Штати, приміром, виступили категорично проти такої ідеї. Точніше виступила проти неї адміністрація Джорджа Буша, оскільки демократи під керівництвом Білла Клінтона свого часу поставилися до створення МКС схвально. Тепер у Вашингтоні гадають, що до цього суду можуть бути «несправедливо» притягнуті американські військовослужбовці. США припинили відвідувати засідання, на яких оговорювалися питання відносно МКС, ще минулого року, бойкотували у Вашингтоні і церемонію проголошення суду. Міжнародний трибунал знаходитиметься в Гаазі, в Нідерландах. На початку наступного року зустрінуться представники всіх країн, які ратифікували Римський договір, і оберуть 18 суддів. Потому суд розпочне свою діяльність. Міжнародний кримінальний суд, вважається, заповнить «дірку» в світовій юридичній системі. Першими судами такого плану фактично були Нюрнберзький та Токійський, на яких розглядалися військові злочини німців та японців у Другій світовій війні. «Це буде суд, де Саддама Хусейна, Пол Поти і Августо Піночете майбутнього будуть відповідати за свої дії», — заявив Ричард Дікер, директор міжнародної правничої програми «Х’юмен Райтс Вотч».

.
Список використаної літератури:

1. Устав Международного трибунала для судебного преследования лиц, ответственных за серьезные нарушения международного гуманитарного права, совершенные на территории бывшей Югославии с 1991 года.

2. Устав Международного уголовного трибунала для судебного преследования лиц, ответственных за геноцид и другие серьезные нарушения международного гуманитарного права, совершенные на территории Руанды, и граждан Руанды, ответственных за геноцид и другие подобные нарушения, совершенные на территории соседних государств, в период с 1 января 1994 года по 31 декабря 1994 года.

3. http://www.iccnow.org

4. http://www.un.org

5. http://law.biz.ua/books/0026/0232.htm

6. http://law.biz.ua/books/0026/0233.htm

7. http://www.readbookz.com/book/167/5152.html

8. http://www.daccess-ods.un.org/access.nsf/Get?Open&DS=A/59/534/Add.4&Lang=R

9. http://www.day.kiev.ua/56273/