Курсовая работа: Облік грошових коштів

12.В господарстві здійснюється систематичний контроль за дотриманням розрахунково-касової дисципліни.

13.Всі операції з надходження, руху та вибуття засобів підприємства в обліку відображуються своєчасно.

Розглянемо структуру товарної продукції ТОВ Агрофірма «Ісіда» (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Структура товарної продукції ТОВ Агрофірма «Ісіда»
2006 2007
Кіл-ть тон Виручка від реал., тис. грн. Кіл-ть тон Виручка від реал., тис. грн.
зерно 8240 4035 6093 3249
соняшник 4853 4637 3402 5489
інша продукція рослинництва 237 92
всього по рослинництву
молоко 6 5
м'ясо врх в жив. в. 1 9 9 13
м'ясо свиней в жив. в. 147 972 146 1289
всього по тваринництву
риба
всього

Коефіцієнт оберненості оборотних фондів це відношення виручки від реалізації до вартості оборотних фондів. Детальніше розглянемо таблицю 3.2.

Таблиця 3.2

Наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів

2005 2006 2007 2007/2005 %
1 .Середньорічна вартість основних виробничих фондів т.грн 3819 4573 3605 94,3
2.Середньорічна вартість оборотних засобів, т. грн. 1996 5225 4793,2 96,9
З.Виручка від реалізації продукції, т.грн 3736 11716 11919 140,1
4.Вартість валової продукції в порівнянні до 2008 р., грн. 5398 7053 7647 143
5 .Фондооснащенність,т.грн 96,5 128,6 94,5 97,9
6.Фондоозброєнність,тл. рн 2254,5 2336,8 2228,4 98,8
7.Фондовіддача,т. грн 1,85 1,98 2,4 129,7
8.Фондомісткість, грн. 1,2 0,98 0,81 67,5

Проаналізувавши цю таблицю можна сказати, що фондомісткість зменшилась на 38 % внаслідок, що вартість основних фондів зменшилась, а валова продукція збільшилась .В результаті не пропорції: збільшення виручки від реалізації і зменшення вартості оборотних фондів, коефіцієнт оберненості оборотних фондів збільшився на 110 %.

Одним із головних чинників, без якого неможливий процес виробництва с.-г. продукції є трудові ресурси. Наявність трудових ресурсів наведено в таблиці 3.3.


Таблиця 3.З Наявність та використання трудових ресурсів.

Показник 2005 2006 2007 2007/2005 %
1 .Середньорічна кількість працівників,чол. 211 197 172 50,3
Всього, тис. люд.-год. 403 394 342 89,04
2.Відпрацьовано одним середньорічним працівником, люд. - год. 1910 2000 1988 95,7
3.Річний запас робочого часу ,тис.люд.-год. 423 393 344 91,8
4.Коефіщєнти використання робочого часу 0,52 1 1 83,3
5 .Трудозабезпеченність 5,4 5,8 4,7 87,03

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що внаслідок зменшення середньорічної чисельності працівників на 11.3 %,зменшилась кількість відпрацьованих тис .люд.-год. на 15,2 %, а кількість відпрацьованих одним працівником люд. год. на 4,5 %. Як наслідок зменшився запас робочого часу та трудозабезпеченність. В результаті скорочення чисельності працівників на 15 чоловіків, зменшився коефіцієнт використання робочого часу.

Для підприємства дуже важливим є фінансове економічний стан для того щоб визначити його необхідно розглянути основні показники виробничо-фінансової діяльності. Ці дані наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Основні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Показники 2005 2006 2007 2007/2005 %
1.Припадає на 100 га с.-г. угідь тис. грн. основних фондів 193,3 211,4 183,1 94,7
- виробничих витрат 160,7 187,9 197,4 122,8
2.Урожайність основних с.-г. культур, ц/га
Озима пшениця 34,6 44,8 35 101
Ячмінь 21,4 30,1 16 74,7
Соняшник 23,4 23,2 27,7 118,4
Кукурудза 45,7 69 48 105

Як ми бачимо з цієї таблиці урожайність с.-г. культур кожного року змінювалася і коливалася від дуже різкого збільшення до дуже різкого зменшення. Це призведе до того що виробничі фонди зменшаться на 15 %, але за рахунок підвищення урожайності у 2006 році рентабельність та норма прибутку збільшиться. Тому це дасть змогу підвищити рентабельність у 2007 році. Більш повно уявити стан справ у господарстві дозволяє аналіз системи фінансових результатів у 2006 р.

Таблиця 3.5 Фінансовий результат ТОВ Агрофірма «Земля»

Показник 2009 рік
Виручка від реалізації с/г продукції, тис. грн. 3569
Собівартість реалізованої с/г продукції, тис.грн 2860
Прибуток, тис.грн 509
Рентабельність,% +17,8%

Бухгалтерія ТОВ Агрофірма «Ісіда» є складовою планово-економічного відділу. Начальник відділу - головний бухгалтер, який контролює якість оформлення документів і подання звітності. Бухгалтер по обліку праці та її оплати, веде розрахунки з членами господарства по заробітній платі; бухгалтер - касир веде облік грошових коштів і несе відповідальність за "їх збереження.


2 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ

2.1 ВИЗНАЧЕННЯ І ВИЗНАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237.

Дебіторською вважається заборгованість підприємству різних інших підприємств та осіб, що виникла на певну дату, а дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх еквівалентів або інших активів.

За строками погашення дебіторська заборгованість може бути короткострокова і довгострокова.

Короткострокова заборгованість погашається в період до одного року: заборгованість покупців і замовників за відвантажену продукцію або виконані роботи, заборгованість підзвітних осіб.

Довгострокова дебіторська заборгованість не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. До такої дебіторської заборгованості відноситься заборгованість орендаря за фінансовою орендою, за довгостроковими позиками, наданими юридичним та фізичним особам. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод, а її сума може бути достовірно визначена.

Поточна дебіторська заборгованість за одержані виробничі запаси, виконані роботи та послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, робіт і послуг.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 "Баланс" у складі активів. Активи підприємства - це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати. Якщо заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто визначити її суму, вона не може бути визнана активом і не повинна відображатися в балансі.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову. Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

У П{С)БО 2 "Баланс" дається визначення операційного циклу - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормального операційного циклу у стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення операційного циклу, можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не дов­гостроковою, а поточною.

Отже, довгострокова заборгованість - це в основному заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю. Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) - це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками], але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною. Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду.

З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості |залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

К-во Просмотров: 269
Бесплатно скачать Курсовая работа: Облік грошових коштів