Курсовая работа: Облік розрахунків з органами соціального страхування
при купівлі іноземної валюти (у розмірі 1 % від суми у гривнях, витрачених на купівлю валюти);
при відчуженні легкових автомобілів (у розмірі 3 % вартості легкового автомобіля, яка визначена відповідно до договорів купівлі-продажу, обміну, на основі довідок рахунків торговельних організацій, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля та інших документів, які підтверджують їх вартість);
за користування послугами мобільного зв’язку (6 % вартості послуг мобільного зв’язку, що сплачена споживачами цих послуг операторові, який їх надає (зокрема вхідні та вихідні дзвінки, абонентська плата та інші послуги, вказані в рахунках)).
Бюджетні установи при придбанні нерухомого майна за рахунок бюджетних коштів від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування звільняються.
1.2 Економічна сутність загальнообов'язкового державного соціального страхування
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то застосовуються норми міжнародного договору.
Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною або дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї, смерті громадянина та членів його сім'ї тощо.
Право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Види загальнообов'язкового державного соціального страхування Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
· пенсійне страхування;
· страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
· медичне страхування;
· страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
· страхування на випадок безробіття;
· інші види страхування, передбачені законами України.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування Загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами:
· законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування;
· обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;
· надання права отримання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;
· обов'язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов'язкового соціального страхування;
· солідарності та субсидування;
· державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
· забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;
· цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
· паритетності представників усіх суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Суб'єкти та об'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.