Курсовая работа: Міжпредметні звязки у процесі трудового навчання

5. Виконати планування занять на прикладі розділу «Техніка і технологічні процеси використання виробів з конструкційних матеріалів» 5-6 класах;

6. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики використання міжпредметних зв’язків у 5 класі.

Методи дослідження: для вирішення поставлених завдань будуть використані такі методи, як, теоретичні, статистичні та математичні:

- аналіз та узагальнення науково-педагогічної та методичної літератури, навчальної програми;

- педагогічного спостереження, бесіди;

- опрацювання результатів оцінок.

Отже, предмет, мета, об’єкт і завдання нашого дослідження визначенні переходимо до теоретичного розгляду проблеми дослідження.

Розділ І. Теоретичні основи використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання

1.1. Стан використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання

Трудове навчання має тісний зв’язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті під час вивчення інших предметів. Крім цього, під час трудової діяльності перед учнями виникають проблеми, вирішення яких вимагає ґрунтовних знань з шкільних предметів. Це спонукає учнів глибше вивчати математику, основи здоров’я,образотворчого мистецтва, трудового навчання: технічна та художня праця, історії. Загальноосвітні предмети сприяють успішному навчанню праці, збуджують в учнів інтерес до трудової діяльності, у процесі якої розширюються, поглиблюються й конкретизуються знання з цих дисциплін. [27,18]

Олена Васюк в своїй статті вказується, що: „Використовуючи міжпредметні зв’язки в навчанні, треба пам’ятати, що вони діють у зворотному напрямку. Адже на уроках трудового навчання часто доводиться залучати матеріал, який в інших загальноосвітніх курсах вивчаються значно пізніше.”

Особливе значення для трудового навчання мають міжпредметні зв’язки з креслення. Вони носять як правило, випереджаючий характер, вимагаючи від вчителя праці доброї графічної підготовки, в статті О. Васюк наводиться такий приклад: „Так, креслення викрійок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки в 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати за дотриманням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти.”[8,6-7]

Шиленко Е.Г. показує підходи до використання міжпредметних зв’язків при вивченні обслуговуючої праці, при цьому слід відмітити, що вона наводить дуже цікаві приклади зв’язків трудового навчання з математикою: „При побудові креслень викрійок швейних виробів виконуються розрахунки по формулах”. Слід звернути увагу учнів на використання постійних і змінних величин. Так ширина сітки для побудови креслення розраховується по формулі:

ВВ1=С4 : 2+Пр.

Учні без зусиль помітять, що величина С4 – змінна, а Пр – у всіх однакова, значить постійна. Вони також використовують на практиці знання про перпендикуляр, прямий кут, паралельні прямі, ділять кут навпіл, побудова спряжень. Тому на уроці повинні бути додаткові таблиці, по яких учні самі знайдуть необхідні їм дані для розрахунків.

Знання математики можна використовувати і для створення проблемних ситуацій. Наприклад, при розкроюванні спідниць кльош (сонце) або півсонце, учні будують лінію низу по колу. Можна запропонувати їм подумати, яку довжину треба відкласти для підгину нижнього зрізу. Порівнюючи різні пропозиції, учениці прийдуть до висновку, що підгин зрізу повинен складати не більше 0,5-0,7 см інакше утворюються складки і підшивку виконувати буде незручно. Вчитель може спитати їх: чому утворюються складки; у якого кола: з меншим або більшим радіусом – довжина більша? Згадавши про прямопропорційну залежність довжини кола від радіуса, дівчата дадуть правильну відповідь. [26,45]

У журналі „Сільська школа України” автор, Сапон В. розповідає, що „Життя і здоров’я є найбільшою цінністю людини. Якщо людина гине чи втрачає здоров’я, це не тільки горе рідним і близьким, але й величезні фінансові втрати держави і суспільства..... Основи здоров’я відіграють значну роль у викладанні трудового навчання. Виконання програми трудового навчання дає величезні можливості не тільки для забезпечення належного рівня загально трудової підготовки, трудового виховання, але й для формування навичок безпечної праці, користування різноманітними інструментами, безпечної поведінки в побуті, школі, громадських місцях.”[22,41-43]

Шутяк В. Г. в своїй книзі „Методика трудового навчання в початковій школі”, розглядає взаємозв’язок трудового навчання з іншими предметами, наприклад: „Надзвичайно багатогранні зв’язки трудового навчання і математики. Так, знання арифметичного матеріалу діти використовують на практиці буквально з перших уроків: під час проведення вимірювань і простих обчислень, визначення кількості деталей у виробі, послідовності трудових операцій, під час використання графічних позначень. Пізніше учні оперують такими поняттями, як периметр, площа, масштаб і ін. Геометричний матеріал використовується на уроках праці під час оволодіння прийомами роботи креслярсько-вимірювальними інструментами, під час побудови окремих геометричних фігур, креслення розгорток, визначення форми предметів.” Також особливої уваги слід приділити зв’язкам трудового навчання з образотворчим мистецтвом: „Зв’язок уроків трудового навчання та образотворчого мистецтва здійснюється при виборі продуктів праці, їх графічному зображення, оздоблення. Виготовлення аплікацій, сувенірів, витинанок, масок для вертепу, персонажів лялькового театру неможливе без елементарних знань сучасного дизайну.”[27,18-19,21]

Вивчення періодичної літератури в основному журналів „Школа і виробництво” та „Трудова підготовка” показало, що проблемі реалізації міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання приділяється недостатньо уваги.

Спостереження за роботою вчителів трудового навчання, які проводились мною під час педагогічної практики показують, що практичне здійснення зв’язків навчального матеріалу по трудовому навчанню з шкільних предметів здійснюється дуже слабо. Тому можна сказати, що використання міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання, майже не використовується.

Таким чином, намагатимемося з’ясувати міжпредметні зв’язки трудового навчання з іншими шкільними предметами.

1.2. Суть використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”

В процесі здійснення міжпредметного зв’язку трудового навчання з іншими шкільними предметами неможливо розглядати всі поняття і закономірності, які використовуються як наукові основи трудового процесу.

Проблема міжпредметних зв’язків взагалі має два підходи в їх реалізації. Перший з них передбачає усунення дублювання вивчення одних і тих самих зв’язків, понять в різних навчальних предметах, що здійснюються при розробці програм шкільних дисциплін. Другий – направлений на поглиблення і розширення знань і вмінь учнів по вивченому навчальному предмету. Він реалізується в процесі навчання учнів.

Основним методом виділення зв’язків між предметами в дослідах в 50-х роках був тематико-годинниковий (встановлення взаємозв’язків навчальних тем різних предметів з часом) з елементами логіко-понятійного аналізу (встановлення взаємозв’язків в розвитку основних понять, загальних для ряду предметів). Первинна класифікація міжпредметних зв’язків будувалась на часовому критерії: попередні, супроводжуючі і наступні зв’язки.

Практичне здійснення таких зв’язків сприяє систематизації знань, дозволяє спиратися на раніше вивчений матеріал, розглядати перспективи у вивченні знань.

Однак при вивченні навчальних програм порушувались раніше встановлені логіко-понятійні і часові координаційні зв’язки, знижувалась їх практична цінність і виникала потреба в пошуку більш надійних критеріїв, які відображають багатоаспектність міжпредметних зв’язків у навчанні.

Введена категорія типів міжпредметних зв’язків:

· І тип – по спорідненим законам і теоріям;

· ІІ тип – по методам експериментального дослідження;

· ІІІ тип – світоглядного характеру;

· ІVтип – розрахунково-вимірювального характеру.