На сьогодні кредитна підтримка суб'єктів малого підприємництва здійснюється в межах Закону України від 19.10.2000 N 2063-III "Про державну підтримку малого підприємництва", який визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, незалежно від форми власності, з метою сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення його як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та створення умов для позитивних структурних змін в економіці України.

Програма кредитування малого підприємництва – розрахована на суб’єктів малого підприємництва (фізичні особи – підприємці, юридичні особи – СМП). Фізичні особи, що отримують доходи від власного бізнесу (як підприємці або власники юридичної особи – суб’єкта малого підприємництва), які мають діючий бізнес протягом не менш ніж 3 (трьох) місяців для фізичних осіб-підприємців, та не менше ніж 6 (шість) місяців – для юридичних осіб – СМП. Для зручнішого пристосування до потреб потенційних клієнтів банки розробляють та впроваджують різні програми для кредитування суб’єктів малого підприємництва. Наприклад це можуть бути такі програми:

· Кредит для розвитку бізнесу під заставу рухомого майна;

· Кредит для розвитку бізнесу під заставу нерухомого майна;

· Обладнання для малого бізнесу;

· Новий автомобіль на бізнес;

· Комерційна нерухомість;

· Експрес-кредитування тощо [10, 92].

Наприклад, під заставу рухомого майна кредити можуть надаватися до 12 місяців – на поповнення обігових коштів, до 18 місяців – на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів або на споживчі потреби (під заставу товарів в обороті), до 24 місяців – на придбання основних засобів або на споживчі потреби (під заставу обладнання), до 36 місяців – на придбання основних засобів або на споживчі потреби (під заставу автотранспорту). Строки погашення банки розробляють в залежності від розробленої ними власної програми. Що стосується застави під нерухоме майно, то строки можуть коливатися від 5 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека землі та складських приміщень, виробничих приміщень, майнових комплексів іншої нерухомості (теплиці, гаражі, дачні будинки)), до 8 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека нерухомості нежитлового призначення – офісних та торгівельних приміщень тощо), до 12 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека нерухомості житлового призначення).

Але щоб говорити про конкретні умови надання кредитів необхідно розглядати якийсь окремий банк, тому що кожен банк індивідуально розробляє власні програми надання кредитів суб’єктам малого підприємництва [15, 147].

Обсяги кредитування малого та середнього бізнесу комерційними банками в Україні зростають швидкими темпами. За кілька останніх років вони збільшились майже вдвічі і приблизно в стільки ж знизилися кредитні ставки. Проте умови надання позик все ще важко назвати сприятливими. Підприємці нарікають на великі застави, високі кредитні ставки, банкіри ж вважають, що обсяги кредитування можна було б збільшити, а умови покращити, якби працювали надійні законодавчі механізми захисту кредитодавців.

Робота з банками корисна підприємцям не лише завдяки отриманню додаткових коштів для розвитку. Співпраця дозволяє з точки зору професіонала-фінансиста оцінити переваги та недоліки конкретних проектів, опанувати нові для суб'єктів малого бізнесу технології фінансового аналізу, управління грошовими потоками тощо.

Безперечно, кредитування малого бізнесу в Україні зростає досить швидкими темпами. Переважна більшість комерційних банків України мають в своєму складі підрозділи або програми, що спеціалізуються на мікрокредитуванні. Сьогодні вже накопичено значний досвід кредитування малого бізнесу, більшість банків мають висококваліфікований персонал, використовують технології кредитування, надані Європейським банком реконструкції та розвитку, фондом "Євразія", Німецько-Українським фондом.

Проте, як показує динаміка росту підприємництва в Україні, цього замало. Підприємці потребують нижчих кредитних ставок, довших термінів кредитування, більш гнучких вимог щодо забезпечення кредитів. І в цьому банкам потрібна підтримка держави [10, 103].

Слід зазначити, що визначена законодавством процедура оформлення та надання мікрокредитів в Україні майже нічим не відрізняється від процедури кредитування «великого бізнесу». Таким чином, адміністративні витрати (наприклад, із розрахунку на 1000 грн. кредиту) в десятки і сотні разів вищі при кредитуванні малих підприємств.

Підвищений ризик також пов'язаний в високим ступенем тінізації цього сектора економіки, залежністю бізнесу від однієї людини, високою вразливістю до змін зовнішнього економічного середовища. З огляду на це, ставки для малого та великого бізнесу, що відрізняються лише на 1-2 пункти, є на межі ринкових та пояснюються не економічним зиском, а скоріше "роботою на перспективу". Для подальшого поліпшення умов кредитування необхідні додаткові зовнішні чинники.

Такими чинниками можуть стати удосконалення законодавчої бази з метою захисту прав кредитора, зменшення ризиків, а отже, здешевлення кредитів. Введення в дію протягом 2004 року низки законів та інших нормативних актів, спрямоване на спрощення кредитних процедур, містить велику кількість суперечностей, що гальмують процес кредитування. Часто норми та механізми, які існують на папері, не можуть бути застосовані на практиці.

Взагалі, діюча законодавча база та судова практика дещо лояльніше ставляться до позичальника, ніж до кредитора. Але надмірний захист прав позичальника чи заставодавця (приватної особи, підприємця) унеможливлює роботу з деякими видами застави, ускладнює роботу з проблемними кредитами.

Слід зазначити, що адміністративні витрати банків при кредитуванні малих підприємств практично дорівнюють видаткам при розгляді кредитних заявок великих та середніх підприємств. Тому, для значного розширення кредитування комерційними банками малих підприємств необхідно запропонувати належні механізми-компенсатори високих адміністративних витрат [6, 36].

Таким компенсатором може бути додатковий відносно дешевий ресурс – в рамках Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) опрацьовує механізм видачі кредитів малим підприємствам через уповноважені комерційні банки, відібрані на тендерних умовах. Цей механізм є перспективним, зокрема, завдяки досвіду участі ряду комерційних банків – “Аваль”, “Приватбанк”, “Надра” – в мікрофінансуванні по кредитних лініях ЄБРР та українсько-німецького фонду.

Наступним компенсатором є здешевлення кредитів. В цьому контексті ми пропонуємо опрацювати механізм часткової компенсації відсоткових ставок по кредитах для суб’єктів малого підприємництва через УФПП та регіональні фонди підтримки підприємництва.

Крім того, перспективним для кредитної підтримки малого бізнесу є також започаткування діяльності в Україні гарантійних фондів, які зможуть взяти на себе частину ризиків комерційних банків, що кредитують малі підприємства за рахунок власних ресурсів.

Розділ 2. Аналіз діючих програм кредитування суб'єктів малого бізнесу комерційним банком на прикладі Ужгородської філії ВАТ АБ "Укргазбанк"

Відкрите акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» є правонаступником ЗАТ «Інтергазбанк» та АТЗТ «Хаджибейбанк», зареєстрованого Національним Банком України 21 липня 1993 року (реєстраційний № 183). ВАТ АБ «Укргазбанк» на сьогодні є однією з самих надійних та динамічних фінансових структур України, яка вже протягом десяти років успішно функціонує на ринку банківських послуг. Впевнене просування нових банківських продуктів на внутрішніх та міжнародних ринках забезпечили ВАТ АБ «Укргазбанк» впевнене зростання ділової репутації, основних фінансових показників та клієнтської бази. Банк активно нарощує масштаби діяльності, як шляхом збільшення обсягу операцій на банківському ринку так і шляхом територіальної експансії.

Ужгородська філія ВАТ АБ "Укргазбанк" знаходиться за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 44.

На нинішній час, 2007 рік для Банку відзначився значним зростанням показників діяльності. Зокрема фінансовий результат – прибуток - за підсумками роботи в 2007 році склав 100,352 млн. грн., що у 3,26 перевищує показник 2006 року. Протягом року банк збільшив свій статутний капітал до 500 млн. грн. Також, у 2007 році чисті активи Укргазбанку становили 10 313,8 млн. грн., що на 131,2 % перевищило аналогічні показники минулого року. Кредитно-інвестиційний портфель банку зріс більш ніж удвічі, і сягнув 5 353,6 млн. грн., що перевищило показник 2006 року у 2,4 рази. Сума кредитів, видана юридичним особам, збільшилась у 2,2 рази – до 3 439,9 млн. грн. Обсяг коштів клієнтів банку за 2007 рік подвоївся, і становив 5 594,5 млн. грн.

За 2007 рік банк відкрив 115 нових відділень, розпочав відправлення та виплату переказів для клієнтів Банку через міжнародні системи переказів коштів Anelik та Money Gramm.

Залишаючись одним з лідерів на ринку цінних паперів Укргазбанк вперше в Україні, випустив і розмістив власні іпотечні облігації на суму 50 млн. грн., організував випуск корпоративних облігацій клієнтів на суму більш ніж 506 млн. грн., розмістив корпоративні облігації клієнтів на загальну суму понад 472 млн. грн. Після перемоги у тендері банк організував та розмістив муніципальні облігації Луганської міської ради на суму 29,3 млн. грн. Також, ВАТ АБ "Укргазбанк" розмістив власні корпоративні облігації на суму близько 407 млн. грн. Продовжуючи активну діяльність на ринку цінних паперів, Банк розробив та успішно впровадив нову послугу для фізичних осіб за програмою «Народний брокер».

Приділяючи значну увагу сегменту банківських металів Банк реалізував на ринку понад 1,6 тони банківського золота. Враховуючи значні досягнення Банку на ринку банківських металів, а також беручи до уваги загально національні економічні тенденції, Банк розробив та запропонував своїм клієнтам нову депозитну пропозицію «Золота гарантія», яка, практично одразу, була визнана експертами кращою на ринку.

На даний момент Банк, завдяки участі у Проекті Розвитку Експорту Світового Банку, розвиває кредитні продукти, пов'язані з фінансуванням експортної торгівлі. Цей проект державного Експортно-імпортний банку України дає змогу відкрити Укргазбанку кредитну лінію на 20 млн. дол. США для розвитку продуктів фінансування експортної торгівлі.